10 особливих книжок про особливих дітей

5086
25 листопада 2016

Донедавна в українській літературі панувала політика "непомічання" особливих дітей, яку можна спостерігати у звичайному житті.

Лише в останні роки стали з’являтися спочатку переклади, а відтак і тексти українських письменників – подекуди ще стилістично й сюжетно незграбні, проте надзвичайно важливі.

"Українська правда" пропонує десять книжок для дітей та підлітків, які порушують тему інклюзивності.

ДЛЯ ТИХ, ХТО ВЧИТЬСЯ ЧИТАТИ (4+)

"Білосніжка" (пер. із італ. Ганна Усатенко, "Дивогра", 2016)

Цього року в Україні з’явилося видавництво "Дивогра", що спеціалізується винятково на книжках і товарах для дітей із особливими потребами. Перша їх ластівка – італійська книжка-картинка "Білосніжка" з ілюстраціями Томмазо Д’Інкалчі.

Її особливістю є спрощений текст (усі речення в теперішньому часі, прості, короткі, розміщені в один рядок), де всі слова дублюються піктограмами міжнародної системи символів PCS (picture communicational symbols).

Таким чином дітям із особливими потребами (дислексією, розладами спектру аутизму, іншими особливостями психічного та фізичного розвитку) легше оволодіти навичками читання.

Ілюстрації виконано в м’яких пастельних тонах, малюнки доповнюють емоційний рівень тексту.

Італійська книжка-картинка "Білосніжка" з ілюстраціями Томмазо Д’Інкалчі. Для збільшення натисніть на зображення

Особливістю книжки є спрощений текст, де всі слова дублюються піктограмами. Для збільшення натисніть на зображення

ДЛЯ ТИХ, ХТО ЧИТАЄ САМ (7+)

"Авіа, пташиний диспетчер" Оксани Лущевської ("Грані-Т", 2014)

Головний герой повісті Оксани Лущевської – голуб Авіа. У нього травмоване крило, тож літати, як раніше, він не може. Утім, голуб не ставить на собі хрест: Авіа планує переквалікуватися з пілота на пташиного диспетчера, щоб і далі працювати й не відчувати себе неповноцінним.

Місяці напруженого навчання, тренування – й ось голуб-каліка стає відомим авіадиспетчером у найголовнішому аеропорті країни, про нього знімають репортажі, й навіть найбільші лиходії пташиного світу не зможуть похитнути його віру в себе.

Бонус видання – дотепні й оригінальні ілюстрації Віолетти Борігард, завдяки яким навіть найбільші нечитайки захочуть дочитати повість самостійно.

Бонус видання – дотепні й оригінальні ілюстрації Віолетти Борігард. Для збільшення натисніть на зображення

"Дві бабуськи в незвичайній школі, або Скарб у візку" Лариси Ніцой ("Самміт-книга", 2016)

Пригодницька повість для підлітків (середній шкільний вік): пошуки загубленого скарбу у старій школі, таємниці, викрадені вчителі, злочинці й реальна небезпека.

Герой у візку, Олежка, – дуже розумний, саме він дізнався про скарб й відтак розгадав більшість таємниць старої школи. Чому це зміг? Бо йому нічого робити, крім як читати (так одного разу каже сам Олежка).

З одного боку, людина у візку тут викликає повагу завдяки розуму, набутому з книжок, і сміливості, на яку не всі здорові зважаться.

З іншого боку, життя у візку зображено легко й невимушено: ніяких проблем із ліфтами й пандусами, пересуванням – натиснув кнопку на суперсучасному візку й поїхав. Ніяких складнощів із ровесниками, навпаки: всі Олежку люблять і поважають, чекають у гості. Проте світ у візку, на жаль, не такий веселковий, і читачі можуть бути введені в оману.

Так само відводять від головної лінії абсолютно гротескні персонажі двох бабусь. Одна з них тільки й думає про те, як усіх нагодувати, друга весь час тільки те й робить, що тренується.

Такі ж неправдоподібні образи найкращих друзів Олежки – Васі (дівчинка) і Люби (хлопчик). Звісно, на тлі карикатурно тупуватих персонажів легко виділятися розумом, проте чи потрібно це герою у візку?

Пошуки загубленого скарбу у старій школі, таємниці, викрадені вчителі, злочинці й реальна небезпека - у цій книзі є все, що цікаво підлітку. Для збільшення натисніть на зображення

ДЛЯ ВПЕВНЕНИХ ЧИТАЧІВ (11+)

"Загадковий нічний інцидент із собакою" Марк Геддон ("КСД", 2016)

Цей роман, який був неодноразово відзначений престижними преміями, українською переклали двічі – у 2010-му в "Кальварії" (переклад Лотти Мейдз), й у 2016-му в "КСД" (Анастасія Рогоза).

