Будинки з рису? Як у США дають друге життя рисовому лушпинню

Щороку у світі утворюється близько 150 мільйонів тонн рисового лушпиння. Але тепер цей продукт, який довго вважали відходом і забруднювачем довкілля, використовують для виготовлення будівельних матеріалів.

У Штатах вже сотні нових будинків облицьовують такими панелями, а ще з лушпиння виготовляють й інші вироби – від матеріалів для веранд до обладнання дитячих майданчиків, пише ВВС.

Панелі з рисового лушпиння також уже використовують для тепло- та звукоізоляції. Наприклад, в Італії їх застосували під час реконструкції будинку Casa LH, щоб утеплити приміщення та поліпшити акустичні характеристики.

Чому люди будують із рисового лушпиння

Поки рис росте на рослині, лушпиння захищає зерна від вологи та шкідників. Однак після збирання врожаю воно стає одним із найскладніших відходів для утилізації.

Значну його частину спалюють на полях або біля доріг, що створює загрозу для здоров'я людей і довкілля. У США, де щороку вирощують близько 9 мільйонів тонн рису, лушпиння іноді використовують для виробництва енергії з біомаси.

Однак навіть у такому разі не завжди зрозуміло, що робити із золою, яка залишається після спалювання.

Дослідження свідчать, що зола рисового лушпиння може стати альтернативою цементу, на який припадає 8% світових викидів вуглецю.

Крістофер Гімонд зацікавився цією темою, коли дізнався, що рисові відходи в США залишають розкладатися в землі. Унаслідок цього в атмосферу потрапляє метан – потужний парниковий газ.

"Мене захопила ідея взяти те, що зазвичай викидають, і використати його властивості", – каже підприємець. Після цього він заснував компанію, яка виробляє будівельні матеріали з рисового лушпиння.

За словами Гімонда, лушпиння має властивості, які роблять його придатним для використання в будівництві. Зокрема, містить багато кремнезему, завдяки чому стійке до вологи та гниття.

У 2023 році Девід Файн вирішив скористатися матеріалами з лушпиння для ремонту комплексу елітних гірських апартаментів у Парк-Сіті в штаті Юта. Чоловік розповів журналістам, що раніше апартаменти почали гнити під шаром пухкого снігу.

Об'єднання власників житла рік шукало матеріал, який міг би протистояти волозі, а також лісовим пожежам, що дедалі частіше траплялися в гірській місцевості влітку.

Серед варіантів розглядали, зокрема, екструдований алюміній. Він міг би захистити апартаменти від вогню, але мав би штучний вигляд. Дерев'яне облицювання, наприклад із кедра, мало би привабливіший вигляд, проте гірше захищало б від пожеж.

Зрештою вони знайшли рішення: панелі з рисового лушпиння – побічного продукту вирощування рису.

"Вони шукали щось схоже на дерево, красиве й трохи стійкіше до вогню, ніж традиційне дерев'яне облицювання", – розповідає Файн. За його словами, панелі з рисового лушпиння відповідали всім цим вимогам.

У 2025 році вчені підтвердили, що в плані пожежної безпеки теплоізоляція з волокна рисового лушпиння показала кращі результати, ніж інші матеріали, оцінені в дослідженні.

"Швидкість тління зразка становила 3,40 мм/хв – менше, ніж у решти випробуваних матеріалів. Це пояснюють відносно високим вмістом кремнезему, який сприяє утворенню захисного шару вуглецевого залишку й підвищує вогнестійкість. Водночас для розширення сфери застосування матеріалу в складніших умовах потрібні подальші дослідження екологічних вогнезахисних обробок", – йдеться у роботі.

Загалом автори назвали теплоізоляцію з волокна рисового лушпиння "перспективним матеріалом рослинного походження, який може сприяти підвищенню енергоефективності та екологічності будівництва".

Що ще кажуть вчені

Дослідження показують, що використання залишків сільськогосподарських культур, зокрема рису, пшениці та кукурудзи, у будівництві замість спалювання може допомогти накопичувати вуглець у матеріалах протягом десятиліть.

Водночас Саббі Міллер, професорка цивільної та екологічної інженерії Каліфорнійського університету, зауважує, що оцінити вплив будівельного матеріалу на довкілля можна лише після детального аналізу його життєвого циклу.

Дослідники також вивчають можливість використання золи рисового лушпиння замість цементу або як добавки до цементних сумішей. Це могло б зменшити потребу в цементі, виробництво якого пов'язане зі значними викидами вуглецю.

Також торік науковці запропонували поєднати золу рисового лушпиння, деревну золу та рисову солому, щоб створити недорогий матеріал із негативним вуглецевим балансом, який міг би замінити цемент.

Такі рішення можуть бути особливо актуальними для країн Глобального Півдня, де рисові відходи часто спалюють, а мільярди людей не мають належного житла.

Водночас необхідно враховувати вартість матеріалів, можливість їхнього масового виробництва та потреби місцевих громад. Також важливо не випробовувати нові технології на найбільш вразливих людях, вважає Аріана Карамаліс, директорка з міжнародної взаємодії житлової організації Build Change.