Майстер-клас з популізму

У середу, 30 вересня, київський міський голова Віталій Кличко заявив про звільнення головного архітектора Києва — Сергія Целовальника та двох його заступників. Мер зазначив, що раніше було змінено голову КП "Київреклами", але порядок у місті досі не наведено.

"Такої кількості хаотичної реклами я не бачив в жодному місті світу! Навести лад у рекламі – питання департаменту архітектури, розміщення та прибирання МАФів – знову архітектура, видача детальних планів території – архітектура. І з усіх джерел я чую, що завжди необхідно з кимось домовлятися, а змінити рішення на позитивне можна за винагороду.

З цієї причини був звільнений заступник директора департаменту містобудування та архітектури Андрій Вавриш, коли права на розміщення реклами передавались одному комерційному підприємству. Тому, за результатами незадовільної роботи за даний період, я ухвалив рішення звільнити головного архітектора і двох його заступників з займаних посад.

Проведемо конкурс і візьмемо тих людей, які здатні навести лад у цій сфері і будуть працювати чесно та відповідально. А з очільниками управлінь будемо розбиратися окремо", – повідомляється на офіційному сайті Кличка.

Але відділімо мух від котлет та розберемось, де у заяві міського голови політичний популізм перед виборами, а де правда.

Реклама

Почнемо з хаотичної зовнішньої реклами.

КП "Київреклама", у якого влітку з’явилась нова директорка, підпорядковувалося головному управлінню з питань реклами у департаменті комунікацій. Та лише у березні цього року перейшло у відомство департаменту містобудування та архітектури.

Тобто, фактично, до березня цього року управління зовнішньою рекламою взагалі не належало до компетенції Целовальника чи його заступників.

А до кінця травня директором "Київреклами" був Олег Калініченко, який також є депутатом Київради від УДАРу.

До того ж питання наведення ладу у зовнішній рекламі в столиці – це справа не трьох і не шести місяців. Треба спочатку усунути непрозорість і правовий нігілізм, які утворилися в цій сфері.

МАФи

Службу містобудівного кадастру, яка була відповідальна за створення схеми розміщення тимчасових споруд, курував колишній заступник голови департаменту — Андрій Вавриш.

Було розроблено схему розміщення МАФів, на якій можна було переглянути усі законно встановлені кіоски.

Хоча порядок створення цієї схеми вартий окремого розслідування. Але за фактичний демонтаж кіосків відповідальний департамент благоустрою, який очолює представник УДАРу Дмитро Білоцерковець, та підзвітне йому КП "Київблагоустрій" на чолі з Іваном Кліпою.

Обидва постійно вихваляються демонтажем кіосків на своїх сторінках у Фейсбуці. А в офіційному річному звіті Кличка написано, що вони "вже прибрали 4000 МАФів і продовжують це робити".

Виходить, що з одного боку – це проблема для Києва (а так воно й є), а з іншого – привід для піару команди мера.

Детальні плани території

Сергій Целовальник займав посаду головного архітектора міста з 2010 року. Його обрали за конкурсом серед дев’яти претендентів. Конкурс на заміщення посади проходив згідно з усіма нормами і пройшов за два місяці по тому, як Олександр Попов став першим заступником голови КМДА.

Один з найбільших скандалів, пов’язаних з Целовальником, – реконструкція Гостиного Двору на Подолі, яку він публічно підтримував й після протестів у 2012 році. Його позиція – будівля не є пам’яткою, оскільки побудована у 1970-ті роки, хоч і за кресленнями ХІХ століття архітектора Л. Руски.

Інша скандальна історія, пов’язана з будівництвом дата-центру "Парковий" з вертолітним майданчиком на даху, що знаходиться на Парковій дорозі на Дніпровських схилах, які є об’єктом культурної спадщини.

Майданчик облаштовували, щоб екс-президент Янукович міг літати на роботу з Межигір’я на вертольоті, а його кортеж не створював затори на дорогах. Будівнитцво розпочали 2010 року, а вже 2012-го відбулося офіційне відкриття об’єкту.

Дехто асоціює з Сергієм Целовальником скандальну забудову "Подол Престиж" за адресою Нижній Вал, 27–29. Але забудовник "Пателі Лізинг" подав проектну документацію для зведення восьмиповерхової будівлі у 2009 році, коли Целовальник ще не був головним архітектором. Проект скоригували до тринадцяти поверхів у 2011 році.

У тому ж 2011, за рік по тому, як Целовальник став головним архітектором, з прийняттям закону "Про регулювання містобудівної діяльності" контроль за забудовою перейшов від департамента містобудування та архітектури на державний рівень до державної архітектурно-будівельної інспекції.

Це означало, що проекти забудови перестали надходити до департаменту, а його працівники могли бачити проект вже на етапі призначення поштової адреси.

Тут регулювалися лише питання цільового призначення, відповідності державних будівельних норм тощо. Фактично, закон розв’язував руки інвесторам, через що ми можемо помічати збільшення кількості хаотичної забудови у місті. Треба було лише провести через Київраду рішення про землевідведення.

Але наразі вийшли укази президента, у яких говориться, що контроль за забудовою повертається на місцевий рівень.