Це історія 15-річного Крістофера, який страждає на синдром Аспергера (високофункціональна форма аутизму), написана від першої особи.

Починаючись як детектив, "Загадковий нічний інцидент із собакою" все більше перетворюється на психологічний роман, де усі герої переживають неймовірно складні часи й невідомо, кому більше співчувати, – хлопцю, для якого нестерпним є будь-який дотик, матері, яка так виснажена, що кидає сім’ю й два роки мучиться докорами сумління, чи батькові, який робить необачну помилку й назавжди втрачає довіру єдиної дитини.

Крістофер дуже розумний, має хист до точних наук і пише книжку про своє розслідування вбивства собаки, однак будь-які соціальні взаємини є для нього справжньою мукою. "Звичайні" люди вважають дивацтвом те, що хлопець уникає жовтого й коричневого, а у страви додає червоний барвник.

Те, наскільки світ несправедливий до особливих дітей, розумієш наприкінці, коли Крістофер розповідає читачам про свою найзаповітнішу мрію: щоб Землею поширився смертельний вірус, внаслідок якого живими лишилися б тільки такі, як він, особливі. Тоді б ніхто його не торкався, не потребував комунікації й всі жили б у злагоді, оскільки б розуміли потреби одне одного.

Попри все, книжка вийшла дуже життєствердна і її варто прочитати кожному підлітку бодай для того, щоб помічати інакшість і толерувати її.

Цей роман був неодноразово відзначений престижними преміями, українською переклали двічі

"Метелики в крижаних панцирах" Оксани Радушинської ("ВСЛ", 2015)

Повість "Метелики в крижаних панцирах" розповідає про 15-річну Ярину, яка втратила в автомобільній аварії батьків і сама ледь вижила.

Дівчина пересувається в інвалідному візку, але це не єдина її проблема. Є ровесники, з якими треба наново будувати стосунки, виходячи з нових реалій і нового місця проживання. Є родичі, які ненавидять Ярину.

На противагу цьому всьому є казковий принц на білому коні, ладний пожертвувати заради дівчини стосунками з батьками, забезпеченим майбутнім і навіть найпершими дівчатами на районі.

Оксана Радушинська дуже правдиво описала внутрішній світ і переживання неповносправного підлітка. Утім, сюжет у багатьох місцях провисає: починаючи від неправдоподібної зустрічі головних героїв і завершуючи надміру солодкавим гепі-ендом.

Хоч історія Ярини-Попелюшки виглядає дуже красиво й хотілося б, щоб ця казка була реальністю, але читача не покидає наприкінці відчуття штучності.

Оксана Радушинська дуже правдиво описала внутрішній світ і переживання неповносправного підлітка

"Марта з вулиці святого Миколая" Дзвінки Матіяш ("ВСЛ", 2015)

Інклюзивність не є основною темою книжки Дзвінки Матіяш, проте героїня у візку настільки харизматична, що не думати про її особливі потреби вкрай важко.

У 13-річної Марти є старша подруга – Поліна. Жінка пересувається у візку й живе не на першому поверсі. Щоб вийти на вулицю, тобто виїхати, їй потрібна допомога. Проте у себе вдома Поліна практично не обмежена в русі, вона ганяє на візку так, як не всі зі здоровими ногами.

Дзвінка Матіяш у книзі "Марта з вулиці святого Миколая" описує правдиве життя людей у візку, прикрашаючи його хіба там, де Поліні не зраджує оптимізм. Персонаж її книжки – приклад того, як не вішати носа навіть тоді, коли, здається, є всі для цього підстави.

Інклюзивність не є основною темою книжки Дзвінки Матіяш, проте не думати про особливі потреби головної героїні вкрай важко. Фото Дети в городе

"Хто проти суперкрутих?" А. Аудгільд Сульберґ (переклад із норвезької Наталя Іваничук, "ВСЛ", 2016)

Головна героїня повісті "Хто проти суперкрутих?" – 12-річна школярка Анне Беа. У неї особлива зовнішність: дівчина страждає на альбінізм.

Школярі поділені на "касти", і Анне Беа серед "упосліджених": з неї насміхаються через її зовнішній вигляд і дуже поганий зір. Найбільше бажання Анне Беа – стати "нормальною" або хоча б невидимою, не виділятися, не привертати уваги своєю зовнішністю.

Симпатична й талановита дівчина стає зацькованою й тихою, невпевненою в собі істотою. Не помічає "вад" дівчини тільки Нільс, вірний і єдиний друг Анне Беа.

