"РФ часто не довозить людей": у Коордштабі розповіли, як формуються списки на обмін полонених
Росія дуже часто "не довозить" людей, яких попередньо домовилась обміняти, або привозить інших полонених натомість.
Про це розповів Богдан Охріменко, керівник Секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, в етері телемарафону 26 лютого.
"Щоденно ми формуємо запити [з іменами українських військових – ред.] на російську сторону. Ми отримуємо відмови у 98% [випадків]. З кожного запиту може бути одна-дві людини, яких теоретично російська сторона готова передати. Тоді починається перемовний процес, як це буде зроблено, хто ще може увійти в цей перелік.
Але, на жаль, дуже часто російська сторона не довозить тих людей, яких вона начебто погодила на обмін, чи привозить інших людей, яких не погоджувала перед цим", – сказав Охріменко.
За його словами, росіяни також порушували домовленості в інших питаннях, зокрема, щодо повернення жінок-військовослужбовиць.
Охріменко розповів, що на початку повномасштабного вторгнення в український полон потрапляли російські військовослужбовиці, яких згодом повернули до РФ. Але Росія не повернула українських захисниць з полону.
"Російська сторона не пішла на той крок, який ми запропонували. Ми в індивідуальному порядку віддали жінок-військовослужбовців РФ, очікуючи натомість такого ж кроку з боку російської сторони. На жаль, знову Росія довела, що вона не дотримується своїх обіцянок", – сказав Охріменко.
Чи є пріоритетність в обмінах?
У Координаційному штабі раніше пояснювали, що пріоритетів в обмінах бійців тих чи інших військових підрозділів немає, і Україна готова повертати всіх, хто перебуває у полоні, зокрема цивільних.
Водночас Охріменко розповів, що на пріоритет обміну може впливати термін перебування людини у полоні.
"Згідно з Женевською конвенцією, перебування у полоні понад 18 місяців ставить таких людей у пріоритет", – сказав представник КШ.
Чому важко повертати незаконно засуджених і цивільних?
За словами Охріменка, цивільних важко повертати з російської неволі через те, що в РФ немає уповноваженої особи, яка б за це відповідала.
"Коли ми запитуємо про цивільних у Міністерства оборони РФ, вони кажуть: "Це не до нас, ми цивільними не займаємось". Коли ми певними каналами запитуємо начебто в посадової особи з боку РФ про повернення цивільних, ми отримуємо негативні відповіді, що вони не можуть вирішити це питання.
Тому я констатую: проблема повернення наших цивільних громадян полягає в тому, що на території РФ немає особи, яка могла б брати на себе відповідальність за цей напрям роботи", – сказав чоловік.
Також дещо ускладненим є повернення військовополонених, яких РФ незаконно "засудила", оскільки росіяни міняють статус таких бранців.
"Засудження є фактором, який ускладнює повернення, але це не вирок.
Повернення засуджених є складнішим, оскільки росіяни кажуть, що вони не військовополонені, у них інший статус, і до них має бути застосований інший механізм навіть всередині РФ", – прокоментував Охріменко.
Утім, практика показує, що повернення незаконно засуджених українських захисників можливе (наприклад, 18 жовтня Україні вдалося повернути понад 40 таких громадян).
Скільки тіл українців, які загинули в полоні, вдалося повернути?
Богдан Охріменко сказав, що Україні вдалося повернути приблизно 220 тіл українців, які загинули у російському полоні.
Полон 100 з них був офіційно підтверджений Міжнародним Комітетом Червоного Хреста, а про перебування у полоні інших 120 людей було відомо з інших джерел (наприклад, з відео).
"З вересня 2024 року ми провели декілька репатріацій. В кожному заході було повернуто понад 500 тіл. В останніх двох – [по] 757 тіл", – сказав Охріменко.
Він додав, що представники Координаційного штабу досі не отримали позитивної відповіді від РФ щодо повернення тіла журналістки Вікторії Рощиної, про загибель якої стало відомо 10 жовтня 2024 року.
Як медійність впливає на обміни?
"Ставлення росіян як до військових, так і до цивільних [полонених] однаково погане. І якщо той чи інший громадянин має певну медійність в минулому, вона шкодить йому під час перебування там. Над ним знущаються більше, ніж над іншими…
Якщо людина до полону була медійна, ми вже з цим нічого не зробимо. Але якщо родина робить відомою немедійну особу, питання перемовин щодо її повернення ускладнюється", – сказав Охріменко.
Також представник КШ закликав родини безвісти зниклих військових НЕ публікувати їхні дані у соцмережах та не намагатися розшукати їх таким чином.
Поширення особистих даних може зашкодити військовому, який ховається, або вже перебуває у полоні й приховує деталі своєї біографії від росіян.
Детальніше про те, як діяти, якщо ваша рідна людина зникла безвісти та/або потрапила в полон, читайте тут.
