В очікуванні революції фінансування: як має підтримуватись паліативна допомога?

831
11 листопада 2016

Реформа системи охорони здоров'я – це, насправді, серія точкових революцій, які призведуть до зламу посткомуністичних шаблонів, викорінення тоталітарних ярликів.

Одна з таких революцій має відбутися у паліативі – системі допомоги невиліковно хворим.

Втім, це має бути не тільки й, мабуть, не стільки революція у підходах та сенсах, зокрема розумінні стандартів якості такої допомоги.

Фактично, вона має призвести до наступних зрушень: у представників влади – до зміни сприйняття важливості фінансової підтримки програм допомоги невиліковно хворим та членам їхніх родин, а в держслужбовців та депутатів – до зміни поведінки щодо бюджетного фінансування таких програм на місцевому рівні.

Щогодини в Україні від онкологічних захворювань вмирає 10 людей.

Значна кількість з них проводить останні хвилини життя у жахливих муках, не отримуючи належної підтримки, зокрема ефективного знеболення. Хоча така підтримка, що називається паліативною допомогою, може поліпшити не тільки якість, але й збільшити тривалість їхнього життя та, власне, зменшити негативний вплив на життєдіяльність членів їхніх родин.

Такого ефекту, як вважає Всесвітня організація охорони здоров'я, може бути досягнуто "шляхом запобігання та полегшення страждань за рахунок раннього виявлення, ретельної оцінки та лікування болю та інших фізичних симптомів, а також надання психосоціальної та духовної підтримки".

Кількість людей, що потребують паліативної допомоги, відповідно до рекомендацій ВООЗ, розраховується як 60-80% від кількості померлих хворих. Найчастіше, це хворі на рак, ВІЛ/СНІД, туберкульоз, серцево-судинні розлади та низку інших захворювань. Це діти з вродженими патологіями.

Згідно до даних Human Rights Watch, в Україні, загалом це біля 500 тисяч громадян, а з членами родин – 1,5-2 мільйони жителів країни.

Держава, відповідно до Конституції та чинного законодавства, мусить забезпечити паліативною допомогою всіх, хто її потребує. Це означає, що з державного та місцевих бюджетів на реалізацію заходів та програм паліативної допомоги повинно бути виділено необхідне фінансування.

Утім, ситуація з бюджетним фінансуванням потреб невиліковних хворих, почасти є неприйнятною.

Потреб невиліковно хворих "не бачать" бюджети більшості областей

Згідно із даними Міністерства охорони здоров'я, "на сьогодні в Україні створено 2 центри паліативної допомоги, 7 окремих хоспісів та понад 60 відділень паліативної допомоги на базі закладів охорони здоров'я різного рівня, що забезпечує доступ до 1600 стаціонарних паліативних ліжок", – при рекомендованій ВООЗ потребі у 3500 ліжок (8-10 ліжок на кожні 100 тисяч жителів).

"Функціонує лише 5 виїзних служб надання паліативної допомоги вдома для дорослих та дітей. За оцінками експертів, потреба у паліативній допомозі в Україні задоволена лише на 15%", – зазначається у проекті Стратегії розвитку паліативної допомоги в Україні до 2027 року.

Між тим, програми фінансування допомоги невиліковно хворим існують тільки в бюджетах Рівного, Харкова, Волинської, Вінницької, Сумської, Черкаської областей.

У низці областей, зокрема Полтавській та Івано-Франківській, заходи, пов'язані з паліативною допомогою, фінансуються у межах програм "Здоров'я населення". У Дніпрі, Одеській та Харківській областях проекти таких програм зареєстровані для розгляду депутатами місцевих рад.

Всі вони розроблені за участі представників громадських організацій. Взагалі, якби не увага громадянського суспільства, то місцеві органи влади, мабуть, мало зважали б на проблеми паліативних пацієнтів.

Втім, більшість регіонів і, зокрема, столиця, програм фінансування паліативної допомоги не мають. Немає рядків щодо фінансування цієї допомоги й у бюджетах значної кількості міст та районів країни.

Хоча, фактично, програми щодо невиліковно хворих мають два джерела фінансування: так звана медична субвенція та власні доходи місцевих бюджетів, що зросли за результатами децентралізації.

У проекті Держбюджету на наступний рік, у якості медичної субвенції у місцеві бюджети буде спрямовано більш ніж 47 мільярдів гривень. Цю субвенцію отримають бюджети міст обласного значення та районів областей – а, значить, саме з них може бути профінансована реалізація програм паліативної допомоги.

Так, Дніпро отримає більш ніж 693 мільйони гривень, Запоріжжя – майже 535 мільйонів, Одеса – майже 710 мільйонів гривень.

Втім, при розробці та обговоренні таких програм треба зважати на так звані "дилеми бюджетного фінансування": наприклад, лікарня у Дніпрі, до якої відноситься паліативне відділення, підпорядковується обласній владі, однак фінансується з міського бюджету.

Сьогодні процес розробки, адвокатування, моніторингу програм паліативної допомоги, а також програм, спрямованих на фінансування заходів з протидії соціально небезпечним захворюванням потребує посиленої уваги та підтримки громадськості.

Тому в цю сферу можуть і мають інтегруватися не тільки спеціалісти-лікарі, психологи та соціальні працівники, але й економісти, юристи і, не в останню чергу, журналісти, політичні експерти та консультанти, спеціалісти з комунікацій.

Іван Красіков, голова правління ГО "Незалежна асоціація журналістів" (Дніпро), спеціально для УП.Життя

powered by lun.ua