Після 30 днів на позиціях 60% захисників відчувають виснаження – Офіс військового омбудсмена
Після першого місяця на позиції 60% військовослужбовців помічають у себе ознаки виснаження, а до 60-ї доби – це вже 8 із 10 бійців.
Кожен п'ятий опитаний під час перебування на позиції думав, що "живим не вийде". Водночас найсильнішим стресором для захисників виявилися не обстріли, а відсутність води.
Про це свідчить масштабне дослідження Офісу військового омбудсмана, у межах якого опитали понад 1600 військовослужбовців.
Результати описав Денис Кобзін, заступник начальника управління систематизації та аналітичної роботи апарату Офісу військового омбудсмана, у колонці на "Мілітарному".
Що відчувають захисники, коли довго перебувають на позиціях
Зʼясувалося, що межа ефективного перебування більшості військових на позиціях – 30 діб. Більшість бійців (60%) помічали в себе ознаки виснаження вже після першого місяця, проведеного на позиціях.
До 60-ї доби перебування їх фіксували вже 77% опитаних. А після 60 діб перебування на позиції поступово переставало бути виконанням бойового завдання і перетворювалося на "виживання в очікуванні ротації".
Серед найпоширеніших проявів виснаження:
- порушення сну (яке виникало у майже двох третин респондентів);
- дратівливість і спалахи гніву;
- постійна тривога;
- фізичні симптоми (зокрема, м'язова атрофія).
Кожен п'ятий з опитаних зізнався, що на позиції мав думки, що "живим не вийде".
Найсильнішим стресором, який впливає на військовослужбовців під час тривалого перебування на позиціях, виявилися не обстріли, а відсутність води: 83% опитаних оцінили вплив цього фактору як критичний; а 76% – відсутність логістики.
Серед інших дуже важливих факторів, що впливають на стан, захисники вказали:
- нерозуміння обстановки;
- загиблі на позиції або поряд;
- перебування наодинці;
- погане облаштування позиції;
- неможливість вийти з укриття;
- та відсутність зв'язку з командирами.
Окремий і дуже важливий стресор – невизначеність.
"Нерозуміння обстановки навколо позиції бійці оцінюють так само високо, як і безпосередні фізичні загрози (штурм або обстріл позицій ворогом). А відсутність визначених строків ротації майже дві третини опитаних назвали сильним або критичним чинником – стільки ж, скільки й інтенсивність обстрілів. Людина здатна витримати дуже багато, коли знає, скільки ще залишилося", – пояснив Денис Кобзін.
60% військових після тривалого перебування на позиціях потребували понад двох тижнів на відновлення, а кожен четвертий вказав, що так і не зміг відновитися повністю.
Найвищу частку тих, хто не зміг відновитися (48,7%) виявили у групі опитаних, які перебували на позиціях 180 та більше діб без ротації. У таких військовослужбовців зафіксували суттєво вищий рівень думок про самоушкодження (17,3%). Також вони частіше думали про поранення як про вихід (46,9%).
Що потрібно для ротацій
Окрім іншого, у дослідженні розглянули причини тривалої відсутності ротацій.
"У ході дослідження як командири, так і солдати вказали ті самі ключові чинники стресу, які впливають на військовослужбовців під час тривалого перебування на позиціях. Це означає, що більшість командирів добре розуміють, з чим стикаються їхні люди, але внаслідок системних проблем обмежені в ресурсах та повноваженнях", – пише Кобзін.
Дослідження показало, що ротація є вкрай складною операцією і потребує більшого, ніж рутинних дій:
- підготовки відповідних резервів для заміни;
- ретельного планування ротацій і евакуацій;
- забезпечення регулярної логістики та стабільного зв'язку;
- своєчасного та достатнього інформування бійців про обстановку та строки ротації;
- а також повноцінного відновлення після виходу.
"Встановлення крайніх строків перебування на позиції, без впливу на ці чинники, просто переносить відповідальність виключно на командирів підрозділу. Відсутність стандартизованих оперативних процедур щодо оцінки позицій та дій у надзвичайних випадках призводить до того, що іноді для командирів бездіяльність стає безпечнішою за дію, бо не має негативних наслідків, як-от розслідування чи дисциплінарні покарання", – коментують в Офісі військового омбудсмана.
Окрім проведення дослідження, Офіс військового омбудсмана спільно з командирами різних ланок розробив проєкт "Протоколу оцінки позиції". За його допомогою оцінку можна буде проводити як регулярно, так і в разі надзвичайної події або загострення тактичної ситуації.
Проєкт протоколу вже презентували вищому командуванню та передали на опрацювання, запевняють в Офісі.
Довідково: у червні-липні 2026 року Офіс військового омбудсмена опитав 1616 військовослужбовців з відповідним досвідом і 174 командирів різного рівня (рот, батальйонів, бригад), провівши 34 глибинні інтерв'ю.
У межах дослідження фахівці проаналізували скарги щодо тривалого перебування на позиціях, які надходили від військовослужбовців та їхніх родин – з січня по вересень 2026 року таких було 853.
Середня тривалість перебування на позиціях, зазначена у скаргах – 115 діб, але були й випадки, коли бійці залишалися на позиції понад рік без належного логістичного забезпечення та можливості евакуації поранених.
