"Лікбез" для Мін'юсту та пропозиції для подальших дій
Нарешті. Це сталося. Після трьох місяців офіційних звернень, прохань про зустрічі, публічних роз'яснень та публічних волань Міністерство юстиції відгукнулося...
Відомство пані Олени Лукаш нарешті почуло благодійників, які вже протягом трьох місяців намагаються донести урядовцям, що законопроект №3100 "Про зміни до Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", який був в прискорених темпах розроблений в кабінетах цієї установи, є руйнівним для благодійництва.
Міністерство нарешті почуло занепокоєння громадськості та відповіло на її хвилювання двома заявами від 05.09.2013 та 06.09.2013.
Вважаємо за доцільне дати кілька коментарів стосовно цих заяв.
1. У заяві в.о. директора Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції Дмитра Журавльова від 5 вересня зазначено: "Вимога щодо нотаріального посвідчення договорів, згідно із законопроектом "Про внесення змін до Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", буде поширюватись лише на благодійні пожертви валютних цінностей і не стосуватиметься інших договорів, які укладаються благодійними організаціями... Критика законопроекту пов’язана із тим, що благодійники не до кінця розібралися із його нормами. Не секрет, що благодійні пожертви у валюті були одним із способів переведення коштів у готівку, а часто – й сумнівних фінансових операцій".
Хочемо запевнити, що благодійники розібралися із нормами законопроекту. Ми уважно прочитали запропоновану Міністерством зміну до закону: "Абзац другий частини першої статті 6 викласти в такій редакції: "Договір про благодійну пожертву валютних цінностей на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню".
Крім цього благодійники уважно вивчили діюче українське законодавство, зокрема Декрет Кабміну "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" (поточна редакція від 11.08.2013) та, зокрема, пункт перший статті першої цього документа, в якому зазначено: "валютні цінності: валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України".
Та уважно подивились Податковий Кодекс України, підпункт №14.1.247 якого визначає: "торгівля валютними цінностями - операції, пов'язані з переходом права власності на національну валюту України, іноземну валюту, платіжні документи та інші цінні папери, виражені у національній валюті України, в іноземній валюті або банківських металах, банківські метали".
Отже заява представника Мін'юста суперечить чинному законодавству України та є безпідставною: у запропонованій нормі законопроекту жодного слова не вказано про обмеженість дії цієї норми лише для іноземної валюти.
2. У заяві від 6 вересня 2013 року зазначено, що "запропоновані Міністерством юстиції зміни зумовлені необхідністю узгодження норм Закону "Про благодійну діяльність та благодійні організації" з нормами Цивільного кодексу України, норми яких на даний момент містять суперечливі положення".
Аби уникнути чергових звинувачень Мін'юсту у непрофесіоналізмі, благодійники звернулися за правовою оцінку щодо даного кроку до Юрія Залуського, радника юридичної компанії Baker & McKenzie та отримали наступну відповідь:
"При застосуванні норм цивільного законодавства потрібно дотримуватись положення про співвідношення загальних та спеціальних норм, відповідно до якого спеціальна норма має пріоритет в застосуванні перед загальною нормою.
Щодо питання форми договорів про благодійну пожертву, загальною нормою в цій сфері є стаття 719 Цивільного Кодексу України, яка передбачає обов’язкове нотаріальне посвідчення для договорів дарування валютних цінностей на суму, що перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (що складає 850 грн.).
При цьому, стаття 729 Цивільного Кодексу визначає, що до договорів про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом. В цьому контексті, щодо договорів про благодійну пожертву існує спеціальна норма статті 6 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", яка передбачає, що договір про благодійну пожертву валютних цінностей не підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. Таким чином, норми Цивільного Кодексу України та Закону "Про благодійну діяльність та благодійні організації" не суперечать одна одній, але співвідносяться між собою як загальне до спеціального.
В такому співвідношенні спеціальна норма Закону "Про благодійну діяльність та благодійні організації" має пріоритет. Отже, на сьогодні немає необхідності узгодження норм Закону "Про благодійну діяльність та благодійні організації" з нормами Цивільного кодексу України".
Відповідь свідчить, що запропоновані Мін'юстом зміни йдуть у розріз з існуючою юридичною практикою. А отже діюча стаття 6 "Благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону. Договір про благодійну пожертву валютних цінностей не підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню" є цілком правомірною та не потребує змін.
3. Заявлена позиція Міністерства юстиції України від 6 вересня 2013 р. про те "що діюча редакція Закону "Про благодійну діяльність та благодійні організації" передбачає певне обмеження щодо прав сторін визначати умови користування сервітутом. Мін’юстом, навпаки, запропоновані зміни, які знімають такі обмеження і мають на меті надати благодійникам, благодійним організаціям та бенефіціарам свободу вибору умов сервітуту" створює можливості для розповсюдження зловживань та корупції з землею та нерухомістю під прикриттям благодійних фондів та організацій.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", існує чітко визначений перелік цілей та сфер благодійної діяльності, в рамках яких здійснюють свою діяльність усі суб'єкти благодійної діяльності.
Виключення словосполучення "за умови їх використання для цілей благодійної діяльності" з частини першої статті 8 Закону "благодійники мають право встановлювати сервітути земельних ділянок або іншого нерухомого майна на користь благодійних організацій або інших бенефіціарів за умови їх використання для цілей благодійної діяльності" суперечить положенням чинного Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації".
4. Всі зазначені зауваження свідчать про те, що не виконується основна мета законопроекту: "удосконалення законодавчого регулювання благодійної діяльності".
У зв'язку з цим, благодійникам бачиться наступний цивілізований вихід з ситуації, що склалася:
[L]1. Міністерство юстиції визнає, що діючий Закон України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" є узгодженим з Цивільним кодексом України, відповідає інтересам благодійників та не потребує змін.
2. Кабінет Міністрів України визнає недоцільність законопроекту №3100 та відкликає його з Верховної Ради України.
3. Представники Міністерства юстиції України, Кабінету Міністрів України, Адміністрації Президента України та громадянського суспільства сідають спільно за круглий стіл та визначають існуючі законодавчі перешкоди, які дійсно стоять на заваді української благодійності та складають план дій щодо їхнього усунення.
Це кроки, які б були здійснені у будь-якій цивілізованій європейській країні, де верховенство права є однією з найголовніших суспільних цінностей.
Уряд України заявляє про свою європейську орієнтацію. Можливо наступив той самий випадок, коли час не на словах, а на ділі довести цей намір: довести публічно, що влада може та готова прислухатися та реагувати на занепокоєння громадськості.
PS Шанован пані Олена Лукаш! Під відкритим зверненням до Верховної Ради України не включати законопроект №3100 у Порядок денний ВР за 72 години вже підписалося понад 6000 осіб, яким не байдужа доля благодійності в Україні. Чи це не є яскравим прикладом громадського обговорення законопроекту, адже у Пояснювальній записці до нього Мін'юст зазначив, що "жодної пропозиції від громадськості не надходило" ...