Про читання. Мої 5 копійок до всіх планів перезавантаження країни

18
27 березня 2014

Як самі розумієте, мій план стосуватиметься книжок і читання, тому радикально налаштовані знайдуть його не таким ефектним, як заклик озброюватися, і не таким ефективним, як негайний вступ до ЄС і заборона УПЦ МП.

Почну з тих фактичних даних, які вдалося отримати з відкритих джерел і від експертів. Всім, хто любить математичні вправи і логічні задачі, я пропоную виконати завдання, схоже на які пропонують 15-річним школярам на тестуванні навиків читання PISA

(детальніше про PISA. Принагідно нагадую Міністрові освіти і науки Сергієві Квітові, що потрібно негайно подати в OECD заявку на участь України у тестуванні 2015 року)

За цим тестом аналіз статистичних даних, таблиць і графіків вважається однією із базових навичок, які гарантують ефективність у соціальному житті, особистих фінансах та в професійної діяльності.

Порівняємо кілька основних показників книговидання, книжкової торгівлі і бібліотечної справи Польщі й України.

Польща вибрана як країна з порівняльною з Україною кількістю населення, площею, ментальністю та рівнем освіти населення, а також як країна, яку постійно порівнюють з Україною за макро- і мікроекономічними показниками.

Так повелося ще з початку 90-х і ось як справи маються тепер.

(Результати порівняльного аналізу можна вписувати у вільні клітинки, а запитання надсилати мені через Facebook)

Таблиця 1. Книговидання і книжкова торгівля

Показник

Польща

Україна

Порівняння

Висновок

1.1

Кількість зареєстрованих видавництв

37000

5500

1.2

Кількість фактично діючих видавництв

 2500

600*

1.3

Кількість виданих назв книжок за рік

27060

26323

1.4

Сумарний наклад, в т.ч.

107,9 млн. пр.

69,6 млн. пр.

1.4.1

Підручники і посібники для СШ

32%

54%

1.4.2

Академічна і професійна література

36%

3%

1.4.3

Переклади

24%

3%

1.5

Обсяг продажу книжок за рік, в т.ч.

639 млн. EUR

250 млн. EUR*

1.5.1

Імпорт

8%

70%*

1.5.2

e-book

12 млн. EUR

100 тис. EUR*

1.6

Кількість книгарень

1500

300*

Таблиця 2. Публічні бібліотеки

Показник

Польща

Україна

Порівняння

Висновок

2.1

Кількість бібліотек

8300

18000

2.2

Кількість відвідувань за рік

110 млн.

124 млн.

2.3.

Бібліотечні фонди

234 млн. пр.

265 млн.пр.

2.4.

Фінансування на поповнення фондів 2012 р.

18 млн. EUR

2 млн. EUR*

2.5.

Поповнення 2012 р. всього

4,5 млн. пр.

2 млн.пр. *

2.6

На 100 мешканців

11 прим.

4 прим.*

2.7.

Книговидача

140 млн. пр..

372                       млн.пр.

*Нема точних підтверджених даних, експертна оцінка. Детальніше про джерела наведених даних – внизу тексту

Додаткова інформація:

Населення: Польща - 38 млн. осіб, Україна – 46 млн.
Площа: Польща 312 тис. кв.км, Україна – 603 тис.кв. км
Користування Інтернетом: Польща – 80%, Україна – 40% мешканців
Кількість гаджетів на 1 мешканця: Польща – 1,9; Україна – 0,8
Рівень читання: в Польщі середній мешканець читає 7 книжок на рік, а в Україні – 4

Уважний дослідник відразу зауважить, що в Польщі є неймовірно велика кількість зареєстрованих видавництв (понад 37 тисяч), але тільки 2500 з них – активно діючі, тобто такі, що видають хоча б 1 книжку на рік.

Хоча в Україні кількість активних видавництв десь біля 600, але чомусь їм вдається видавати майже таку ж кількість назв (за даними Книжкової палати, 2012). Як реагувати на таку інформацію? Можна вигукнути "Вау! Як ефективно вони працюють!, Ну й молодці!"

А можна й замислитися: чи це правдива інформація? Хто її формує, звідки беруться дані, як вони верифікуються, наскільки співпадають з результатами інших замірювань?

Якщо порівняти частки підручників у загальному випуску книжок, стає зрозуміло, що на українському ринку набагато менше книжок, які потрібно купувати не з примусу, як це є у випадку підручників, а для власного задоволення і розвитку.

Загрозливим для України видається порівняння частки академічної і фахової літератури (3% проти 36% в Польщі), яке може свідчити про відсутність в країні стратегії розвитку та інновацій і значно нижчий загальний рівень фахівців різних галузей, ніж в Польщі, де якісна освіта справді є соціальним ліфтом.

Іншою загрозою для України, яка, на превеликий жаль, стала очевидною для більшості з нас щойно зараз, є те, що кількість перекладних видань в Україні у 8-10 разів нижча, ніж в Польщі (принагідно зауважу, що польський рівень – це далеко не рекорд). Як зчитують таку інформацію фахівці?

Закритість, несприйняття інших (знову в дужках: від цього лише крок до тоталітаризму або ж до екстремізму, чи не так?)

