Довіра важливіша за рейтинги

2718
29 березня 2017

"Суспільний мовник потрібен країні як чисте повітря в отруєному індустрією середовищі", – я писав про це 150 днів тому, коли за власним бажанням подавав заяву на звільнення з посади генерального директора Національної телекомпанії України.

Торік влада поклала "Суспільне" в прокрустове ложе Євробачення, формально змусивши НТКУ організовувати конкурс, не надавши для цього ані коштів, ані повноважень.

Це підштовхнуло мене до серйозного кроку – звільнення. Щоб не довелося платити більшу ціну: принципами, цінностями та й самою можливістю реформи та створення Суспільного мовлення.

Проте, оскільки країна досі задихається від двоокису пропаганди та "джинси", я вирішив довести до кінця те, що планував здійснити після Революції Гідності – запустити Суспільне мовлення в Україні.

Саме для цього я подався на конкурс на посаду голови Суспільного та заручився підтримкою команди. Юрій Макаров, Олександра Кольцова, Роман Вінтонів, Микола Чернотицький, Інна Гребенюк готові присвятити себе реформі протягом наступних чотирьох років у складі правління НСТУ.

Ті, хто бачили умови праці в так званому "Олівці" та регіональних телерадіокомпаніях, чи бодай бачили продукт, який звідти виходить в ефір, розуміють: це буде місія на рівні з очищенням "Авгієвих стайнь".

І в цьому процесі найважливішим є стратегія, яка в нас вже. Її оприлюднено для загального обговорення та оцінки Наглядовою радою Суспільного.

Ключовими цінностями для НСТУ мають стати: незалежність, відкритість, рівновага та просвітництво.

Незалежність

У першу чергу, незалежність від політичної кон'юнктури.

Двадцять років державна телерадіокомпанія та місцеві ОДТРК були PR-відділами діючих політичних еліт національного та регіонального масштабу. Так мовник втратив суб'єктність, а мільйони глядачів – можливість почути правду про реальний стан речей. Адже ні редакційна, ні програмна, ні кадрова політика не були незалежними.

Як результат, маємо яскраві приклади телекартинки в східних регіонах під час та після Майдану, коли місцеві ОДТРК фактично живили сепаратистські настрої, працюючи з політичними темниками, – саме тому, що не мали незалежності від політичного впливу.

Відкритість

Відкритість до всього, чим є Україна та українське суспільство. Наша суб'єктність, чи точніше "накартосвітність" проявляється у здатності дивитися на всю палітру своєї багатогранності.

Проблема НТКУ була в небажанні бачити цілі спільноти та їхні проблеми.

Бо якщо є програма "Надвечір'я", яка змогла стати ключовим дискусійним майданчиком для літніх людей, і 80 діючих дискусійний клубів цієї програми в регіонах яскраве тому підтвердження, – то має бути й продукт суспільного для обговорення проблем юнаків. Зауважте, я кажу "продукт", а не "телевізійна програма" – адже очевидним є те, що для юнаків інтернет та мобільні платформи є значно ефективнішим каналом комунікації.

Тому для суспільного важливою є не лише відкритість до сенсів та ідей – а й до способів комунікації з аудиторією.

Рівновага

Рівновага твориться, коли перевірені, ґрунтовно опрацьовані факти подаються без надмірних емоцій.

Аудиторія Суспільного не повинна бути притиснута до стінки емоційним заламуванням рук та "плачом Ярославни", крізь який важко розгледіти зміст. У глядача та слухача має бути змога отримати інформацію, проаналізувати її та зробити власний висновок.

Саме така рівновага творитиме довіру аудиторії, яка є значно важливішою, ніж рейтинги.

Нагірна проповідь, як "інформаційно-аналітичне ЗМІ" мала дуже низький рейтинг в момент виходу – але оскільки мала величезний рівень довіри, то змогла стати основою революційних змін суспільного дискурсу.

Просвітництво

Просвіта, як наріжний камінь Суспільного, зможе творити відповідальне суспільство.

Для аудиторії НСТУ важливим буде не те, що якийсь депутат думає про іншого, як міністр критикує мерів чи навпаки.

Що є і що не є повноваженнями депутата, мера та міністра та яким чином його обирають чи призначають, у який спосіб можуть звільнити із займаної посади – саме такі принципи роботи суспільного мовлення дозволять творити в Україні суспільство відкритого доступу.

Базуючись на цих цінностях, Суспільне повинне творити контент та подавати його своїй аудиторії на тій платформі, яка йому є зручною.

До прикладу, як би мав працювати суспільний мовник під час недавніх вибухів на військових складах в Балаклії.

Зранку, збираючись на роботу, глядач вмикає ранкове інформаційно-розважальне шоу та дізнається першу інформацію у випуску новин. По дорозі на роботу, в авто, слухаючи радіо, аудиторія дізнається додаткову інформацію, яку вдалося зібрати кореспондентам.

Під час робочого дня з оновленої інформації та перших доступних кадрів з дрону готується короткий ролик для соцмереж з великими титрами та специфічним хронометражем, розрахованим для цієї платформи. Під час вечері на мобільний додаток глядача приходить повідомлення щодо того, що пожежу вдалося локалізувати.

А ввечері на телебаченні в рамках аналітичного ток-шоу, зібравши всю доступну інформацію, Суспільне повинне презентувати своїй аудиторії чотирьохвимірну картину події в часі та просторі – без жовтизни, без маніпуляцій, без скандалів, без спрощення.

Це стане можливим в рамках проекту Ньюз-хауз, який започаткований два роки тому і який вже знаходиться на стадії проектного втілення.

У жодній країні світу суспільний мовник не є найбільш рейтинговим, адже неможливо змагатися з редакційною та фінансовою політикою комерційних мовників, які постійно грають на межі фолу.

Водночас усюди, від Японії до Канади, де Суспільні мовники є по-справжньому незалежними та працюють згідно зі стандартами та цінностями – вони є камертоном для багатоголосого хору комерційних мовників. Саме камертон Суспільного дозволяє почути глядачеві усіх, хто фальшивить, і зробити власний вибір – кнопкою на пульті, зміною частоти радіоприймача та кліком в мережі Інтернет.

Саме тому ключовий принцип діяльності НСТУ на перших етапах реформування звучить так: "Довіра важливіша за рейтинги".

А вже на фундаменті довіри ми зможемо побудувати все інше.

Зураб Аласанія, директор програми журналістики в Київській школі економіки, кандидат на посаду голови правління Національної суспільної телерадіокомпанії України, спеціально для УП.Життя

powered by lun.ua