Метро як укриття: що робити, якщо на станції немає місця або завалило вихід

Останнім часом кількість киян, які ночують у підземці під час тривог, збільшилась. У ніч на 2 червня під час чергової масованої російської атаки на станціях перебувала понад 41 тисяча людей. 15 червня їх було на пару сотень більше – майже 42 тисячі.

Через збільшення кількості людей у метро в соцмережах виникли суперечки щодо місткості платформ – що робити, якщо не вистачить місця на станції? Чи варто заборонити носити в укриття намети та матраци? Чому на коліях не залишають поїзди, щоб люди змогли в них спати?

Щоб знайти відповіді на ці запитання, "УП.Життя" звернулася до Київського метрополітену. Окрім того, ми дізналися, як діяти у випадку, якщо виходи метро завалило, та чи можна пересуватися тунелями за такої умови.

Від чого залежить безпечність метро як укриття?

Київський метрополітен налічує 52 станції, з яких 46 розташовані під землею та діють як укриття, тобто мають подвійне призначення. Кожна з цих старцій є безпечною, запевняє речниця Київського метрополітену Оксана Никифорук. Вони обладнані гермозатворами, вентиляціями, освітленням, водопостачанням та водовідведенням.

Хоч у Київському метрополітені наголошують на високому рівні безпеки, після обстрілу станції метро "Лук'янівська" кияни поставили це твердження під сумнів.

24 травня 2026 року станцію зачинили для пасажирських перевезень через пошкодження вибуховою хвилею наземного вестибюлю.

Крім того, внаслідок масованого обстрілу був тимчасово зачинений вхід/вихід до Алеї Героїв Небесної Сотні на станції "Хрещатик".

"Коли ми говоримо про станції метро у ролі укриттів, то наголошуємо на тому, що люди мають спускатися саме на платформу. При повітряній тривозі там перебувають всі працівники. Вони забезпечують координацію людей, за потреби супроводжують до санвузла та допомагають у розміщенні.

Вдень контролери здебільшого перебувають на контрольних пунктах – перевіряють посвідчення та організовують супровід тим, хто його потребує", – розповідає речниця.

Скільки людей перебуває на станціях метро під час повітряних тривог?

Зазвичай найбільше навантаження на під час повітряних тривог мають станції "Лук'янівська", "Дорогожичі" та "Позняки".

"Загалом найбільшу кількість людей ми зафіксували 10 жовтня 2022 року. Тоді на станціях одночасно перебували до 70 тисяч осіб. Обстріл був вранці, коли люди їхали на роботу, тож кількість орієнтовна", – розповідає Никифорук.

Наймасовіше укриття населення у 2026 році було в ніч на 15 червня – майже 42 тисячі, що на пару сотень більше, ніж під час обстрілу в ніч на 2 червня. До цього велику кількість людей у метро зафіксували 24 травня – понад 27 тисяч.

Також багато людей спустились в метро у ніч на 9 січня 2026 року – більш ніж 21 тисяча.

У період з січня по травень під час повітряних тривог фіксували 7-10 тисяч тисяч осіб, тобто кількість суттєво зменшилась, якщо порівнювати з 2025 роком. Тоді найважчим місяцем для працівників метро став липень. Через постійні масовані обстріли на станціях перебували від 20 до 25 тисяч людей.

У 2024 році найбільше людей спустились в метро у березні – понад 38 тисяч.

"Також є люди, які проходять щоночі до метро навіть за відсутності повітряних тривог. Вони кажуть, що на станціях їм спокійніше спати. Їх уже знають всі зміни працівників і поліції, бо ці люди приходять ввечері до закриття станцій, вітаються, питають як справи, і потім лягають спати", – зазначає речниця київського метро.

Людей, що йдуть в метро кожної ночі, не бентежать навіть гучні звуки дрезини та робіт зі зміни рейок.

"У 2024-2025 році таких людей, які приходили кожної ночі, було 400-600 на всіх станціях. Потім кількість зменшилась і доходила до 100-200 людей, але після обстрілу в ніч на 2 червня 2026 року їх стало більше – 700-1000 осіб", – зауважує Оксана Никифорук.

Що варто брати у метро під час повітряних тривог?

У метро прохолодно – може бути підвищена вологість та протяги, тож насамперед людям варто попіклуватись про свій комфорт.

Речниця Київського метрополітену радить взяти пледи, теплі речі, каремати та запас їжі на добу.