Можливо, західні аналітики знають про цей показник і на цьому базують такі образливі для України висновки, не здогадуючись, що ніякі ми не закриті, а лише через недалекоглядність чиновників більшість українців була змушена читати російські переклади…

Обсяги продажів, можливо, порівнювати не варто, хоча б тому, що в Польщі, хоч і проживає на 20% менше людей, зате вони мають в 2,5 – 3 рази вищу середню зарплату.

Більше показовими були б порівняння продажів у натуральному вигляді (в штуках), але, на жаль, таких даних нема.

Дослідника мають насторожити показники імпорту в загальному обороті.

В багатьох країнах ЄС показники імпорту книжок коливаються в межах 10 – 20%, за винятком Швейцарії і Бельгії, де вони є значно вищими. Українці витрачають щороку 150 - 200 млн. євро своїх чесно зароблених важкою працею коштів, які посилюють економіку вороже налаштованої країни!

(Тут дослідник мав би поставити знак оклику, щоб пізніше дізнатися, як це трапилося і кому вигідно).

Кількість книгарень в Україні, яка має майже вдвічі більшу територію і на 20% більше мешканців, виглядає непропорційно малою порівняно з Польщею.

В дослідника може закрастися думка, що українці, можливо, мають усталену звичку замовляти книжки в Інтернет-книгарнях або ж читають їх на своїх гаджетах, купуючи на он-лайн ресурсах. Але ж ні! (Див. рядок 1.5.2)

Запитання на полях тесту: де ж мешканці України купують книжки? Чому вони так мало читають електронних книжок?

Можливо, Україна є країною піратів, з якими просто небезпечно зв’язуватися (в тому числі продавати їм права на видання бестселерів)? Де купують? В книжковому клубі, за каталогом, отримують поштою.

Відкривши табл.2, дослідник починає думати, що українці не купують книжок, тому що інтенсивно позичають їх в бібліотеці, приблизно в 2,8 разів більше, ніж поляки, десь так по 8 книжок на рік на душу населення, включно з немовлятами та селянами-пенсіонерами.

Дивно те, що, судячи з усього, вони читають і перечитують старі радянські видання, адже нових назв у бібліотеках всього 2 млн. на рік, тобто вдвічі менше, ніж в Польщі.

А недавно проведені дослідження читання показують, що українці прочитують в середньому 4,3 книжки на рік, що майже вдвічі нижче польського рівня і в 2,5 – 3 рази нижче, ніж в Німеччині, Франції, Фінляндії, Швеції, Чехії… Неувязочка.

А ось і запитання, на яке слід відповісти, проаналізувавши таблицю:

Що робити урядові та громадянам України, щоб показники стали схожими на польські?

І поки ви рахуєте, озброївшись калькулятором та здоровим глуздом, я пропоную свою відповідь:

Крок 1. Перестати брехати собі й людям, провести аудит, налагодити збір даних і оприлюднити реальну статистику книговидання, книжкової торгівлі і бібліотечної справи. Це стосується як державних органів влади (Міністерство культури, Міністерство освіти, Держкомтелерадіо), так і всіх органів місцевого самоврядування.

Крок 2. Поставити за мету досягнення в 5 річний термін показників Польщі у сфері книговидання і книгорозповсюдження, а далі й інших країн ЄС, щоб українці справді мали підстави почуватися європейцями.

Таким показниками є кількість випущених назв і примірників книжок на душу населення, доступність книгарень і бібліотек (або їх фондів через МБА), коефіцієнт оновлюваності бібліотечних фондів, відсоток людей, які регулярно читають книжки і середньорічна кількість прочитаних книжок. 

Крок 3. Залучивши експертів з громадського та бізнес-сектору, розробити стратегію досягнення цих показників; провести відповідні зміни в законодавстві, бюджетному і самоврядному фінансуванні, структурі органів управління, дотичних до книговидання і книгорозповсюдження. 

Слід пам’ятати, що одним з кроків стратегії є розширення сфери функціонування української мови, як природного бар’єру для захисту ринку та інформаційного простору. 

Крок 4. Змусити український уряд, тимчасовий чи постійний, повірити мені (або ж нам, групі експертів) на слово, якщо вони досі не переконалися, до чого призвело 20-річне нехтування цією сферою, що невиконання цих трьох кроків ставить під загрозу: 

- Особистий розвиток громадян і їх конкурентоздатність на глобальному ринку праці 

- Економічний і соціальний розвиток країни через зниження професіоналізму та ефективності, нездатності до інновацій 

- Економічну і політичну незалежність країни через ті ж фактори плюс невміння громадян критично мислити, аналізувати і робити висновки щодо діяльності органів влади 

Адже поки наш уряд вважає, що все це "не на часі", Росія продовжує наступ на наш реальний та інформаційний простір, видираючи з нього нові й нові шматки. 

Так і хочеться додати: а я ж вас попереджала… 

Всі дані за 2012 рік. Кількість видань і тиражі рахує  і оприлюднює Книжкова Палата України, Держкомтелерадіо підтверджує, зокрема і ці неймовірно високі показники 2012 р.

Дані по бібліотеках - з сайту Національної Парламентської бібліотеки України.

Вся польська статистика - від "Інституту Книжки" (Краків)

Дані по гаджетах - з повідомлень в пресі

Дані по читанню в Україні - з щойно проведених, але ще не оприлюднених соціологічних досліджень читання  (консалтингова компанія Pro.mova, в рамках проекту Східного Партнерства ЄС BookPlatforma ).

powered by lun.ua