Люди, їжа, гори – чому варто поїхати в Батумі взимку

8586
29 січня 2020

Батумі зустрічає приказкою: "Гість подарунок від Бога"

Якщо ви у Грузії вперше, то в аеропорту вам можуть дати пляшку вина.

Так, це не жарт.

На пляшці будуть корисні поради:

"Грузія це рай для гурманів. Отож, штани більшого розміру стануться у пригоді.

Тут ви зустрінете людей, які не вміють приховувати свої почуття. 

Прийміть цей подарунок як натяк на те, що буде далі"

 Батумі зустрічає приказкою: "Гість подарунок від Бога"

Ти дивишся на цей надпис, відчуваєш прохолоду пляшки каберне у руках і розумієш: так, я люблю цю країну. 

Потім ти сідаєш в автобус чи таксі, які везуть тебе до готелю, і бачиш крізь скло як ростуть мандарини та хурма.

Особливо вражає хурма важкі, схожі на помаранчеві ялинкові прикраси плоди, звисають з гілля сухого дерева. І все це на фоні ідеального пейзажу нашої планети гір та моря.

Знайомство з Батумі варто розпочинати з моря. 

На набережній міста здіймаються дві великі металеві статуї. З інтервалом у 8 хвилин вони зустрічаються і проходять одна крізь одну. Це Алі та Ніно.

 Алі та Ніно. Фото: 2753148/Depositphotos

Насправді, спочатку в ці скульптури не вкладали особливого змісту, це було просто "Чоловік та Жінка".

Але за словами екскурсовода Сулхана Девадзе є легенда, що одна туристка, побачивши статуї вигукнула: "Це ж Алі та Ніно", маючи на увазі героїв однойменної книги Курбана Саїда.

Так, з легкої руки дівчини, статуї отримали ім'я та історію. 

Набережна майже безлюдна.

Дерев'яні прилавки, де влітку продають фрукти, соки, морозиво та інші традиційні курортні ласощі, спорожніли до наступного сезону. 

Але раптом ви відчуваєте аромат полуниці. Грузинка в чорному продає їх навіть взимку.

Так пахне зимовий Батумі. Насолоджуйтесь.

Люди

Набережна заповнена таксистами, які намагаються вас схопити та підвезти хоч кудись.

Але і просто потеревенити вони не проти. 

Украина! Ты из Украины! Я так люблю Украину. Слушай, ты мандарыны любиш?

Конечно люблю!

Я соберу и привезу тебе мандарыны! Я всегда тут, на одном месте.

Почувши російську мову мене наздоганяє дідусь.

Так откуда ты?

Україна.

Украина! Я так благодарен Украине. Вы спасли моего сына.

Він розповідає про війну 2008 року, коли "його хлопчику" було лише 18 років і той служив на флоті. 

Тоді військове судно, яке Росія вимагала видати як шпигунський корабель, зайшов в Одеський порт. І українська сторона не здала хлопців. Відправила їх додому.

Они сказали "Спасайтесь, мальчики"! каже мені чоловік і плаче.

З його сином все добре. Він нещодавно одружився. 

Грузія це місце, де гарну розмову цінують не менше за якісне вино. 

Українцям тут завжди раді: 

У нас спільна біда, цю фразу ви почуєте багато разів.

Тут теж п'ють за мир та обожнюють дітей. 

Не люблять політиків та пишаються національними традиціями.

Деякі жаліються, що міське життя заважає тому спілкуванню, яке було раніше.

В моєму дитинстві навіть дома не зачинялися. В приватному секторі, де я жив, було 14 пацанів і лише одна дівчинка й ми всі йшли обідати до того дому, який був ближче.

Ми багато розмовляли, але це були 90-ті, важкі часи. Була війна, не було електрики, я робив уроки при свічках. 

Не було роботи, зате був час на спілкування, пригадує екскурсовод Сулхан.

 Сулхан Девадзе

До природної грузинської гостинності та комунікабельності звикнути не легко.

Діана Нанадзе, яка працює в департаменті туризму Аджарії, наполовину грузинка.

Її мама, німкеня, народилась в Казахстані, а в Грузію переїхала вже після заміжжя. 

