Бідний, бо дурний: як, завантажуючи піратський контент, ми крадемо у самих себе

8726
1 грудня 2017

Днями я дізналась про канал у Telegram, який позиціонує себе як єдине місце, де можна безкоштовно завантажити електронні книжки, які вийшли протягом останніх декількох років в українських видавництвах.

Мушу визнати, що у власників каналу, який розповсюджує піратський контент, відмінний смак: там лише першокласний нон-фікшн, бестселери New York Times i Wall Street Journal.

До речі, що у New York Times, що у Wall Street Journal платна підписка на контент.

New York Times станом на березень 2016 року мав 1 мільйон цифрових підписників по всьому світу і визнаний видавцем, що найшвидше зростає.

Але повернімося до наших піратів. Формат простий: учасники спільноти скидаються по 2-5 гривень і купують одну (!) ліцензійну книжку, яку потім викладають у мережу, де її завантажують безкоштовно тисячі разів.

Підозрюю, що після попереднього абзацу якась частина читачів просто пішла шукати цей канал.

Впевнена, що вони навіть вдячні мені за це.

Ще б пак: для чого платити за інтелектуальний продукт, якщо його можна просто вкрасти, прикриваючись свободою слова та інформації.

У списку 19 книжок, які пірати вже встигли злити в мережу, 12 із них – "Нашого формату", видавництва, де я працюю останні два роки.

Зараз я не хизуюся своїм місцем роботи (хіба зовсім трішки), а хочу лише сказати, що з власного досвіду знаю, як створюється е-book.

Електронна книжка – це фактично макет паперової, але в зручному для читання форматі: epub, mobi, pdf, ну ви зрозуміли.

Вартість підготовки паперової й електронної версій відрізняється лише на 5-10%. Над електронною книжкою так само працюють перекладачі, редактори, коректори, верстальники.

За права на електронну книжку видавництвам так само треба платити роялті правовласникам.

Це до питання, чому лише декілька українських видавців роблять е-формат своїх книжок. Бо для чого, якщо пірати офіційно купують 1 копію, яку потім завантажують тисячі разів?

Більше того, на сьогодні вже є непоодинокі випадки, коли іноземні правовласники відмовляються продавати права на електронну книжку українським видавцям. Саме через тотальне піратство.

А тепер подумайте, які це має наслідки для іміджу держави.

Я купую музику в iTunes, у мене ліцензійний Microsoft, я плачу за підписку на Netflix.

Знаєте чому? Тому що це інтелектуальний продукт, в який хтось вклав свої зусилля. А ще тому, що це дає можливість, наприклад, музикантам жити, а не виживати, й далі писати музику, яку я слухатиму.

Те саме і з книжками: щоразу, коли безкоштовно завантажуєте якусь книжкову новинку, ви зменшуєте інвестиції видавців у майбутні проекти, гальмуючи розвиток галузі й української економіки загалом.

Цікаво, що першою книжкою, яку злили пірати, була "Економіка. Інструкція з використання" корейського економіста Ха-Юн Чанґа. Він людською мовою пояснює те, як обсяг виробництва впливає на зростання ВВП країни. Якщо резюмувати: великі обсяги – це добре, а красти – це просто невигідно і від цього будете потерпати ви самі.

Шкода, що пірати знехтували порадами професора Кембриджського університету.

Середня ціна ліцензійної е-книжки – 90 гривень. Це на 40% дешевше, ніж ціна паперової версії. Це 3-4 кави в закладі. За ці гроші навіть кілограм м‘яса не купиш, якщо комусь у таких категоріях простіше сприймати.

Все це – людська праця, яку пірати знецінюють. Саме тому "Наш формат" тимчасово припиняє викладати в легальний доступ нові електронні книжки.

До того моменту, поки існуватимуть такі Telegram-канали і не зміниться ставлення частини українців до чужої інтелектуальної власності.

А тепер трохи Question Answering.

Q: "Це те саме, що купити книжку і дати друзям її прочитати"

A: Ні, не те саме. Коли ви купуєте книжку і даєте другові її прочитати, то вона одночасно може перебувати тільки в однієї людини.

У випадку з електронним контентом відбувається множення копій і одночасно вона може перебувати не в однієї тисячі осіб.

Q: "Це цифрова копія, вона нічого не варта"

A: У ціні електронної версії враховано гонорари перекладачам, редакторам, коректорам, верстальникам, наприклад. І роялті правовласникам.

Але е-book коштує дешевше в першу чергу тому, що в цю ціну не закладені матеріали і безпосередньо друк, а також витрати на логістику.

Q: "Для чого ви тоді створюєте е-книжки, якщо їх так просто вкрасти?"

A: Наше видавництво робить це тому, що хоче бути максимально клієнтоорієнтованим і популяризувати читання загалом. Якщо наявність електронної версії переконає когось провести вечір за читанням – значить ми на правильному шляху.

Якщо використовувати європейську практику захисту електронного контенту, це здорожить книжку на 25-50%, що практично зрівняє її в ціні з паперовою.

Катерина Аврамчук, креативна директорка видавництва "Наш формат", спеціально для УП.Життя

powered by lun.ua