Кілька слів на захист Лікаря
Зараз модно критикувати лікарів і медицину. Розповіді про брак фінансування, жалюгідний стан лікарень, халатність лікарів, на жаль, мають під собою всі підстави.
Але все це створює атмосферу повної недовіри до медицини і її працівників. А, разом з тим, у багатьох випадках життя може врятувати тільки лікар.
Рівно рік тому я поцілувала маленьку донечку й сказала, що їду до тата на операцію. "А коли тато приїде?", - спитала вона. Я розплакалася, бо не знала, що відповісти – шансів на життя в нього було вже украй мало через викликане онкологією виснаження.
Бо коли звернувся до лікарні з гемоглобіном 38 (ні, я не пропустила цифру 1 перед 38, такий гемоглобін також буває) і пухлиною розміром з кулак, лікарі не могли зрозуміти, як він дійшов до них своїми ногами.
"А не могли б ви ще раз повторити аналізи? Бо тут у вас дуже погані, і я не впевнений, що зможемо вам допомогти", - почули ми в приймальному відділенні Інституту раку.
На щастя, там знайшовся Лікар, який не побоявся ризикнути, і навіть у чомусь пішов проти інструкцій та приписів, зумів знайти потрібне саме в нашому випадку рішення і… врятував моєму чоловіку життя.
Перед очима досі стоїть картинка, як він виходить з операційної, а я стою й боюся навіть запитати, як усе пройшло.
А в нього часто по дві таких операції на день, і після кожної його зустрічають такі очі родичів…
До речі, за весь час перебування чоловіка в Інституті раку ми не зіткнулися з якоюсь явною халатністю, грубістю або вимаганням грошей. Звісно, лікарям віддячили, але першим це питання ніхто не піднімав і конкретних цифр не називав. Можливо, нам просто пощастило.
А чоловік, коли дізнався про страшний діагноз, уявляв усе зовсім інакше. Через ставлення в суспільстві до нашої медицини був упевнений, що як тільки "здасться" лікарям – живим звідти не вийде. Тому півроку не погоджувався на операцію, намагаючись вилікуватися травами, соками, пігулками, дієтою, загартовуванням, енергетичними практиками…
Цілком можливо, що хтось розповість протилежну історію – коли офіційна медицина не допомогла й допомогли тільки трави. Такі історії справді є. Особливо альтернативна медицина може допомогти у відновлювальний період і для запобігання рецидивам хвороби.
Але якби мій чоловік затягнув із рішенням ще на кілька тижнів – не відомо, чим би все скінчилося.
…Тепер уже рік моя донечка щодня цілує тата перед сном. І поки що підстав хвилюватися за його здоров’я у нас немає.
І ще – ми стали менше сваритися через дрібниці.