З цією метою планується створити окремий департамент, який займатиметься саме наданнями дозволів на будівництво. У той час як департамент містобудування та архітектури лише створюватиме бачення, певні обмеження та поле можливостей для будівництва.

Крім функції прямого контролю за забудовою, у відомстві департаменту залишилися усі інші: стратегічний аналіз, планування та контроль містобудівних програм, аналіз та ведення кадастрової інформації, містобудівний моніторинг, підготовка висновків щодо землекористування, комплексний благоустрій. Повна структура вказана на сайті КМДА.

Чим займається зараз департамент – це проведення громадських слухань щодо детальних планів територій (ДПТ) у письмовому вигляді та їх погодженням перед прийняттям у Київраді.

Достеменно відомо, що Целовальник нещодавно не пропустив розроблений ДПТ, у якому планують забудову частини київського ВДНГ. Оприлюднення цього плану викликало резонанс у соціальних мережах минулого тижня.

Що буде далі?

Отже, зробивши аналіз, нескладно зрозуміти, що заява Кличка і подальше звільнення є радше політичним рішенням перед місцевими виборами, а не "системною боротьбою з корупцією", як назвав цей вчинок депутат від УДАРу Владислав Михайленко.

За півтора року правління команда мера не розробила ані стратегії, ані єдиного бачення вирішення міських проблем: хаотичної зовнішньої реклами, незаконної забудови чи впорядкування тимчасових споруд.

Також не здійснила вона й ефективних комплексних дій для їхнього розв’язання.

Замість цього за місяць до виборів Віталій Кличко вирішує звільнити головного архітектора, повісивши на нього усіх собак і, таким чином, отримавши додаткові політичні бали в очах виборців.

Щоправда, звільнення Целовальника є не єдиним кадровим рішенням у департаменті містобудування та архітектури.

Андрія Вавриша, відповідального за створення схеми розміщення кіосків, звільнено за власним бажанням влітку цього року. А його місце, як в.о. заступника директора департаменту – начальника служби містобудівного кадастру, зайняла Ганна Бондар.

Згідно з розпорядженням київського міського голови від першого жовтня, її призначено в.о. директора департамента містобудування та архітектури.

До цього Ганна Бондар займалася конкурсом "Територія гідності", конкурсом на концепцію "Контрактової площі", Міською цільовою програмою розвитку Києва, проектом "Комфортне місто".

Це призначення може стати корисним для подальшої долі Києва, але воно є тимчасовим.

Перш ніж назначити нового головного архітектора, потрібно провести конкурс. Хто переможе у ньому і наскільки нова кандидатура буде здатна відстоювати інтереси міста, залежить від багатьох чинників, включно з прозорістю процедури проведення самого конкурсу.

До того ж того, у команді мера є впливові забудовники, зокрема, Ігор Ніконов. Тож не виключено, що нова кандидатура на посаду головного архітектора може лобіюватися в інтересах забудовників.

Окрім Ганни Бондар у Целовальника було ще два заступники – Куделін та Захарченко. Станом на перше жовтня, зі сторінки департаменту містобудування і архітектури прибрали Целовальника та Захарченка з розділу "Керівництво", залишивши тільки Куделіна.

Сам Сергій Целовальник зараз перебуває на лікарняному, і, як повідомляють у департаменті містобудування та архітектури, ніяких заяв на звільнення не підписував. Хоча звільнити його можна не продовживши робочий контракт. Але в будь-якому разі, звільнити працівника, який знаходиться на лікарняному, забороняє Трудовий кодекс.

За свідченнями багатьох міських активістів та аналітиків, департамент містобудування та архітектури є найбільш відкритим для киян і в плані прозорості управління, і в плані проведення регулярних публічних заходів, хоча й не позбавлений традиційних для київської влади проблем.

Декілька років тому він запустив програму "Департамент відкриває двері", в рамках якої провів десятки публічних заходів та обговорень. Крім того, було організовано два архітектурних конкурси: закритий – на благоустрій Контрактової площі, та відкритий і міжнародний – на найкращі проекти з меморіалізації подій Революції Гідності під назвою Terra Dignitas. Другому конкурсу передувало широке публічне обговорення, яке тривало півроку у столичному Будинку архітектора.

На базі містобудівного кадастру був створений перший портал Центру моніторингу забудови Києва, на якому можна відслідковувати усю містобудівну діяльність, яка зараз відбувається у місті.

Протягом останнього року Департамент займався розвитком велоінфраструктури Києва, зокрема до співпраці та розробки маршрутів запросили Асоціацію велосипедистів Києва та спеціалістів німецького агенства з розвитку GIZ. Крім того, до роботи департаменту залучили експертку з Німеччини, урбаністку Катерину Георге.

Якщо новим головним архітектором стане людина, яка підтримає та реалізує початі міські проекти, а також зможе курувати ефективну команду архітекторів та урбаністів й матиме розумне та цілісне бачення розвитку міста, як єдиного організму, то у Києва є шанс у перспективі перетворитися на європейське місто.

Якщо ж посаду обійме людина близька до бізнесу чи девелоперів, це може призвести лише до поширення й загострення міських проблем та перетворення міського середовища на хаос.

Юлія Салій, співзасновниця Київського міського журналу "Хмарочос"