Як "порішати" прохідні бали у медвиші?

3234
26 червня 2017

Минулої п’ятниці ми ненадовго втратили дар мови, після несподіваної звістки від голови комітету з питань охорони здоров’я Ольги Богомолець, про скасування наказу, щодо мінімального прохідного бар’єру в 150 балів з кожного конкурсного предмету.

Більше того, ньюзмейкер подавала цю новину, як серйозну перемогу:

"До уваги ЗМІ !!!
Добра новина для всіх медичних вузів і наших абітурієнтів!!
".

Після чого, новина таки розлетілась, але з зовсім іншою конотацією. Один з перших коментарів журналістів: "А можна так зробити, щоб потім ці "лікарі" лікували виключно тих, хто доклався до скасування цього бар'єру? Ну так у вигляді подяки".

В такому ж дусі ЗМІ це і сприйняли, як і переважна більшість користувачів соцмережі Facebook.

Давайте розберемось, кому ж це вигідно?

Раніше система навчання у медичних вишах країни працювала так: чиновники міністерства розподіли бюджетні місця, а значить – гроші в ручному режимі.

Відтак, вишам було вигідно "роздувати" факультети, вводити нові спеціальності, нарощуючи набори студентів. Адже держава платила за бюджетників більше, ніж контрактники за себе.

35 000 – бюджетник і 25 000 контрактник, відповідно.

Так держава утримувала виші оплачуючи навчання мудріших студентів (бал ЗНО 159-195). А розмір бюджетного фінансування залежав від "доброї волі" чиновника з Міністерства охорони здоров'я.

МОЗ цього року добровільно відмовився від такої "доброї волі" у вигляді ручного розподілу кількості місць у вишах і запропонував систему, за якої об’єм державного замовлення визначатиметься кількістю абітурієнтів до ВУЗу, але прохідний бал збільшиться до 150 балів з кожного конкурсного предмету.

Держава платитиме за наймудріших, і платитиме туди, куди бажаючих буде більше. Але бажаючі мають бути рівнем не нижче 150 балів з кожного конкурсного предмету.

Логіка такого рішення очевидна: бюджетні гроші починають "ходити за абітурієнтом", а виші починають конкурувати за абітурієнтів майбутніх талановитих студентів.

Те ж саме міністерство пропонує зробити і з реформою фінансування системи охорони здоров’я, коли гроші мають ходити за пацієнтом, а надавачі медичних послуг мають за пацієнтів конкурувати.

Ця ситуація не страшна для вишів, що не бояться конкуренції за студента, але ця система – "кінець світу" для тих, хто звик, що можна "порішати" державне замовлення на рівні міністерства, а решту добрати контрактниками. 

Контрактниками, яких відчисляють лише коли ті взагалі не з’являються в університеті.

І то, якщо добре "підмазати" в деканаті, то можна "закрити це питання", бо і декан, замдекан нормальні, ну типу, "всі ж ми люди", і керівництво вишу закриє на це очі, бо "то ж контрактник".

А потім студент 2 курсу на гістології каже, що гіпофіз, "це гіпо функція фіза".

Я не жартую, студент так і відповів на запитання викладача: "Що таке гіпофіз?".

Викладач сповз по стінці, бо за всю свою наукову кар’єру не підозрював, що в людському організмі є орган під назвою "ФІЗ". А потім, цей ФІЗолог, буде у вашому організмі шукати гіпофункції.

МОЗ вирішив цю вакханалію припинити, або, принаймні мінімізувати, збільшивши прохідний бал. "Порішати" з МОЗом, нереально, тому вишівські рішали пішли до депутатів. Ну, а депутати ж "всі ж ми люди, то чом би добрим людям не допомогти".

Чим історія закінчиться не знаю. Знаю лише, що поки у нас при владі люди, з якими можна "порішати", доти у нас не буде якісних змін ні в освіті, ні медицині.

Олександр Ябчанка, експерт "Реанімаційного пакету реформ"

powered by lun.ua