Як двоє композиторів і режисер привчають українців до нової опери

2539
12 січня 2017

"Опера має бути найдоступнішим з усіх різновидів музики", – сказав колись видатний композитор Петро Чайковський. Із цим твердженням погоджуються українські колеги класика Роман Григорів та Ілля Разумейко.

Протягом останніх років саме вони створювали музику для відкриття мультидисциплінарного фестивалю Гогольfest. Рік тому молоді автори організували формацію NOVA OPERA.

У її межах композитори створюють синтетичні жанри, як, наприклад, опера-реквієм, сон-опера, опера-цирк. В пошуках нового звучання не знають жодних обмежень, використовуючи препарований рояль або надзвичайні можливості людського голосу.

За рік формація встигла представити три прем'єри та з'їздити на гастролі в Данію, Польщу та Китай. Про те, чим NOVA OPERA насправді нова, як українців сприймають закордоном і які плани мають на майбутнє, УП.Культура розповідають Григорів, Разумейко і їхній натхненник, режисер Влад Троїцький.

НАРОДЖЕННЯ NOVA OPERA

Історія "нової опери" почалася в серпні 2014 року. На фестивалі ГогольFest, який тоді  проходив на київських Видубичах, була запланована творча резиденція, частиною якої мала би стати "Школа перформансу Влада Троїцького".

 Усі фото: Артем Галкін і Настя Телікова зі сторінки NOVA OPERA у Facebook

Спочатку в Троїцького була ідея поставити Шекспіра виключно жіночим складом, а також зайнятися проектом нової академічної музики. Творчі пошуки  переросли в одноактну імпровізаційну оперу "Коріолан" за текстом цього класика англійської літератури.

Фрагмент опери було показано на відкритті фестивалю, а першу дію глядачі побачили за тиждень. Так почав складатися колектив формації NOVA OPERA.

Із приходом композитора Антона Байбакова до акустичного звучання додалася електроніка. За кілька місяців учасники підготували повноцінну двохактну виставу.

Після "Коріолана" Троїцький надумав створити оперу "Енеїда", шість частин якої мали б написати шість композиторів.

"Рома та Ілля стали першими, кому я запропонував взятися за цей проект. Музика, яку вони написали, була масштабніша та глибша, ніж напівкомедійний сюжет, тому Влад і запропонував пошукати біблійний сюжет. Так виник "IYOV" і було знайдено баланс між свободою виконавців та фіксацією знайденого музичного матеріалу", – розповідає Андрій Кошман, баритон і програмний директор фестивалю ГогольFest.

Роман Григорів та Ілля Разумейко працювали разом ще з Консерваторії. За словами Романа їм, академічним музикантам, було важко працювати в такому глобальному жанрі, як опера, таким маленьким складом.

 

Тоді, на початку створення опери, було всього п’ятеро солістів: Руслан Кірш, Андрій Кошман, Мар'яна Головко, Анна Марич, Антон Літвінов. Пізніше приєднались Олександра Мельє з Парижа та Євген Рахманін з Києва.

Оперу-реквієм IYOV писали за 2,5 тижні до прем'єри. Натхнення для такої швидкої роботи шукали в біблійному сюжеті.

"Опера – це сценічний жанр, а реквієм – статичний, у кожного свої канони. Нам вдалося їх поєднати, і саме це поєднання утворило нову мистецьку якість. Ми жили цією оперою, не спали тиждень, писали з ранку до ночі. До речі, під час створення опери-реквієму "Йов" в Україні  було справжнє перемир'я, не лунало жодного пострілу. І це був знак", – розповідає Роман.

Коли ж оперу зіграли Троїцькому, він сказав, що вона занадто складна й депресивна. В результаті, всього за один день композитори прибрали з композиції авангардні елементи й зробили нову редакцію.

Коли запитую Романа, якими були ці тижні перед прем'єрою, відповідає, що пам'ятає одне: за п’ять годин до виступу не знав куди себе подіти.

