На Бієнале сучасного мистецтва буде шість шкіл, серед них - "самотності" та "реалізму"

Основною локацією бієнале стане приміщення Будинку одягу на Львівській площі у Києві.

Розташування основного проекту бієнале в такому просторі, на думку кураторів, вказує на величезний потенціал Києва для розвитку мистецької інфраструктури.

Крім того, залучення цієї локації для виставкового проекту бієнале є своєрідною даниною архітектурі радянського модернізму, яку куратори "Київської школи" досліджують протягом багатьох років.

Два поверхи Будинку одягу буде перетворено на експозиційний та освітній простір бієнале "Київська школа".

Програма виставкових та освітніх заходів бієнале "Київська школа" проходитиме у співпраці з такими інституціями та локаціями (список буде розширюватись):

[L]- Будинок кіно

- Будинок художника

- Державна наукова архітектурно­-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного

- Інститут проблем сучасного мистецтва

- Київська міська галерея мистецтв "Лавра"

- Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури

- Національний музей історії України

- Національний університет "Києво­Могилянська академія"

- Національний художній музей України

- Національний центр ім. Олександра Довженка

- Художні майстерні на Сошенка, 33

-Галерея "32 Vozdvizhenka Arts House"

Бієнале "Київська школа" складається із шести шкіл ‒ освітніх проектів, відкритих для всіх охочих протягом двох місяців роботи бієнале.

Програма шкіл об’єднує художників, інтелектуалів, активістів та студентів, що зможуть співпрацювати зі своїми колегами та широким загалом.

Більшість робіт, представлених у рамках проекту, будуть створені на основі проведених учасниками досліджень. Кожна зі шкіл піднімає гострі питання, що стоять перед українським та європейським суспільством, а також політичні реакції на виклики сучасності.

уратори бієнале "Київська школа" Хедвіґ Заксенхубер та Ґеорґ Шоллхаммер (Відень)

"Школа викраденої Європи" – це серія лекцій, семінарів та дискусій за участі українських та міжнародних теоретиків, істориків, активістів та художників, що ставить питання про можливість іншої Європи в контексті української та загальноєвропейської кризи.

Серед учасників: Емілі Ворділл (Велика Британія) – художниця, професорка Central Saint Martins College of Art; Іван Крастєв (Болгарія) – політолог, директор Centre for Liberal Strategies; Шаліні Рандеріа (Австрія) – ректорка Institute for Human Sciences; Джошуа Саймон (Ізраїль) – куратор музейного комплексу Museums of Bat Yam; Тімоті Снайдер (США) – історик, професор Єльського університету; Марсі Шор (США) – професорка Єльського університету.

"Школа образу і доказу" зосередиться на кіновиробництві як інструменті критичного аналізу війни в Україні.

Дослідники, медіа-активісти й режисери працюватимуть над серією документальних відеоробіт у співпраці з українськими та міжнародними кінематографістами.

Серед учасників: Наталя Гуменюк (Україна) – журналістка, співзасновниця каналу "Громадське телебачення"; Артур Жмієвський (Польща) – художник, режисер, куратор 7-ї Берлінської бієнале; Сергій Лозниця (Україна – Німеччина) – режисер документального та ігрового кіно; Хаїм Сокол (Росія) – відеохудожник; Хіто Штеєрл (Німеччина) – режисерка, письменниця, професорка Universität der Künste Berlin.

"Школа переміщених осіб". Внутрішньо переміщені особи зустрінуться та поділяться досвідом із художниками, що стали переселенцями з політичних причин та працюватимуть разом із громадськими організаціями над питанням в якому випадку переселення може стати політичним актом та самовизначенням.

Серед учасників: музикант Рамі Ессам (Єгипет-Швеція), "голос площі Тахрір"; Хельґе Лунд (Норвегія) - директор The International Cities of Refuge Network (ICORN), художники Ахмет Огют (Туреччина), Міліца Томич (Сербія) та Аделіта Хусні-Бей (Лівія - Італія). Співкуратори Школи: Маріта Муукконен та Івор Стодольскі (Perpetuum Mobile, Фінляндія).

"Школа самотності" представить перформативні та дослідницькі роботи, пов’язані з відчуттям постреволюційних втрат і розчарувань.

Школа об’єднує художників та активістів, які брали участь у протестах в Україні, арабських країнах, Гонконгу, Південній Америці та Росії.

Серед учасників: Таус Махачева (Росія) – художниця, фіналістка Премії Кандинського; Марина Напрушкіна (Білорусь) – художниця, засновниця проекту "Управління контрпропаганди"; Боріс Ондрейчка (Словаччина) – художник, куратор ініціативи tranzit.sk; Зейно Пекюнлу (Туреччина) – художниця, викладачка університету Kültür в Стамбулі.

У "Школі пейзажу" художники та географи, поети і політологи, історики та економісти представлять різноманітні інтерпретації ландшафту України в різні історичні періоди.

В рамках школи також демонструватимуться роботи сучасних митців з різних країн, що досліджують культурні та політичні значення пейзажу.

Серед учасників: Анка Бенера та Арнольд Естефан (Румунія) – художній колектив; Тетяна Журженко (Австрія) – дослідниця, співробітниця Institute for Human Sciences; Мартін Поллак (Австрія) – письменник, історик; Андреас Сікманн (Німеччина) – художник, дослідник; Владислав Шаповалов (Росія) – художник, учасник групи "Радек".

"Школа реалізму" збере представників різноманітних художніх напрямків для спільної дискусії про нову актуальність реалізму в теорії та практиці мистецтва.

Серед учасників: Дмітрій Ґутов (Росія) – художник; Ґоран Джорджевіч (Сербія) – художник; Даґ Ешфорд (США) – художник, учасник колективу "Group Material"; Джон Міллер та Аура Розенберґ (CША) – художники, куратори.

Бієнале сучасного мистецтва "Київська школа" триватиме з 8 вересня по 1 листопада 2015 року.

Ця бієнале стане платформою, що об’єднає сучасне мистецтво та нові освітні практики, а також майданчики для публічних дебатів.

В рамках проекту буде представлено зріз сучасного мистецтва та критичної думки з України та світу.

Куратори бієнале "Київська школа" Хедвіґ Заксенхубер та Ґеорґ Шоллхаммер (Відень) разом із Центром візуальної культури (Київ) залучили до проекту українські та міжнародні культурні інституції, громадські організації та незалежні ініціативи.

Раніше повідомлялось, що бієнале "Київська школа" відбулеться попри її скасування Мистецьким Арсеналом.

Рішення про відміну бієнале було пов’язане з тим, що 2015-ому році у зв’язку із тим, що "збройне протистояння на Сході України не припиняється, а економіко-політична ситуація лише ускладнюється, реалізація мистецького проекту такого значного масштабу як бієнале є неможливою".