Мама Діани не відразу оцінила вроджену гостинність свого чоловіка:

– "Я знайшов твого земляка", кричав тато і привів в будинок якогось казаха, який жив у нас тиждень, пригадує Діана. Мама тоді казала йому наодинці: "Хто ця людина? Я його не знаю, чому він живе у нас".

А ще для мене Грузія це яструби, продовжує дівчина. Мій дідусь полював з яструбами, знаходив їх ще пташенятами та виховував. Він різав для них м'ясо дрібно дрібно, витягував руку і птахи сідали на неї. 

Це був такий смачний запах, чи то яструбів, чи то свіжого м'яса. Запах, який я ніколи не забуду"

Їжа

Грузини дуже смачно згадують Грузію свого дитинства.

Діана розповідає, як її бабуся готувала баклаву.

Для цього було потрібно 2 чи 3 жінки на кухні, тому що тісто треба було розтягнути дуже добре, щоб воно було тонесеньким. 

Таких листів тіста має бути 52, а потім це все потрібно прошарувати волоськими горіхами з медом та запікати. 

Від цієї розповіді вже течуть слинки.

А якщо ви ще й напробуєтесь у Грузії всього, то матимете проблему на майбутнє: вам вже несмачно буде їсти у грузинських ресторанах України.

Але ми все одно радимо зіпсувати так собі життя.

Що обов'язково треба зробити гурману в Батумі:

З'їсти всі види хачапурі, які вам тільки будуть доступні. 

Головне завітайте до будинку аджарського хачапурі Keria, що на розі вулиці Горгасалі та проспекту 26 травня.

Там подають хачапурі з великими шматками вершкового масла.

"Хачапурі по-аджарські треба їсти правильно. 

Покладіть великий шматок масла всередину, поки воно гаряче. Змішайте гарненько сир, яйце та масло. 

А потім відламайте хрустку скоринку та занурте у сирно-масляну-яєчну суміш", навчає туристів Сулкхан, які дисципліновано все за ним повторюють.

Спробувати неймовірно смачну рибу в ресторані "Рибний балаган". 

Для того, щоб туди дістатися, сядьте на автобус №10 або мікроавтобус №31 чи 40. Вартість проїзду 50 тетрі (4 гривні). 

Ресторан прямо біля рибних прилавків, і там вам подадуть найсвіжішу та найсмачнішу рибу у вашому житті.

Смажена форель, сарга, хомса, бички й все це з холодним білим вином не стримуйте себе.

Випити каву там, де збирається стара батумська інтелігенція. 

Цей заклад місцеві називають "Стєкляшка". Ресторація знаходиться на проспекті Мемеда Абашидзе.

А в ресторані "Берег" або "Санапіро" грузинською, що на вулиці Гогебашвілі, прямо біля моря, можна випити смачну каву по "старій" ціні за 50 тетрі (4 гривні).

Завітати до батумського ринку. 

Виділіть для нього окремий день. Це особливі враження та досвід спілкування, а не лише покупки. 

Дегустуйте домашнє вино, закусіть волоським горіхом зі сванською сіллю, які грузинка насипе вам в руку прямо на вході, купіть декілька видів сулугуні, зайдіть на другий поверх за кавою на піску. 

 Фото: Департамент туризму Аджарії

А ще тут кілограм мандаринів, зірваних прямо з дерева, коштує 1 ларі. Це 8 гривень.

Ринок знаходиться біля ресторану "Рибний балаган". 

Насолодіться в ресторанах не лише смаками, але й звуками. 

"В ресторанах мені важливіше за їжу музика. 

Тут скрізь смачно готують, але якщо ви хочете гучну музику та простір для танців вам у Сан-Ремо. 

Якщо класику, яка не буде заважати вести бесіду вам в Old Бульвар. 

А якщо просто хочеться смачного домашнього обіду, то обов'язково завітайте в "Синю скатертину" (Lurji Sufra)", розповідає Сулкхан. 

Купити чурчхелу та спеції у крамничці на вулиці Іраклія Абашидзе. 

Це й прекрасний сувенір, й корисний перекус. Її жартома називають грузинським снікерсом. 

 Фото: Департамент туризму Аджарії

Спробувати традиційні зимові ласощі. 

