Під кого модернізуються правила вступу до вишів?

Цьогорічна вступна кампанія лишила по собі сумні згадки про колосальні черги, бюрократичний хаос і повну відсутність фахового підходу до її адміністрування. Але не встигла вона завершитися, як міністр пообіцяв наступного року зробити її "більш відкритою, прозорою і зручною для абітурієнтів".

Для цього в авральному порядку готувався проект Умов прийому до вишів у 2011 році, що мав бути оприлюднений наприкінці літа задля громадського обговорення. Схоже, критика на адресу традиційної кулуарності в прийнятті міністром доленосних освітянських рішень досягла якщо не мети, то хоч адресата.

Але щось надалі трапилося із міністерським проектом... Або "правильний" проект вступних правил підмінили, або міністр передумав рухатися в задекларованому напрямку. Принаймні в документі так і не знайшлося місця ні для відкритості, ні для прозорості, ні - страшно сказати - "зручності для абітурієнта".

І я - не я, і хата не моя

У проекті Умов прийому до вишів у 2011 році збережено всі сумнозвісні першоквітневі новації Дмитра Табачника - і вступні іспити для низки категорій абітурієнтів, і 200-бальна вага шкільного атестату, і право подавати для вступу сертифікати різних років.

Дарма, що з відновленням вступних іспитів до українських вишів повернулися корупція, "телефонне право", адміністративний тиск на ректорів та численні перевірки під час вступної кампанії!

Дарма, що зі збільшенням ваги шкільного атестату синхронно зріс попит на шкільні журнали, які масово переписувалися задля "прохідних" оцінок!

Дарма, що, за даними системи "Конкурс", у 8,5 тисяч українських медалістів, що подавали документи до ВНЗ, результати ЗНО не менш як на 20 одиниць поступаються середньому балу атестату!

Аби в міністра все було "зручно, прозоро і зрозуміло".

Найбільше, втім, лякала перспектива впровадження вступних іспитів для всіх абітурієнтів, широко анонсована Міносвіти. Але, на щастя, в тесті проекту так і не віднайшовся обіцяний міністром "бал вищого навчального закладу".

При цьому давній приятель міністра Максим Луцький легко розсекретив стратегію: мовляв, обговорення проекту триває - ректори байдужими не залишаться і про вступні іспити не забудуть. Отакий джокер у рукаві - і міністр наче ні при чому, і ректори "думкою багатіють".

Адже вдалося таки міністру підсунути Миколі Азарову під підпис цікавий документик власного виробництва - проект розпорядження КМУ №1728-р від 27 серпня 2010 року "Про затвердження плану заходів щодо розвитку вищої освіти на період до 2015 року".

А в ньому - ще більш цікавий пунктик - удосконалити в 2011 році "умови прийому до вищих навчальних закладів з урахуванням результатів зовнішнього незалежного оцінювання, середнього бала шкільного атестата та оцінок вищого навчального закладу".

Філігранна робота: "Не я придумав - мені шеф наказав"...

Рік 2010: законна "підстава" від міністра

Минулого року міністр кинув сотні абітурієнтів, що планували вступити "за знаннями". Зокрема, в наказі МОН №735 від 23.07.2010 року вказувався термін зарахування студентів - 15 серпня, але в контексті "не пізніше".

На цій законній "підставі" ректори й не думали чекати на хороших студентів, що не мали часу на підвезення оригіналів документів, - і зарахували "своїх", кому "встигли додзвонитися".

Міністр, звичайно, міг відкоригувати власні прорахунки в підготовці нормативної бази - окремим наказом. Але обмежився листами-роз'ясненнями на кшталт: "Необхідно дотримуватись п'ятиденного терміну подання оригіналів документів після оприлюднення списків осіб, рекомендованих до зарахування та послідовності формування списку". І підкреслив: "Не допускається зарахування осіб з нижньої частини списку лише тому, що вони вже подали оригінали документів".

При цьому ректори мали всі законні підстави нехтувати листами міністерства. Адже в нашій системі судочинства суди не кваліфікують листи міністерств і відомств як нормативні акти. Інша річ - накази, які можна оскаржити в судовому порядку, захистивши права тих, кого "адміністративний талант" Дмитра Табачника "кинув" на законне бюджетне місце.

Рік 2011: ті самі граблі, але вигляд збоку...

Логічно було б уникнути цього підступу хоча б наступного року. І не лише в ім'я "зручності для абітурієнта", декларованої міністром, але й захисту конституційних прав і свобод українських громадян, якості набору студентів для навчання за державний кошт, а також інтересів освітньої галузі в цілому.

На жаль, процедура зарахування, передбачена проектом, не стала ні прозорішою, ні зручнішою.

З одного боку, в проекті не визначено конкретних дат для прийняття приймальними комісіями рекомендаційних рішень щодо зарахування - вони всюди прив'язані до останнього дня прийому заяв та інших документів.

При цьому вони датуються різними числами для різних категорій абітурієнтів - від 22 до 31 липня! Таким чином, кожен ректор отримає цілком легальний привід до індивідуального тлумачення як термінів, так і всього алгоритму зарахування.

З іншого боку, вступники першої та другої "хвиль" (як і минулого року) мають неоднакову кількість часу для подання оригіналів документів. Двох днів, що надаються вступникам другої хвилі, знову бракуватиме вступникам із сільської місцевості. Але вистачить "своїм" абітурієнтам, яким "встигнуть додзвонитися".

Отож, проект так і не набув жорстких застережень проти використання вишами корупційних механізмів зарахування вступників.

І нарешті

Попри сподівання експертів на зменшення у 2011 році "блатних" і пільгових категорій їх коло Міносвіти планує лише розширити.

Найцікавішою серед них може стати категорія вступників, яким у даному навчальному році вдалося нашкребти грошенят на "довузівську" підготовку. Їм можуть нарахувати додатково до балів, отриманих від атестату та ЗНО, ще до 20 балів - так би мовити, "від вишу".

Щоправда, недоброзичливці подейкують, нібито такий підхід не лише легалізує процес торгівлі перевагами при вступі з боку вищого навчального закладу, але й ставить абітурієнтів із незаможних родин та сільської місцевості у гірші конкурсні умови порівняно з рештою. Що суперечить українській Конституції, яка гарантує вступникам рівні конкурсні умови вступу, незалежно від їх майнового стану та місця проживання.

Але хіба колись подібні "нюанси" зупиняли Дмитра Табачника?