Форум видавців. Екстрим. Крадіжки

8
19 вересня 2011

15-18 вересня у Львові пройшов уже вісімнадцятий Форум видавців.

Дійство привабило традиційно багато учасників. Якщо обмежитися статистикою, то на Форум приїхало понад 200 письменників та 600 видавців із 26 країн світу. Хедлайнером фестивалю став норвезький письменник Ерленд Лу.

На Форум видавці привезли не лише хіти продажів, але й новинки.

Не потонути у вирі новинок трохи допоміг конкурс Фуруму видавців. Численне професійне журі вибирало найкращі книжки-новинки Форуму-2011.

Цьогорічний конкурс має всі шанси набути ознак скандалу. І можливо призведе до серйозних міркувань і переосмислень практики роботи між видавцем і письменником.

Що сталося? Одну з нагород Форуму отримала книжка, що de facto є інтелектуальною крадіжкою.

Маю на увазі антології "Чорне і червоне: Сто українських поетів ХХ сторіччя" та "Чорне і червоне: Сто українських поеток ХХ сторіччя".

 
Антологію впорядкував Борис Щавурський. Він помістив у книжку добірки поезій і класичних, і сучасних поетів і поеток. Місія виглядає благородно. Щоправда угод із вибраними поетами тернопільське видавництво "Богдан" не підписало.

Богдана Матіяш - одна з поеток, чиї тексти взяли без дозволу. Вона пояснила, чому не буде подавати до суду:

"Про цю публікацію я дізналася під час Форуму від упорядника. Він сам підійшов і вибачився постфактум за публікацію. Але я не була втішена тією публікацією. Якби я знала, що він обере такі вірші, то я би не дозволяла друкувати".

"Відстоювати свої права через державні інстанції я не буду. Не хочу, щоб справи літературні вирішувалися в такий спосіб".

"Але мені би хотілося, поки зміст книжки не погодять з авторами, щоби цю книжку не продавали. Я думаю, чимало авторів, як і мене, ні про що не запитували. Їх треба нарешті запитати і вибачитися".

"Звісно, можна робити такі антології за спиною письменників. Але це робиться не з любові до літератури - там нема любові. Такі книжки як зозуленята в чужому гнізді".

Директор видавництва "Навчальна книга - Богдан" Богдан Будний пояснив:

"Уявіть, в антологіях подано 200 поетів. Редактор і упорядник працювали над цією антологією протягом двох років. Упорядник, Борис Щавурський, зв'язався з тими, з ким міг".

"В Україні просто немає такого творчого середовища, де легко можна було би сконтактувати, знайти авторів. От з Богданою Матіяш і з кількома іншими він зв'язатися не зміг".

"Ми звертаємося до цих авторів з проханням зголоситися для залагодження всіх формальностей".

"Хочемо підкреслити, що ця антологія не є бізнесовий проектом. Ми видрукували сотню примірників, і це вже для нас великі видатки".

Упорядник антології Борис Щавурський стверджує, що з письменниками зв'язувався:

"З більшістю авторів, що ввійшли в антологію, я особисто зв'язувався й отримав електронний чи усний дозволи. Але, на жаль, є частина авторів, з якими я з різних причин не міг зв'язатися, про що, звичайно, шкодую і перед якими вибачився як на презентації, так вибачаюся і надалі. Всіх, кого я незумисно міг образити, прошу написати мені на мою електронну адресу: borxes@ukr.net"

Авторське законодавство дуже легко знайти в мережі. Навіть швидке читання покаже, що до дозволів на публікацію поезій у антології варто було би поставитися більш серйозно (див. статтю 8, пункт 15).

Загалом цьогорічний Форум видався на диво екстремальним.

Однією з найбільш оригінальних подій Форуму мав стати футбольний матч між читачами та письменниками. Він був приурочений до виходу антології прози від "футбольної команди" сучукрліту.

Письменнкии програли читачам з рахунком 3:6
16 вересня, як і обіцяв Сергій Жадан, письменників "вигнали на поле" грати з командою читачів. Читачі перемогли з рахунком 6:3. Хоча на воротях стояв сам Жадан, а харківська частина команди тренувалася вдома перед поїздкою до Львова.

Футбол не обійшовся без травм. Уже на початку матчу Андрій Бондар упав і розірвав собі зв'язки на нозі. Наступного дня письменник уже ходив у гіпсі та на милицях.

Не менш екзотично за футбол на Форумі виглядала ятка електронної книги. Виявилося, що виробники та продавці електронних книжок "Pocketbook" приїхали домовлятись із видавцями паперових книжок.

