"Історія пишеться в траншеях": як українці у соцмережах реагують на третю річницю повномасштабної війни

24 лютого 2022 року українці прокинулися у новій реальності – почалася повномасштабна війна. Відтоді ми пережили багато втрат і перемог, але наша країна змогла вистояти та продовжує боротися проти ворога.

Цього дня у соцмережах багато згадують про подвиг українців – цивільних і військових, завдяки яким Україні вдалося встояти.

"УП. Життя" зібрала спогади та реакції українців на третю річницю повномасштабного вторгнення.

Зокрема, правозахисниця Олександра Матвійчук розпочала ранок із роздумів про український характер.

"У школі на уроці географії я дізналася, що ми стоїмо на українському щиті. Унікальній геологічній структурі, яка піднімає на поверхню кристалічні породи віком понад 3 мільярди років. Географія не просто описує земну поверхню, вона також визначає національний характер.

Тож не дивно, що українці у буквальному сенсі цього слова стали тим українським щитом, який не дає російській орді прорватися далі до Європи. Не те, що ми дуже прагнули здійснити свій цикл 12 подвигів. Але саме нам випало першими почати спротив розростанню ракової пухлини Російської імперії", – наголосила вона.

Правозахисниця каже: хоча міжнародні партнери вважали, що українці витримають 3-4 дні проти російської навали, ми змогли об’єднатися та довести зворотне.

"Тоді звичайні люди лишилися і почали робити надзвичайні речі... І раптом стало очевидно, що люди, які борються за свою свободу та людську гідність, сильніші, ніж уся потуга російської військової машини.

Люди мають набагато більшу силу, ніж вони самі собі думають. І хто б що не казав, ми самі визначаємо своє майбутнє", – зазначила Олександра Матвійчук.

Журналіст Павло Казарін розповів, що раніше був упевнений в тому, що ми живемо у постісторії – всі війни завершилися, а імперії розпалися.

"Країна сприймалася як щось, вистраждане іншими. Її вибороли люди з банкнот і меморіальних дощок. Здавалося, що завдання мого покоління — лише стирати пил із пам’ятників та п’єдесталів. Я помилявся.

Виявилося, що моєму поколінню випало жити в найбільш суб’єктний період історії країни. Що від наших рішень або бездіяльності залежить її майбутнє. Що незалежність – це теорема, яку потрібно доводити щодня.

За останні три роки деякі мої друзі стали вулицями. Інші – пам’ятниками. Моїм онукам у школі задаватимуть біографії тих, із ким ми сьогодні листуємось у месенджерах", – зауважив журналіст.

Казарін каже, що українцям судилося стати співавторами історії, в якій перестають працювати старі правила та орієнтири.

"Раніше було простіше. Ми жили на повоєнній спадщині – і будь-яку подію можна було співвіднести з аналогами в підручниках історії. Тепер старі правила втрачають силу, а редакція нових залежатиме від результату нашої війни. Успіх Росії надихне інші імперії. Наша поразка налякає континент і породить запит на політиків, які шукатимуть мир в очах Путіна", – написав він.

Політичний діяч Мустафа Найєм наголосив, що кожну секунду трьох років повномасштабної війни українці вибороли самі.

"Перший рік був роком шоку, болю, відчаю і важких рішень. На другий рік ми очікували контрнаступу і чіплялись за думку, що світ нарешті прокинеться, буде обʼєднаний і цей кошмар швидко завершиться.

Третій рік – про ясність. Війна більше не є надзвичайною подією, а стала звичною реальністю. Ми вчимося обходитися без чужих рішень і настроїв. Десь вимушено. Але врешті-решт – тому що маємо бути сильнішими", – зазначив він.

Поетеса та військова Ярина Чорногуз опублікувала фото, зроблене у перший день повномасштабної війни на Луганщині.

"Нагадую собі іноді, що за ці дуже довгі три роки ми захистили від окупації усі обласні центри, які були вільними після 2014. Вони були нашими, нашими і лишились. Вистояли одинадцять і три роки тому, вистоїмо і зараз.

Віра, системна робота, і памʼять про тих, хто віддав життя - ніколи не дадуть нам програти, хоч який би великий був ворог і скільком він політиканам задурив голови і як би не втомилися усі, хто ніколи не воював", – написала вона.

Командир 12-ї бригади спеціального призначення "Азов" та Герой України Денис Прокопенко нагадав, що Україна вистояла "всупереч всім прогнозам, розрахункам та вмовлянням капітулювати".

"Ми дали відсіч, якої від нас не очікували ані вороги, ані союзники. Цю відсіч дали воїни, які зупиняли ворожі колони часто без належної підготовки та сучасної зброї, але які знали чому і за що вони б'ються…

Хоробрості українського солдата заздрить кабінетний генерал будь-якої армії світу. Мужності й самовідданості українського спротиву віддають шану мільйони. Новітня воєнна доктрина, новітня геополітична карта світу, новітня історія пишеться в траншеях – де український солдат наближає мир, своїми точними влучаннями в ціль противника", – наголосив військовий.

Громадська діячка Маргарита Раєць теж пригадала 24 лютого 2022 року. Тоді вона виїжджала з Києва із впевненістю, що повернеться за три дні.

"Сьогодні, через три роки війни – а насправді більше ніж десять років російської агресії проти України – я не просто згадую той день, а думаю про те, наскільки все змінилося. Тоді ми не вірили, що таке можливо. А сьогодні ми знаємо, що можливо все. І найгірше – теж.

Але є одна річ, у якій я впевнена. Карма існує. Україна заслуговує на перемогу. На довготривалий мир. На краще майбутнє. На справедливість. І я вірю, що ми все це отримаємо. Не тому, що хочемо. А тому, що заслуговуємо", – зауважила Раєць.

Військовий 12-ї бригади спеціального призначення "Азов" з ніком "Капітан Немо" у соцмережі X наголосив, що 24 лютого – це день, коли українці показали собі та світові свою незламність, жагу до волі та справедливість.

"Українці – це народ, який довів, що в сучасному світі ще є місце для правди та порядку. І ми не просто це продемонстрували – ми будемо це захищати й утверджувати завжди", – написав він.