Як держава має допомогти курцям відмовитися від паління

2645
17 листопада 2016

Існує сила-силенна причин, чому люди палять.

Хтось справді потрапляє у залежність від нікотину – близько 50% курців мають фізичну залежність.

Хтось так намагається боротися зі стресом.

Для когось це спосіб соціалізації, спілкування з друзями чи колегами.

Є й ті, для кого це можливість розслабитися або просто "вбити" час.

Зважаючи на таку різноманітність, ми маємо дізнатися, що є причиною для конкретної людини для того, щоб зрозуміти, як їй допомогти позбутися згубної залежності.

Для початку визначимося з тим, що таке "відмова від куріння".

В загальному розумінні це процес припинення вживання тютюну, який завершується повною відмовою і відбувається або за сторонньої допомоги чи підтримки, або власними силами курця.

Відповідно до статистики, лише 3-5% курців можуть самостійно кинути палити, просто прийнявши таке рішення.

Наприклад, мій знайомий перестав курити після того, як його друг помер від раку легень, ще один – кинув палити, бо хвилюється за здоров’я своєї новонародженої дитини.

Більшість курців все ж потребують допомоги у відмові від куріння, тому необхідно підтримувати їх мотивацію та віру у власні сили.

Важливо створювати сервіси та надавати допомогу тим, хто хоче кинути палити, але не може зробити це самостійно, адже після кількох невдалих спроб людина може повністю зневіритися у тому, що здатна відмовитися від вживання тютюну.

На сьогодні у світі поширені такі основні сервіси допомоги у припиненні куріння:

– короткі консультації лікарів на рівні первинної ланки охорони здоров’я;

– більш поглиблені консультації спеціалістів по відмові від куріння;

– спеціальні інтернет ресурси та додатки до смартфонів,

смс-розсилки та розсилки електронною поштою;

– "гарячі" телефонні лінії,

– медіа-кампанії тощо.

Наскільки мені відомо, в Україні на рівні первинної медичної допомоги мають надаватися консультації з питань відмови від куріння, хоча далеко не всі лікарі вміють консультувати з цього питання та дійсно роблять це

Також є 2-3 типи доступних медичних препаратів, хоча пацієнти і мають купувати їх самі.

Але цього недостатньо.

Потрібно розпочати роботу над створенням національної стратегії по відмові від куріння, одним із ключових елементів якої має стати розробка та затвердження стандартів надання допомоги при відмові від куріння.

З досвіду інших країн та відповідно до оцінок ВООЗ, найбільш ефективними втручаннями визнано поєднання поведінкового консультування з медикаментозним лікуванням.

Таке консультування ґрунтується на теорії психологічно-поведінкових особливостей людини. Ідея полягає в тому, що курець, перш за все, повинен підвищити свою мотивацію та віру в те, що може впоратися зі згубною залежністю.

Наприклад, одним із перших важливих етапів процесу відмови від куріння має стати призначення дати, коли пацієнт припиняє курити.

У поведінковому консультуванні можна виділити два підходи – практичний та теоретичний.

Практичний – коли людина бачить успішний досвід тих, хто кинув палити. Фахівець із пацієнтом намагаються встановити ситуацію, за якої існує висока ймовірність повернення до паління.

Задача фахівця навчити пацієнта базовим методам, як поводитися у таких складних ситуаціях. Наприклад, якщо людина зазвичай курить за кавою, варто утриматися від споживання кави; якщо людина курить у певній компанії, варто утриматися від спілкування з цими людьми хоча б протягом першого місяця від моменту припинення куріння.

Теоретичний – коли пацієнт отримує базові знання про те, що таке тютюнова залежність та що може трапитися у процесі відмови від куріння. Наприклад, знання про те, що таке синдром відміни ("нікотинова ломка"), який триває всього 1-2 хвилини, і може відчуватися хвилеподібно декілька разів на день протягом перших днів, іноді тижнів утримання.