Ця повість – про те, як перетворити свою особливість на родзинку: з того, чого соромишся, зробити те, чим пишаєшся. Допомагають три речі: 1) вдало підібрані аксесуари; 2) надійні друзі; 3) талант.

Звісно, за всім цим стоїть потужна сила волі, адже дівчині доводиться подолати свої найбільші страхи, ще й кинути виклик "суперкрутим".

 Ця повість – про те, як перетворити свою особливість на родзинку

"Диво" Р. Дж. Палассіо (пер. із англ. Світлани Колесник, "Віват", 2016)

Герой роману Р. Дж. Палассіо – 10-річний хлопчина Огест. Його особливість – спотворене внаслідок вроджених патологій і численних пластичних операцій обличчя. Обличчя, від якого одним стає ніяково, іншим – страшно, багато хто відчуває відразу й навіть ненависть.

Огест не має ілюзій щодо своєї зовнішності, за своє життя він удосталь натерпівся – болю, знущань, несправедливого відторгнення.

"Диво" розкриває непривабливі сторони інклюзивного навчання: за рік, який Огест провчився зі "звичайними" дітьми у "звичайній" школі, хлопець пізнав усі радощі й біди спілкування з ровесниками. У нього з’явилися справжні та фіктивні друзі, до нього ставилися як до хворого на проказу, його жаліли, ненавиділи, проти нього плели інтриги, в яких брали участь навіть дорослі.

Залишитися собою у шкільному пеклі Огестові допоміг міцний внутрішній стержень, безумовне прийняття рідних і друзів, розум і почуття гумору. Що важливо, авторка показує не лише точку зору Оггі, але й інші сторони конфліктів. Адже порозуміння можливе лише у випадку, коли всі сторони слухають і чують одне одного.

Ця книжка про те, що порозуміння можливе лише у випадку, коли всі сторони слухають і чують одне одного. Фото Букмоль

ДЛЯ МАЙЖЕ ДОРОСЛИХ ЧИТАЧІВ (15+)

"До сивих гір" Оксани Сайко ("Піраміда", 2015)

Ця повість також торкається теми зовнішніх вад. Головна героїня, 15-річна Яська, має горб і славу не дуже "мудрої". Вона живе у селі з батьком, мачухою і зведеним братом. Мати її померла.

Яська звикла до того, що всі насміхаються з її горба, вважають її дурненькою, знущаються – як домашні, так і чужі. Усе життя дитина живе з розумінням, що інакше бути не може, що фізичне й емоційне насилля – це порядок речей. І що єдиний можливий спосіб заробітку для неї – старцювання під церквою.

Усе змінюється, коли Яська, несправедливо побита батьком, уперше тікає з дому. Вона зустрічає Михайла, старшого чоловіка, який стає дівчині другом і наставником. За таких обставин легко сплутати вдячність і повагу з коханням, правда ж?

Повість на диво чесна: ніхто не може допомогти дівчині, крім неї самої. Михайло помирає, Яська може змінити своє життя, лише порвавши з тими, хто її ображає. Втеча не провіщає дівчині нічого доброго: її вже намагалися зґвалтувати, тепер же Яську нікому захистити. Фінал відкритий – принаймні вона спробувала вирватися із зачарованого кола.

Повість на диво чесна: ніхто не може допомогти дівчині, крім неї самої. Для збільшення натисніть на зображення

"140 децибелів тиші" Андрія Бачинського ("ВСЛ", 2015)

Зачин повісті характерний для масліту з його повсякчасним балансуванням між гострою соціалкою і сльозоточивою мелодрамою: талановитий хлопчик, який мріє стати музикантом, сім’я потрапляє в автомобільну аварію, виживає Сергій, та й той втрачає слух.

Головний герой "140 децибелів тиші" потрапляє в інтернат, де в нього з’являється близький друг – Яринка. Дівчинку заради пенсії з інвалідності забирає звільнений із в’язниці батько, Сергій хоче врятувати подругу й потрапляє на вулицю, де мусить протистояти банді місцевих кишенькових злодіїв.

Внутрішній світ львівського соціального дна зображено без прикрас, не залишається ілюзій і щодо майбутнього глухонімих підлітків, членів банди Саньки Глухаря. Мало кому пощастить так, як Сергієві, в якого є талант до музики.

Усі Сергієві нещастя – результат дії злого фатуму й наслідок його глухоти й німоти. Бачинський, який є лауреатом "Дитячої книги BBC 2015", показує, як непросто людям із особливими потребами досягти елементарного – порозуміння.

Бачинський показує, як непросто людям із особливими потребами досягти елементарного – порозуміння

Ольга Купріян, "BaraBooka. Простір української дитячої книги", спеціально для УП.Життя

powered by lun.ua