"Уособлює цінності та пам’ять": як українці відзначають День прапора

23 серпня в Україні відзначають День державного прапора – свято, яке набуло особливого значення під час війни.

"УП. Життя" зібрала дописи українців, які нагадують про символізм одного з головних символів державності.

Головнокомандувач Збройних Сил України Михайло Драпатий привітав із державним святом і зауважив, що українці "носять" прапор не лише у серці, а й на одностроях.

"Завдяки Збройним Силам України синьо-жовтий прапор для світу – символ боротьби, стійкості, волі. Зробимо все можливе, щоб цей стяг став прапором перемоги", – заявив Головком.

У 1-му корпусі Національної гвардії "Азов" до свята опублікували ролик про значення національного стягу для українців у часи війни.

"Незалежність має свої видимі прояви, серед яких особливе місце займає рідний прапор.

Стяг, за яким століття боротьби та пролита кров героїв. Кольори, які шукають очима, повертаючись додому з чужини та неволі. Символ, що єднає всіх українців без слів. Врятований у вогні, збережений в екзилі, вивезений з окупації. Прапор, який майорить над нашим спільним домом. Кольори, які нас об'єднують", – наголосили в підрозділі.

У 93-тій окремій механізованій бригаді "Холодний Яр" зауважили, що прапор "проходить крізь вогонь" разом із українськими військовими, тому зберігає на собі сліди війни і свідчення стійкості захисників.

"Для кожного громадянина підіймати свій прапор, жити під ним – честь, та українцям ця можливість дається у важкій боротьбі.

За цим прапором – наша земля, наша свобода і наша памʼять про тих, хто заплатив найвищу ціну. Саме тому ворог готовий кидати усі сили на те, аби знищити український прапор. Зірвати його, спалити, скинути з будівлі. Бо знає: це не просто шматок тканини. Поки над землею майорить український стяг – ця земля залишається українською. А там, де його знову підіймають, Україна повертається", – переконані в підрозділі.

Серед символічних стягів, які згадують українці в цей день – понівечений прапор, знайдений у машині, яка пережила обстріли 29 серпня 2014 року під Іловайськом.

"Під час виходу з Іловайського котла 29 серпня 2014 року прапор був у машині ЗІЛ 131 із зенітною установкою в кузові. Автівка була обстріляна, двоє бійців загинуло, а інші пересіли на вцілілий автотранспорт 93-ї бригади. Пізніше їх захопили російські війська.

Понівечений прапор знайшла у згорілій машині пошукова група місії "Евакуація 200" ("Чорний тюльпан") під час розшуку загиблих українських вояків у вересні 2014 року", – розповіли історію стяга в мілітарній та волонтерській спільноті "Ватра".

Захисники підрозділів поліції особливого призначення також поділилися світлинами з державним стягом, які зробили на бойових позиціях.

"Для бійців підрозділу поліції особливого призначення державний прапор – це символ свободи, честі та незламності українського народу. Під ним ми виконуємо бойові завдання, тримаємо визначені рубежі, підтримуємо побратимів і продовжуємо боротьбу за кожен метр української землі.

І де б ми не були – на позиціях, у небі чи на землі – знаємо, заради чого стоїмо. Нехай синьо-жовтий стяг завжди майорить над вільною та незалежною Україною", – написали бійці.

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення поділилася архівними моментами встановлення синьо-жовтого стяга як національного символу.

А Митрополит Київський і всієї України та предстоятель Православної церкви України Епіфаній наголосив: цінність прапора вимірюється вчинками людей, які його піднімають і несуть.

"Стяг символізує не лише певну територію чи державу – він уособлює цінності, дії, пам'ять і відповідальність народу [...]

Державний прапор для нас, українців, є особливо важливим і значущим – як символ тисячолітньої традиції українського державотворення, як знамено боротьби за свободу і незалежність, як знак єдності, згуртованості, братерства, як стяг перемоги, миру і нашого майбутнього", – написав представник духовенства.

В онлайн-медіа Міністерства оборони "Армія TV" нагадали, що в радянські часи за український прапор переслідували та ув'язнювали. Один із таких випадків трапився у 1966 році.

Тоді напередодні першотравневої акції студент Геогрій Москаленко та робітник Віктор Кукса підняли над Київським інститутом народного господарства синьо-жовтий стяг, зроблений із двох шарфів.

"Кукса зрізав червоний прапор і встановив український. Над Києвом він майорів кілька годин. КДБ шукав їх дев'ять місяців. Москаленка засудили до трьох років таборів суворого режиму, Куксу – до двох.

Після звільнення за ними продовжували стежити. Обох реабілітували лише у 2007 році", – розповіли в "Армія TV".

Інший схожий випадок трапився на День Соборності 22 січня 1973 року, нагадали у Службі безпеки України. Тоді у Чорткові Тернопільської області з'явилися відразу чотири українські прапори. Стяги знайшли на дахах кінотеатру, ринку, педучилища та "Лісгоспзагу".

Акцію організувала "Росохатська груп", одним із учасників якої був дисидент і член "Української Гельсінської групи" Володимир Марму.

Радянські спецслужби розслідували випадок, а згодом підпільників засудили за "антирадянську агітацію та пропаганду".

"Для багатьох поколінь [прапор] був символом вкраденої мрії та безмежної сили духу. За нього переслідували, проводили обшуки, відкривали кримінальні справи, залякували й убивали. Та попри це українці продовжували зберігати й підіймати свій прапор.

Ці та інші історії нагадують: український стяг не став символом нашої незалежності в один день", – зауважили в СБУ.

Раніше "Суспільне. Медіатека" поділилися архівним відео, як у вересні 1991 над куполом Верховної Ради замайорів український прапор.