Іван Малкович з Є-книжкою. Фото bukvoid.com.ua
Кажуть, найближчим часом на будь-які смартфон або читалку можна буде залити книжки видавництв "Фоліо", "Кальварія", "Нора-Друк", "А-ба-ба-га-ла-ма-га" та ін.

Натомість поза екзотикою виявилася організація Форуму. Все ті ж вічні несподівані зміни програми. Відстежити їх можна було хіба що на сайті дійства.

До програми потрапили не тільки традиційні автограф-сесії з презентаціями письменниками нових книжок.

Руслана Писанка презентувала на Форумі свою кулінарну книжку 
Важливою частиною багатоденного літературного марафону стали зустрічі-подкасти в "Кабінеті", круглі столи та семінари для молодих письменників і критиків, майстер класи для перекладачів.

Під час Форуму чи не вперше відбулася актуалізація найсучаснішої німецької літератури та маловідомої в Україні франкомовної письменниці Аготи Крістоф.

Але чи не найбільше захоплених вигуків мені трапилося чути про Ніч поезії та музики, де виступило понад 40 поетів. Так само чимало хорошого говорили про програму "ПРО Гельвеція", де відбулися такі собі швейцарські літературні гастролі у Львові.

Лариса Денисенко записала подкаст у "Кабінеті" разом із Галиною Вдовиченко
Разом із тим письменники відзначали й традиційно не надто вдалу організацію. Але критикувати легко. Що б самі вони змінили в проведенні Форуму?

Василь Шкляр: "Я не все бачив, і тому нічого б не міняв. Що тут можна міняти? Львів - це ж книжкова столиця Європи. Ви більше ніде такої любові до книжки не побачите, як у Львові".

"Це говорить про високий інтелект галичан - на противагу українофобам, які щось про них вигадують. Єдине, що я би додав - це велику премію для найкращого читача".

Лариса Денисенко: "Я два дні поспіль була задіяна лише на своїх акціях. Мені дуже цікава перекладацька складова цьогорічного Форуму, але я на жоден захід не встигла. В мене навіть мої власні заходи накладаються".

"Я мрію колись сюди приїхати та відвідати ті заходи, що цікаві мені як читачу. Бо зараз всі живуть за своїми власними програмами. Поети ходять на поетичні заходи, перекладачі - на майстер-класи".

Ольга Токарчук презентувала переклад українською свого найвідомішого роману "Бігуни"

Наталка Сняданко: "Тут є традиційні щорічні накладки. Цього року їх стало більше. Мені здається, що обсяг подій уже переростає Форум. Мені би більше хотілося акцентованих подій, які би складали загальне враження про дійство".

"Наразі ми втрачаємо контакт один із одним. От я особисто встигла лише на свої власні заходи. Більше нічого подивитися не змогла".

Марек Краєвський терпляче підписав книжки всім шанувальницям

Катя Бабкіна: "Дуже треба розвести Книжковий ярмарок і Літературний фестиваль. Можна окремо провести спочатку всі автограф-сесії на стендах видавців, а потім залишити ярмарок лише як продаж книжок. Решту заходів розвести по кав'ярнях. Тоді всі всюди встигнуть".

Лесь Белей: "Якщо говорити про Літфестиваль, я б зосереджувався більше не на кількості, а на якості заходів. Пріоритетом вибрав би вдалішу локацію у місці і часі найважливіших заходів, аби вони не накладалися. Приділив би більшу увагу перекладу зустрічей".

Марія Матіос 

Максим Кідрук: "Я зменшив би вартість вхідного квитка. Як на мене, 5 гривень - це забагато. До того ж, це справді позначилося на відвідуваності. Пам'ятаю, минулого року я довго штовхався сходами на 2 поверх у натовпі людей. А цього року таких натовпів немає".

Григорій Семенчук пояснив, що всі проблеми через гроші: "Цього року 70 тисяч дала Львівська рада, 200 тисяч дала обласна рада, 120 тисяч дав Фонд Ахметова. Це лише половина необхідної суми. Другу половину ми покрили за рахунок прибутків ярмарку".

"Накладки в програмі трапляються через те, що учасники з України мають і свої заходи на фестивалі, і свої заходи від видавництв. З іноземцями в цьому сенсі легко працювати: вони приходять вчасно на всі свої заходи".

Під час Форуму було зроблено найдовшу дитячу книгу

Загалом очевидно, що Форум видавців традиційно оголив низку нагальних проблем українського літературного процесу. Вкотре ясно, що їх варто якомога вирішувати. Так само вкотре ясно, що грошей і/або бажання у діячів літературного процесу в Україні недостатньо.

Фото bukvoid.com.ua, zaxid.net

powered by lun.ua