Врятувати наші річки

1982
6 липня 2017

Екологія українських річок сьогодні у вкрай складному стані.

Про чистоту їхніх вод говорити не доводиться: щодня в наші водойми потрапляють небезпечні промислові відходи й тонни побутового сміття.

Вони осідають на дні, накопичуються біля берегів, негативно впливають на річкову флору та фауну, завдають непоправної шкоди сільському господарству і – головне – здоров'ю людей.

Про чистоту українських водойм говорити не доводиться

Ми за крок від екологічної "річкової" катастрофи, і її наслідки можуть бути непередбачуваними.

Забруднення зачепило не одну-дві українські річки, а фактично більшість наших водних артерій, в результаті чого страждають цілі регіони.

Наприклад, у головну водну магістраль України – Дніпро – постійно потрапляють солі важких металів, нафтопродукти, хлориди та інші небезпечні речовини.

А в басейнах Південного Бугу та Дністра фахівці спостерігають підвищений вміст сполук марганцю, міді, хрому, амонійного азоту тощо.

І це – найбільші річки країни!

Що вже казати про стан невеликих водойм. Вони стають жертвами безжальних атак з боку різних горе-підприємств, які економлять на очисних спорудах і безтурботно вважають, що вода змиє всі сліди їхньої недобросовісної діяльності.

Місцеві мешканці намагаються самотужки захистити малі річки й зберегти їх для нащадків, але часто сил активістів недостатньо для ефективного протистояння промисловим порушникам і їхнього покарання.

Екологія українських річок сьогодні у вкрай складному стані

Так, уже не перший рік небезпечні викиди потрапляють в річки Хомора (Хмельницька область) і Случ (Хмельницька, Житомирська та Рівненська області).

Винуватцем забруднення місцеві мешканці називають ТОВ "Понінківська картонно-паперова фабрика – Україна", розташоване в Хмельницькій області.

Вони готові доводити: дії саме цього підприємства призвели до того, що у водоймах загинула риба, безповоротно постраждало довкілля, вода в річках більше непридатна для використання. До речі, останній факт підтверджують і численні екологічні експертизи.

Більш того, зараз з'явилася цілком реальна загроза здоров'ю місцевого населення, ризик зараження худоби.

Люди обурюються: що ж буде далі?

Адже влада не спроможна їх захистити. За останній час із її боку було багато обіцянок на підтримку вимог місцевого населення, але далі слів справа так і не пішла. Чиновники обмежилися лише накладенням сміховинного штрафу в кілька тисяч гривень. Причому вони мали всі підстави для таких дій.

Річ у тім, що українське законодавство у разі порушення правил охорони вод, яке спричинило забруднення або зміну природних властивостей "джерела життя" і створило небезпеку для здоров'я людини, передбачає штраф у розмірі 1700-3400 грн.

Це абсолютно несерйозний підхід!

Зовсім іншу відповідальність передбачає законодавство цивілізованих країн.

Наприклад, одна з найбільших американських вугільних компаній – Massey Energy Company – булла оштрафована на 20 млн доларів за викид шкідливих речовин у місцеві річки.

А компанію Dystar Dyestuff із китайського міста Нанкіна оштрафували на 2,9 млн доларів за скидання у водойми 2700 тонн кислоти.

То чи потрібне Україні більш жорстке законодавство у цій галузі?

Не просто потрібне, а життєво необхідне!

Це було однією з вимог активістів, які на початку червня вийшли до стін Кабміну, намагаючись привернути увагу центральної влади до проблеми Случі та Хомори.

На початку червня активісти вийшли до стін Кабміну, намагаючись привернути увагу центральної влади до проблеми Случі та Хомори

Частково це вдалося зробити – на ситуацію відреагував профільний міністр Остап Семерак. Але про її вирішення говорити зарано – зважаючи на те, як завзято місцеві чиновники та правоохоронці взялися "заговорювати" лихо (кримінальне провадження у справі вже понад рік не передається до суду), лише подальший тиск громадськості дає надію на те, що винних у забрудненні річок буде покарано.

Тим часом група народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді законопроект про посилення відповідальності за забруднення морів, поверхневих, підземних вод та джерел питної води – так званий "закон Случі".

Він передбачає серйозне підвищення штрафів – за промислове забруднення водойм вони мають складати від 51 тис. грн. до 136 тис. грн. При повторному порушенні екологічних норм анулюватимуть дозвільні документи на виробництво.

Не менш серйозні штрафи передбачені й для громадян, які забруднюють водойми. Вони теж можуть сягати 51-136 тис. грн, а для посадових осіб – 85-170 тис. грн.

Така відповідальність змусить задуматися: чи варто ігнорувати екологічні норми?

Не виключено, що в парламенті цей законопроект матиме непростий шлях. Але тим більше необхідно докласти максимум зусиль, щоб його було ухвалено. Як ні, то бізнесмени, котрі прагнуть швидкої наживи, і далі житимуть за принципом "на наш вік вистачить".

Дмитро Йовдій, адвокат, громадський діяч

powered by lun.ua