Втрата дому, ідеологічний тиск і таємне навчання: з окупації повернули ще шістьох молодих українців
Оновлено 26.08.26 о 17:28
На підконтрольну Україні територію з ТОТ повернули шістьох молодих людей. Вони роками жили в умовах окупації, а деякі – з самого дитинства.
Попереду на них чекають адаптація та реінтеграція, повернення до навчання й улюблених занять, повідомили в ініціативі Bring Kids Back UA.
Майже чотири роки Богдан жив в умовах окупації – в ізоляції та під постійним психологічним тиском. Більшість його друзів виїхали, а сам хлопець через небезпеку був змушений майже весь час залишатися вдома.
Під час навчання в медичному коледжі Богдан також стикався з ідеологічним тиском та нав'язуванням проросійських наративів.
Водночас юнак продовжував займатися улюбленою справою – опановував комп'ютерну графіку, розвивав сторінки в соцмережах та створював для них контент і намагався самостійно заробляти. Тепер він планує професійно розвиватися у сфері графічного дизайну.
Катерина ще немовлям втратила батька, а під час окупації не стало й мами. Опіку над дівчиною взяла її старша сестра Вікторія.
Близько пів року тому через обстріли сестри втратили й будинок та були змушені тимчасово жити у друзів.
До повномасштабного вторгнення Катерина любила малювати та займалася танцями. Окупація, втрата близьких і житла кардинально змінили її життя. Водночас дівчина не полишала прагнення виїхати, щоб знову навчатися, займатися улюбленими справами та планувати майбутнє.
Вдалося виїхати й 22-річному Олександру, який опинився в окупації ще у 2014-му. Коли мати хлопця загинула, він залишився жити з батьком.
Олександр давно хотів виїхати, проте під впливом російської пропаганди був переконаний, що без українського паспорта це неможливо.
Тривалий час хлопець переховувався від окупаційного військкомату, однак згодом його змусили пройти медичну комісію. За порадою подруги Олександр звернувся до громадської організації "Компас мрії", яка допомагає виїжджати з окупації. Уже за кілька днів він повернувся на підконтрольну Україні територію.
22-річний Дмитро також перебував в окупації з 2014 року. У 2022-му, коли хлопцю щойно виповнилося 18, він почав шукати можливість виїхати через треті країни, однак не міг отримати необхідні документи.
Згодом Дмитро майже втратив надію на повернення. Проте волонтери допомогли хлопцю оформити необхідні документи та організували безпечний маршрут. Уже за тиждень хлопець виїхав.
Рідне місто 19-річного Богдана Росія окупувала у 2022 році. Після закриття українських шкіл хлопець таємно продовжив навчання онлайн. Попри небезпеку, йому вдалося завершити українську школу та отримати документ про повну загальну середню освіту.
В окупації Богдана намагалися переконати "змиритися" з обставинами та "адаптуватися" до життя під російським контролем. Втім, хлопець не бачив там свого майбутнього та прагнув виїхати.
За кілька місяців до повернення він звернувся до волонтерів по допомогу з дистанційним вступом до українського університету. Богдан таємно пройшов онлайн-співбесіди та став студентом за Квотою-2.
Після цього команда розпочала підготовку до його виїзду, який до того ще й ускладнював ризик примусової мобілізації. Нині Богдан уже в безпеці та готується розпочати навчання на першому курсі університету.
19-річна Марія теж потрапила в окупацію, коли була ще дитиною. У 17-ть дівчина залишилася без батьків і жила разом із дідусем. Після досягнення повноліття вона виїхала з тимчасово окупованої території за кордон, де тривалий час намагалася отримати необхідні документи.
Марія прагнула здобути українську освіту, тому волонтери допомогли їй дистанційно пройти вступні випробування та повернутися до вільної України.
Примітка: текст оновлено. Додано нову інформацію про повернутих хлопців та дівчат.
