"Голодні ігри": кияни скаржаться на намети в метро під час обстрілів – для заборони створили петицію
Доповнено 02.06.2026 о 19:34
Кияни закликають міську владу заборонити приносити намети, надувні ліжка та великогабаритні матраци на станції метро під час повітряних тривог.
Відповідну петицію зареєстрували на сайті Київської міської державної адміністрації.
Авторка звернення Наталя Тиц зазначає, що використання великогабаритних предметів для сну обмежує максимальну місткість станцій і створює дискомфорт для людей, які ховаються там під час російських обстрілів.
На думку жінки, на площі одного намета чи матрацу для кількох людей могли б розташовуватися до десяти киян.
"Через егоїстичне використання простору бракує місця іншим містянам, зокрема літнім людям, вагітним жінкам та дітям.
Вони змушені сидіти на холодних сходах ескалаторів, у переходах або взагалі залишатися біля входу на станцію, що ставить під загрозу їхнє життя та здоров'я. Укриття має бути доступним і рівним для всіх, а не перетворюватися на кемпінг за рахунок безпеки інших", – переконана киянка.
Авторка петиції закликає запровадити штраф у розмірі 5 тисяч гривень за розгортання наметів, надувних ліжок, матраців та інших великих засобів для сну з їхньою конфіскацією.
Водночас речниця Київської міської військової адміністрації Катерина Поп у коментарі журналістам заявила, що збільшення місткості станцій метро, а також можливі обмеження можуть розглянути. Водночас у відповідь на запитання, чи буде заборона наметів сказала:
"Питання складне. Потрібно поводитися максимально толерантно з огляду на людей, які перебувають в укриттях, щоб якомога більше змогли знайти собі місце під час повітряної тривоги та бути у безпеці", – сказала вона в етері "Ранок.Live".
Чому кияни скаржаться на намети в метро?
У ніч на 2 червня під час чергової масованої російської атаки на станціях підземки в Києві перебувала рекордна кількість людей – понад 41 тисяча.
Зранку в соцмережах мешканці столиці почали масово скаржитися на нібито завелику площу, яку займають намети та інші габаритні речі на станціях.
Так, фотографиня Анна Севостьянова назвала боротьбу за місця в підземці цієї ночі "голодними іграми" і порівняла заповненість станції із "маршрутками в годину пік".
"В укриття метро спускаються тисячі людей, але їм банально немає навіть, де сісти. Бо то палатки порозставляли, то на матрацах порозлягалися. Звісно, я розумію, що всім хочеться лежати в комфорті, спати, але на місці лежачих можна було б сісти ще декільком людям", – вважає дівчина.
Киянка Одерка Царенко описала подібну ситуацію – за її словами, на станції було настільки багато людей, що знайти місце можна було хіба на проході.
Дівчина опублікувала світлину, на якій видно, що у підземці деякі люди розкладали намети та надувні матраци, а частина – сиділа на тонких підстилках, стільчиках або безпосередньо на підлозі.
Користувачка Юлія також обурилася наявністю наметів у підземці. Дівчина поділилася, що в ніч на 2 червня не змогла знайти собі місця навіть у проході. Згодом їй з компанією вдалося розміститися на ковдрах поблизу намету, аж раптом звідти почули зауваження – люди обурилися новим "сусідам" поблизу.
Киянка Саша Баркова, яка й сама ходить до укриття з наметом, відреагувала на гнівні обговорення ситуації в підземці. На її думку, родина в наметі займає на станції стільки ж місця, як і без нього, але таке облаштування простору дозволяє уникнути протягів і краще відпочити перед робочим днем.
Крім того, намет допомагає простіше пережити тривогу її хворій кішці, яка раніше мала панічні атаки та запалення очей.
Психотерапевтка Анна Нікітіна, яка також перечікує тривоги в метро з наметом, каже, що насправді конструкція не займає значно більше місця, ніж, наприклад каремати.
"Палатка займає місце вгорі, і то небагато, а в ширину рівно стільки, скільки займуть дві-три людини лежачи. Залежно від того, на скільки людей розрахована вона. Там не те щоб прям комфорт великий", – написала жінка.
Військовий і журналіст Олександр Рудоманов підрахував, що в ніч на 2 червня на кожній станції підземки було приблизно по 890 людей. Відтак на кожного було орієнтовано 1,5 м² простору.
Він припустив, що за таких умов зовсім уникнути конфліктів було важко, але основна проблема все ж таки полягає відсутності мережі містких сховищ у столиці.
"Чи є в Києві інші такі ж надійні та місткі укриття, як метро? Думаю, що ні. Чи збудовані нові сховища, де можуть безпечно перебувати стільки людей одночасно? Теж ні. Та й загалом нових укриттів майже не будують", – висловився Рудоманов.
Схожу думку має і військовослужбовець і громадських діяч Андрій Кулібаба. Він вважає, що влада Києва мала докласти більших зусиль для організації комфортних укриттів у кожному кварталі.
"Кияни сваряться в метро за метр підлоги. Хтось вже каже, що люди погані, а я скажу, що міська влада знову переклала проблему укриття людей на самих людей – хто встиг, той ліг [...]
Наприклад, вагони метро вночі стоять порожніми. На початку повномасштабного вторгнення в Харкові люди місяцями жили у вагонах, і це працювало.
Київський метрополітен за три роки не розробив жодного протоколу використання рухомого складу як укриття під час масових нічних атак. Це не технічна проблема, це питання, яке вирішується плануванням і хоча б спробою відповісти на питання: "А що робимо, коли прилітає вночі, щоб людям було комфортно?" Це просто ідея, але нехай буде.
І системи укриттів не з'явилося у Києві, навігації не з'явилося, стандарту укриттів і контролю за цим стандартом теж не з'явилося", – написав Кулібаба.
У "Київському метрополітені" після атаки 2 червня закликали раціонально використовувати простір і не приносити громіздкі речі.
"Крім того, важливо забезпечувати шляхи евакуації. У разі виникнення позаштатної ситуації прохід має залишатися відкритим для безпечного та оперативного переміщення людей. Намети можуть суттєво ускладнювати використання евакуаційних шляхів", – наголосили в підземці.
Примітка: текст змінено. Додано коментар представниці КМВА.