Сушену хурму, присипану цукровою пудрою її можна купити на ринку, а ще козинаки та пеламуші.

 Сушена хурма - традиційний зимовий смаколик у Грузії. Фото: MHfootage/Depositphotos

Пеламуші це пудинг з виноградного соку та манної крупи. Дуже ніжний і смачний десерт. Це в ньому вимочують горіхи для чурчхели. 

Саме цей пудинг подають на стіл на Новий рік.

Гори

Дістатись до будинку Нодара Шервашидзе, що в селі 1 травня (стара назва Сагоретті), не так вже й легко. 

Машина обережно їде по гірському серпантину. Але діставшись до будинку ви отримаєте неймовірний подарунок – гірський краєвид, який будете згадувати все своє життя. 

 

Нодар навіть змайстрував у своєму домі оглядовий майданчик, який жартома називає "Титанік", бо балкон, з якого й оглядаєш краєвиди, нагадує ніс корабля. 

А щоб дістатись до цього майданчика варто подолати ось такі сходи:

 Нодар навіть змайстрував у своєму домі оглядовий майданчик, який жартома називає "Титанік", бо балкон, з якого й оглядаєш краєвиди, нагадує ніс корабля. 

Нодар – винороб. Він вирощує понад 20 сортів колекційного винограду і щороку збирає по 10-12 тонн. Частина з його сортів росте виключно в Аджарії.

Чоловік наливає келих червоного вина з сорту винограда Чховері і каже:

"Ми називаємо це вино "диктаторське". Бо кажуть, цей сорт винограду любив Сталін. 

У світі було багато диктаторів, один з них був грузином, що поробиш, таке життя", – розводить руками чоловік.

Коли тато Нодара був маленьким, всіх чоловіків родини розстріляли комуністи. 

За грузинськими традиціями того часу, його бабуся мала вийти заміж, але вона відмовилась, та самостійно тягнула дім, господарство та 4-річного сина. 

"За все те, що збереглося, треба дякувати моїй бабусі", – каже він.

На столі у домі Нодара традиційні страви регіону: хачапурі, пхалі, баклажани з часником, річна форель, запечена зі спеціями картопля, кебаби в лаваші й білий суп з сиру "Дошорва" і, звичайно, глечик вина.

"У нас раніше вино давали дітям з року. А немовлятам могли змочити губки. Не бачимо в цьому нічого поганого", – каже винороб і наливає в келих чергову порцію вина – тепер білого, з сорту винограду – Цолікаурі. 

У будинку Нодара можна заночувати та провести декілька днів. Якщо ж пасивне споглядання гір – не для вас, вам варто відвідати один з гірськолижних курортів країни.

Один з найближчих до Батумі – Годердзі.

 Якщо ж пасивне споглядання гір – не для вас, вам варто відвідати один з гірськолижних курортів країни. Фото: Департамент туризму Аджарії

Що важливо знати про курорт:

  • ціни за номер у котеджі. – 50-60$; 
  • до курорту три години їзди, але цього року обіцяють завершити будівництво нової дороги й дістатися можна буде комфортно за 2,5 години;
  • завдяки близькості до моря, у Годердзі завжди багато снігу;
  • сніг лежить до кінця квітня;
  • є можливості для фрирайду.

***

Грузія часто асоціюється у нас саме з літом, але зимовий Батумі прекрасний.

Прекрасні його порожні пляжі, температура +17, запах полуниці на набережній та захід зимового сонця на фоні гір та статуї Алі та Ніно. 

Більше про можливості відпочинку, ви можете дізнатися на туристичному порталі Аджарії.

Матеріал підготовлено за сприяння Travel Press Club та Департаменту туризму і курортів Аджарії. 

Наталія Бушковська, УП.Життя

Вас також може зацікавити:

🌏 Країна гейзерів: Топ-5 місць Ісландії

🌏 Что необычного посмотреть в Дубае: золотая рамка, lego-рай, лаборатория будущего

🌏 Не за всі гроші світу: як провести бюджетну відпустку в Італії 

🌏 Кемпінг, каюта, шатро чи хостел: яке житло обрати для відпустки

🌏 Мандруючи диванами: як каучсерфінг відкриває світ

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua