Народжений в Інтернеті прем'єр-міністр Росії Віктор Піпіськін став номінантом премії, але програв її Билу Гейтсу.
В одній з американських шкіл заборонили ставити п'єсу Агати Крісті "10 негренят"
Уявіть собі повідомлення: "Ваш син сьогодні прогуляв урок історії. З'явіться, будь ласка, до директора школи".
"Я просто не дуже люблю тусівки – я не така людина, що любить десь вислизати на люди. Я люблю посидіти за книжкою, комп'ютером чи в сім'ї."
"Ваш ребёнок никогда не будет умственно и физически полноценным" – сказала мне ведущий киевский генетик, осмотрев в роддоме моего сына.
Я часто вспоминаю этот день и думаю о том, что было бы, если бы я тогда взяла не эту книгу, а другую? Произошла ли эта история? Каковы наши шансы на то, что однажды с нами произойдет что-нибудь подобное?
Якщо усвідомити, що спущені згори кадрові перестановки в підконтрольних уряду установах аж ніяк не можуть бути "заколотом", а тільки проявом державної політики, стає ясно – ми є свідками системних змін у культурній політиці. І ця система – знову – перемагає.
Більше того, тут і жителів-донбаса не дуже звинуватиш за їх нам щедрий подарунок, бо цими жителями донбаса, по суті, є всі ми, а не тільки півбожевільні бабусі, люмпени й алкоголіки, що голосували за якуновіча-якубовіча і сина їх фьодарича.
Сьогодні навіть працівники педагогічної сфери визнають, що "у більшості учнів ще з початкових класів формується напівсерйозне, формальне ставлення до предметів культурологічного циклу".
На початку цієї зими, в черговий раз, коли ніщо не віщувало такі страшенні для наших країв майже двадцятиградусні морози і глибоченні сніги, близько ста п’ятидесяти лебедів вирішили перезимувати між Солов’їним і ще безіменним островами, на краю міста.