Розуміння цього відчуття дозволить пережити цей період найменш болюче – випити води, зробити дихальні вправи, прогулятися, поговорити з другом, використати нікотин-замісні препарати тощо.

Інший досить актуальний приклад – зайва вага, яку курець може набрати після того, як кине. Зайвої ваги також можна уникнути, якщо правильно харчуватися, їсти більше фруктів та овочів.

Іншими словами, ці знання можуть допомогти курцеві бути готовим до основних складнощів, з якими він може стикнутися в процесі відмови від куріння.

Якщо у країні працює національна "гаряча" лінія з відмови від куріння, вона також може стати дієвим інструментом у наданні допомоги курцям.

Лікарі можуть скеровувати на неї своїх пацієнтів, або, наприклад, консультанти телефонної лінії можуть перенаправляти своїх клієнтів до лікарів (при необхідності медикаментозного лікування). Взагалі, інтеграція "гарячих" ліній в систему охорони здоров’я допомагає посилити успішність припинення куріння.

Успішним прикладом створення національної "гарячої" лінії може похвалитися Таїланд.

Кожен житель цієї країни має змогу подзвонити на телефонну лінію зі стаціонарного або мобільного телефону і отримати консультацію фахівця по відмові від куріння.

Крім того, курцям надсилаються текстові повідомлення, створено веб-сервіс по відмові від куріння та налагоджено систему скерувань з телефонної лінії до медичних фахівців, які можуть прописати медикаментозне лікування. Такий комплексний підхід є дуже дієвим.

Щодо доступу до медикаментозного лікування, найбільшого успіху досягли розвинуті країни. Наприклад, у Великобританії нікотин-замісна терапія є безкоштовною для усіх, хто хоче кинути палити та отримав призначення від лікаря.

Також в успішних сервісах використовують поширення досвіду колишніх курців, які своїм прикладом надихають інших.

Цікавим є підхід щодо поширення електронною поштою ваучерів для придбання медикаментів на 4 тижні лікування тютюнової залежності, а згодом, після повторного дзвінка, при необхідності, надсилається ваучер ще на 4 тижні.

Враховують також звернення рідних і друзів, які теж можуть отримати консультацію щодо допомоги курцям у припиненні куріння.

Також успішним прикладом було використання СМС повідомлень для користувачів мобільних телефонів у Коста-Ріці. У 2014 році була запущена програма "Будь здоровим, будь мобільним", яка охопила 1000 людей протягом першого тижня та 2041 курця протягом першого місяця. Протягом 4-х місяців 43% курців повідомили про успішне припинення куріння! До того ж, програмна платформа і зміст СМС були передані в міжнародні інституції для поширення по країнах усього світу.

Надання допомоги у відмові від куріння має бути частиною національної програми контролю над тютюном, за впровадження якої відповідає уряд.

Консультування з питань відмови від куріння має стати обов’язком медичного персоналу та здійснюватися на первинному рівні надання медичної допомоги.

Щодо телефонних ліній, то за їх створення та роботу можуть відповідати різні організації – як державні (наприклад, Міністерство охорони здоров’я, департаменти охорони здоров’я, медичні заклади чи університети), так і неурядові (громадські чи благодійні організації, приватні компанії).

Для того, щоб комусь допомогти, потрібно зрозуміти його проблему. Потрібно слухати курців, дізнатися, що мотивує їх курити та які є причини кинути, ми повинні шукати найбільш прийнятні меседжі для різних груп курців.

Наприклад, якщо ми говоримо з жінкою, то вона може більше перейматися проблемами фертильності чи впливу тютюнового диму на дітей, ніж раком легень або серцево-судинними хворобами.

Донгбо Фу, доктор, експерт з питань відмови від куріння у Національному відділі розвитку спроможностей Департаменту попередження неінфекційних хвороб Всесвітньої організації охорони здоров’я. Він має понад 10 років досвіду роботи у сфері відмови від куріння на міжнародному рівні та на рівні окремих країн.

Записала Катерина Римаренко, координатор проектів ГО "Життя"

powered by lun.ua