Вбивці людей під Гарволіном

Трагедія з українським автобусом під Гарволіном у Польщі ще раз показала проблему дешевого транспорту українських перевізників, підкріплену попитом на такий дешевий транспорт. На жаль, ця трагедія не перша і не остання. Чому? Поясню по пунктах.

Ми вбиваємо громадський транспорт наднизькою, нерентабельною вартістю проїзду. Як наслідок, громадський транспорт перетворюється на сміття. І громадяни, які ним користуються, почувються у ньому сміттям.

Ну а як інакше ти себе будеш почувати, коли водій маршрутки увімкне якусь тюремну музику, до якої звик, перебуваючи у в’язниці.

Ви скажете, що не можуть взяти на водія людину, яка відсиділа у тюрмі? Можете таке говорити, але правда трохи інша, на жаль. Отже, суспільство від транспорту вимагає тільки, щоб він був дешевий.

Все інше влаштовує: смердюча торгівля по дорозі до зупинки чи станції, торгівля у самих вагонах метро чи електричок, дивовижні персонажі за кермом маршруток і так далі.

Міський громадський транспорт мало чим відрізняється від міжміського. Провідники у потягах не завжди тверезі і завжди хамовиті та злодійкуваті, брудні купе, давно не ремонтовані залізничні колії…

Важко уявити, що якийсь власник котеджу і "Мерседеса" у Бучі доїде автомобілем до електрички, а у Київ поїде залізницею, бо так швидше і зручніше. А у Варшаві, наприклад, таке можливо. Людям ліньки кружляти центром у пошуках місця для паркування, тому вони обирають електричку, біля якої залишають авто.

Тепер про автобуси. Якось, подорожуючи автобусом Угорщиною, ми зупинилися біля ресторанчика на обід. Нашим автобусом чомусь зацікавились старенькі німецькі туристки. Я запитав, чому вони з такою цікавістю розглядають наш автобус?

Отримав відповідь, що цей автобус 14 років тому возив пенсіонерів у будинку престарілих, де одна з пань працювала у Франкфурті-на-Майні. Потім, за словами пані, автобус списали на металобрухт. Тому вона зі здивуванням його розглядала.

А автобус, списаний на металобрухт тим часом возить українців у далекі подорожі Європою.

Ще гірша ситуація з рейсами, які возять заробітчан у сусідню Польщу. Водії поводяться з пасажирами так, ніби, купивши квиток на автобус, вони фактично потрапили в рабство до водіїв. Квитки намагаються здешевити, тому водій часто їде один. Другий приїздить тільки коли щось трапиться.

Як цього разу, коли водій заснув за кермом, а інший приїхав з Любліна і розповідав поліції, що він, нібито, вийшов у Любліні, щоб відпочити. Як воно було насправді – буде видно. Але з того, що я бачив особисто, можу сказати, що водії перепрацьовують. Їм треба заробити грошей і вони мало думають про життя людей, яких везуть.

Народ у соцмережах масово сварить польських прикордонників і митників за те, що довго тримають українців на кордоні. Але до чого тут це? Для того і є два водії у автобусі, щоб один їхав, а другий відпочивав. Зрештою, водій, відчуваючи, що засинає, міг би стати і поспати 15 хвилин. Впевнений, що його б пасажири зрозуміли.

Я місяць тому їхав з двома пасажирками з Варшави у Київ і, розуміючи, що засинаю, зупинився і поспав півгодини. Як результат, далі їхав уже не боячись сам вбитися і сторонніх людей убити…

Чому водій цього не зробив?

А щоб зникли черги на кордонах, потрібно просто зрівняти вартість цигарок і алкоголю в Україні з вартістю цих товарів у Польщі. Погодьтесь, що ні цигарки, ні алкоголь не можна назвати товарами першої необхідності. Тому підвищення вартості на них зачепить тільки алко- чи тютюнозалежних.

Натомість зникне мотивація стояти щодня у черзі на кордоні, створюючи проблеми, які, зрештою, призводять до трагедій на дорозі.

Я б навіть сказав так, що вбивцями людей у автобусі під Гарволіном, як і багатьох минулих та майбутніх жертв, є дешеві українські цигарки і алкоголь.

Мабуть, українцям варто припинити обирати найдешевше. Інколи дешевизна коштує життя.

Дешеве метро небезпечне. Дешевий водій у дешевому автобусі – вбивця. Дешеві прикордонники і митники - контрабандисти. Дешеві чиновники - корупціонери.

У нашої найближчої сусідки усі перелічені речі - недешеві. Як наслідок, Польща рухається вперед.

Бо поляки розуміють, чим дешеве відрізняється від прийнятного. А ми коли зрозуміємо?