Деякі люди беруть беруші та маску для сну, тому що освітлення на станціях увімкнене. Також потрібно мати пляшку води та необхідні людині ліки. Дітям варто взяти книжку або іграшку.

Якщо людина прийшла з домашнім улюбленцем, то має прихопити пелюшки і засоби гігієни, зокрема вологі та сухі серветки.

Не варто брати легкозаймисті речі або ті, що мають різкий запах.

"У лютому 2022 року люди фактично два місяці жили на станціях. Вони приходили з немовлятами, яким десь знаходили ванночки для того, щоб заварити ромашку в кабінеті начальниці. Інші йшли з тваринами – котами, собаками, хомʼяками тощо. Обставини змусили адаптуватись та знаходити рішення для різних ситуацій", – розповідає Никифорук.

Після обстрілу 2 червня в соцмережах кияни почали масово скаржитися на нібито завелику площу, яку займають намети, матраци та інші габаритні речі на станціях.

Думки мешканців столиці розділилися – дехто стверджував, що родина в наметі займає на станції стільки ж місця, як і без нього. Інші ж вважають, що на площі одного намета чи матрацу для кількох людей могли б розташовуватися до десяти киян. Мешканці столиці назвали боротьбу за місця в підземці "голодними іграми".

У Київському метрополітені відреагували на суперечки та закликали раціонально використовувати простір.

"Крім того, важливо забезпечувати шляхи евакуації. У разі виникнення позаштатної ситуації прохід має залишатися відкритим для безпечного та оперативного переміщення людей. Намети можуть суттєво ускладнювати використання евакуаційних шляхів", – зазначили в метрополітені.

Не варто брати громіздкі речі, як-от намети та надувні матраци. Для оптимізації простору краще надати перевагу карематам, спальникам або розкладним стільцям, радить речниця.

Коли ви перебуваєте на платформі метро, важливо не лише дбати про себе, але і розуміти, що поруч перебувають сотні інших людей, наголошує речниця.

"Працівники метро постійно просять людей оптимізуватися та розміститися в іншому місці, якщо вони заблокували проходи до службових приміщень або санвузлів.

Ми бачимо, що потрібно підсилювати інформування і додатково закликати людей відмовитись від габаритних речей. Ми будемо додатково розміщувати інформацію стосовно цього на платформах та у вагонах", – каже речниця.

Що робити, якщо станція, на яку приїхала людина, заповнена?

Інформацію про те, що комусь за час повномасштабної війни не вистачило місця в підземці, у Київському метрополітені вважають перебільшеною.

"Розміщалися всі люди, просто хтось стояв, а хтось сидів. Ми рекомендуємо людям, які їдуть до певної станції метро до закриття, проїхати буквально одну зупинку до пересадкових вузлів, які вже будуть не такі навантажені", – радить Никифорук.

Наприклад, на станціях "Лук'янівська" або "Дорогожичі" зазвичай перебуває дуже багато людей, але якщо поїхати на "Золоті ворота", то там може бути лише 200 осіб.

"Так людям буде комфортніше і легше розміститись. Якщо є можливість, варто поїхати на станції "Хрещатик", "Майдан Незалежності", "Площа Українських Героїв". Вони найменш навантажені під час нічних повітряних тривог", – радять в київській підземці.

На кількість людей у підземці впливає час, характер обстрілу і повідомлення про нього в медіа. Якщо це комбінований масовий обстріл – люди частіше йдуть в метро чи інші укриття.

"Кількість людей, які спускаються на платформу, залежить від формату обстрілу та повідомлень про них. Наприклад, минулого літа був період, коли атаки могли бути декілька ночей підряд, тож, умовно, в першу ніч у метро спускались 15 тисяч, а на наступну – вже 23 тисячі", – каже Никифорук.

Також кількість людей на станціях під час повітряних тривог залежить від періоду доби. Наприклад, якщо це ніч, то зазвичай на центральних станціях перебуває найменша кількість людей, тому що у цих районах при будинках зазвичай є великі укриття. Найбільше людей на станціях у спальних районах, таких як "Позняки", "Теремки" та "Академмістечко".

Чому не можна залишити поїзди біля платформ, щоб розширити площу укриття?

Користувачі соцмереж неодноразово пропонували працівникам метрополітену поставити поїзди на колії вночі, щоб збільшити місткість платформ.

Проте речниця стверджує, що вагони будуть заважати працівникам виконувати нічні роботи.

"Таке рішення складно реалізувати, адже щоночі метрополітен обслуговують сотні людей. Тунелями їздить господарський транспорт – дрезини, які розвозять рейки та інші комплектуючі. Якщо ми поставимо поїзди на колії, то люди не зможуть переміщуватись і виконувати необхідні робити, від яких залежить безпека руху поїздів і пасажирські перевезення", – каже Никифорук.

За даними Київського метрополітену, у будні вагони перевозять понад 800 тисяч людей. Близько 700 людей кожної ночі обслуговують транспорт та перевіряють обладнання. Ці роботи неможливо проводити вдень через рух поїздів, тож їх виконують вночі.

"Вдень всі ці роботи можуть заважати руху пасажирів, тому нічне вікно для підприємства дуже важливе. Працівники щоночі перевіряють безпеку укриттів, вентиляцію, системи водопостачання тощо. Вранці поїзди вже мають перевозити пасажирів, тож вночі ми робимо простір безпечним укриттям та забезпечуємо якісні поїздки", – кажуть у київській підземці.

Під час повітряної тривоги люди можуть розміститися, де їм комфортно, зокрема на переходах між станціями, однак речниця все ж радить пройти до платформи.

"На платформі доступ до працівників станцій буде легшим. Тоді людей можна буде швидше знайти, якщо їм необхідна буде допомога", – кажуть в київській підземці.

Як діяти, якщо під час тривоги завалило виходи зі станції?

Головне правило у такій ситуації – завжди слухайте те, що транслює працівник, який перебуває на локації.

За потреби працівники метро викликають рятувальників та поліцію. Всю інформацію передають людині, яка присутня на станції, після чого вона повідомляє алгоритм дій іншим.

У жодному разі не потрібно панікувати та бігти кудись. Натомість необхідно зберігати спокій, слідкувати за ситуацією та за потреби допомагати іншим пасажирам.

"Ми розуміємо, що у таких ситуаціях складно зберігати спокій, проте люди мають довіритись працівнику і слухати його. У випадку з обстрілом Лук'янівської у ніч на 24 травня, люди, які перебували на платформі, змогли поїхати на інші станції, коли поїзди розпочали рух", – каже речниця.

Вона додає, що тривалий час рятувальники ліквідовували наслідки обстрілу, зокрема гасили пожежі, тож виходити зі станції було небезпечно.

Працівники метро не мають одного чіткого алгоритму на різні ситуації. Вони проходять різні навчання з цивільного захисту та відпрацьовують дії під час евакуацій.

Чи можуть люди самостійно пересуватися тунелями та коліями?

Без дозволу працівників метрополітену людям заборонено ходити до тунелів.

"В цілому несанкціоновані проникнення в тунель виглядають дуже підозріло, бо ми живемо в той час, коли безпеку потрібно контролювати особливо. Ми закликаємо в жодному разі самостійно не спускатись до тунелів і нікуди не бігти", – наголошує речниця.

Якщо виникає нетипова ситуація, коли людині стає страшно та тривожно, вона має знайти працівника, який завжди є на станції, та поговорити з ним. Важливо не розповсюджувати паніку між іншими, застерігає Никифорук.

У Київському метрополітені наголосили – загалом випадків руху по тунелях, окрім ситуації зі зникненням напруги та евакуацією, не було.

"У ситуації із зупинкою поїзда в тунелі машиніст пройшов по всіх вагонах та повідомив про зникнення живлення. Він попередив, що зараз буде відбуватися евакуація пасажирів з кожного вагона та зазначив, що людей вже чекають інші працівники станцій, рятувальники та поліція", – розповідає Оксана Никифорук.

Під час обстрілу Лук'янівської 24 травня деякі пасажири злякались вибухів та пішли на службовий місток, але їх наздогнала чергова та спробувала заспокоїти.

"Хочу уточнити, що в той день на станції не сипалась штукатурка та не падала стеля, як писали в соцмережах. Насправді ми бачили на фотографіях пил, який затягнуло через екскалаторний нахил, що фактично став великою шахтою", – уточнює речниця.

Також в ту ніч на странції була чергова, яка працювала у день, коли вперше дуже сильно постраждала Лук'янівська – 15 березня 2022 року. Під час обстрілу 24 травня вона, фактично, вже знала як діяти, тож змогла провести чітку комунікацію з людьми та заспокоїти їх.

Ксенія Пушко, "Українська правда. Життя".