Ювілейний тиждень Богдана-Ігора Антонича майже непомітно, але впевнено добіг кінця. В сухому залишку маємо не так вже й багато присвячених йому подій у Києві: видали і презентували перше повне зібрання текстів Антонича, провели Антонич-фест....

Хоча смаколики ювілейного тижня тут не закінчуються.

Є ще видання колекційного диску "Назавжди: Богдан-Ігор Антонич". Це 5 кавер-версій на пісню сестер Тельнюк "Назавжди". Це три українські та дві французькі версії виконання -текст Антонича переклали мовою його улюбленого поета Малларме.

Хотілося б про все це розповісти, але не розповім - вийде вже надто суб'єктивно. Річ у тім, що доля підкинула шанс взяти участь у цьому проекті.

Це - проект-мрія, що жив і дозрівав 2 роки. Саме стільки знадобилося часу, щоб записати 5 треків і видати 500 екземплярів дисків, які в широкий продаж не потраплять. Чому так довго?

"Ще у серпні 2007 ми звернулися до "Піккардійської Терції" з пропозицією про співпрацю, отримали згоду, але цілий рік піккардійці лише годували обіцянками", - пояснює Назар Стригун, директор гурту "Тельнюк: Сестри" та проекту "Назавжди: Богдан-Ігор Антонич".

Шевченківська премія таки накладає певний відбиток на психіку.

Але чим далі, тим цікавіше і тим більше симптомів, просто як у "Алісі в країні чудес", тобто в країні шоу-бізнесу.

"З аналогічним запрошенням ми також звернулися до іншого чоловічого акапельного гурту - але за створення кавер-версії хлопці зажадали гонорару більше 1000 доларів. Великі надії покладали на французьку версію від ТНМК, але "З Україною в серці" взяло своє...

"Вій" відмовився, бо музика та слова здалися надто прекрасними, і рука не піднялася писати щось своє - принаймні, це була чесна відповідь, і нас не годували обіцянками.

Крихітка Цахес на нашу пропозицію не відповіла взагалі. А видавець, із яким разом ми випустили вже 2 диски, не знайшов коштів на цей проект", - продовжує Стригун.

Такі ініціативи часто стають перевіркою на справжність. Оминаючи всі подальші перипетії, розкажу про фінал.

Спільне українсько-британське підприємство "Комора" підтримало проект матеріально.

Галя та Леся Тельнюк таки завершили експеримент із виконанням своєї давньої пісні, хоробро приборкали французьку мову, записали українські та французькі версії виконання.

Аби МС створили елегантну стилізацію і записали надзвичайно паризьку версію з милим акордеоном.

Композитор Олександр Мельник чотири рази переписував готову оркестрову партитуру, щоб знайти гармонію слова та мелодії.

"Мертвий Півень" зовсім інакше і дуже по-чоловічому прочитав пісню - вже за місяць, попри зайнятість "півнів", маємо нове аранжування.

Так народжується 5 треків.

В день презентації ставили запитання "Чому Антонича так мало знають у сьогоденній Україні?"

Відповідь на нього, можливо, допоможе зрозуміти відмовки, мовчання та ігнор проекту рештою виконавців.

Автор - Ірина Славінська