Скільки скарг на домашнє насилля зафіксували у першому півріччі 2024 року? Дані омбудсмена

Протягом першого півріччя 2024 року уповноважені органи отримали понад 97 тисяч звернень від українців, які повідомляли про випадки домашнього насилля.

Про це повідомив Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець.

За його словами, постраждалі від домашнього насилля часто не наважуються відкрито говорити про проблему, адже бояться реакції кривдника та суспільного осуду.

"Домашнє насилля – тиха проблема, про яку потрібно кричати. [Воно] має різні прояви та може торкнутися кожного", – зауважив омбудсмен.

Домашнє насилля може мати різні форми, зокрема:

• фізичне – включає ляпаси, стусани, штовхання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, ненадання допомоги, заподіяння смерті тощо;
• психологічне – передбачає вербальні образи, погрози чи приниження, а також переслідування, залякування та інші дії, метою яких є обмежити волевиявлення людини або контролювати її репродуктивну сферу;
• сексуальне – будь-які дії сексуального характеру, які кривдник вчиняє стосовно повнолітнього без його згоди чи в присутності малолітнього або стосовно дитини незалежно від її бажання;
• економічне – включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або залишення без догляду чи заборону працювати/примушувати до праці тощо.

Кого вважають постраждалим від домашнього насильства?

Як пояснює уповноважений, для визнання постраждалим не обов’язково, аби людина спільно проживала разом із кривдником, який вдається до насилля.

До цієї категорії також належать подружжя, колишнє подружжя, особи, які мають спільну дитину, наречені, прийомні діти та батьки та інші члени сім’ї та родині.

Крім того, постраждалими від сімейного насилля є діти, які були його свідками.

Які права мають постраждалі від сімейного насилля?

Українці, які постраждали від випадків сімейного насилля, можуть отримати безоплатну допомогу та захист від повторних інцидентів, зокрема:

• отримати захист для недопущення повторних випадків сімейного насилля;
• звернутися до органів та осіб, які здійснюють захист і протидіють домашньому насиллю;
• отримати інформацію про свої права, соціальні послуги та допомогу;
• безоплатні соціальні послуги, медичну, психологічну та правничу допомогу;
• повагу до честі та гідності, уважне та гуманне ставлення;
• конфіденційність інформації, яка має особистий характер;
• вибору спеціаліста за статтю, якщо це можливо;
• своєчасно отримати інформацію про рішення суду на правоохоронних органів.

Де можна шукати захисту від домашнього насилля?

Постраждалі можуть повідомити про сімейне насилля і розраховувати на допомогу не лише працівників Національної поліції України, а й також:

• Міністерства соціальної політики України;
• Національної соціальної сервісної служби України;
• місцевих державних адміністрацій;
• сільських, селищних, міських, районних адміністрацій та їхніх виконавчих органів;
• служб у справах дітей;
• органів управління освітою, навчальних закладів;
• органів охорони здоров’я;
• центрів з надання безоплатної правової допомоги;
• судів;
• прокуратур;
• уповноважених органів з питань пробації.

Також про випадки неналежної допомоги чи захисту від домашнього насилля можна повідомити в Офіс Уповноваженого з прав людини за адресою вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008.

Звернення можна надіслати електронною поштою hotline@ombudsman.gov.ua або за номером гарячої лінії 0800501720.

Нагадаємо, в Україні створили дашборш гарячих ліній, за якими можна вийти на контакт з центрами надання допомоги постраждалим від домашнього насильства.