 

"Це була перша пауза за весь період роботи. Після виступу нам аплодували й тричі викликали на біс. Під час написання опери, я не думав про те, як її сприймуть, але вже після виконання зрозумів що то був "успіх". Це перше виконання – найцінніше. бо так і народилася NOVA OPERA", – згадує він.

ОПЕРА-РЕКВІЄМ IYOV

Головною музичною дійовою "особою" постановки є препарований рояль. Клавіш Ілля майже не торкається. Натомість у відкритий рояль співають, кричать, використовують його як ударний інструмент. Рояль поєднує в собі ледь не весь симфонічний оркестр.

"Коли немає віри – треба читати книгу Йова", – говорить Роман.

Легенда про Йова – це історія про втрату віри та її повернення. Йов – праведник, на якого Господь дозволив Сатані наслати нещастя та біди, бо знав, що Йов зможе усе витримати, не нарікаючи на Господа.

Речитативи з Біблії переплетені із заупокійною католицькою месою. У своїх операх композитори використовують так звану "статуарну" драматургію, придуману Владиславом Троїцьким. Учасники просто стоять і не відволікаються на гру.

"Вимагаємо, щоб кожен учасник прожив оперу. Ми не пишемо академічну музику і неакадемічну теж. Є партитура, – показує Роман на товстий альбом, на обкладинці якого надруковано IYOV. – Але акценти можуть змінюватися. Хочемо, щоб у майбутньому інші музиканти виконали й поставили оперу".

Десятий, ювілейний виступ "Йова" NOVA OPERA зіграє у Віденській філармонії "Мusikverein". Це буде перша українська опера, виконана на цій сцені.

СОН-ОПЕРА "НЕПРоСТІ"

Якщо назва "опера-реквієм" у звичайного слухача не викликала дисонансу, бо не всім відомо, що це діаметрально протилежні жанри, то термін "сон-опера" в голові вже не вкладався.

 

Ця опера починається опівночі й триває до світанку. Антрактів немає. Тільки перерви "між Аннами" – так, за іменем персонажа твору, називаються акти. В перервах можна випити каву або продовжувати спати.

"Сон-опера – це робота з підсвідомістю, поєднання дрімоти та мистецтва. Ми мінялися інструментами – так народжується нове бачення, в час, коли є все. Запозичили ідею в Марини Абрамович: на її перформансах на вході забирають мобільні телефони. Тоді ніхто не фотографуватиме, не поститиме в соціальні мережі, а зануриться в дійство", – розповідає Роман.

Телефони справді забирають на вході в зал. Їх кладуть у целофанові пакети та чіпляють на гачки. Зал трохи нагадує нічний плацкарт: усюди подушки, матраци, взуття, люди.

Під звуки віолончелі, фортепіано, вібрафону, toy piano та китайських колискових від Чен Юнь Цзя, а може, й хропіння сусіда, слухачі то засинають, то прокидаються. Блоки академічної, квадро-акустичної музики та імпровізації змінюють один одного за принципом тези – антитези – синтезу.

"Ідея була в тому, щоб на рівні підсвідомості слухачі побачили образи. Потім казали, що це все брехня й крізь сон нічого не чути. Але це мистецький акт, і працювати на публіку тут небезпечно", – каже Роман.

ОПЕРА-ЦИРК "ВАВИЛОН"

"Я зранку читав новину про те, що Британія виходить з Євросоюзу. І Влад написав мені єдине слово: "Вавилон". Так і почалась робота", – починає Роман свою розповідь про оперу-цирк.

 

"Вавилон" від формації Nova Opera – це історія народження та смерті метафоричної "башти". Біблійна легенда про конфлікт людини й Бога, спроектована на урбаністичну трагедію сучасного суспільства, сповненого апокаліптичних передчуттів.

Композитори розповідають, що хотіли розширити звукову палітру й задіяти всі групи симфонічних інструментів: мідні, дерев'яні, смичкові, струнні. Тому набрали нових людей.

Наприклад, Назар Спас, валторніст, грав у Національному президентському оркестрі. Він згадує, що спочатку  було незвично, бо від учасників вимагали повністю нового звучання. Для нього був дивним також камерний склад: віолончель, бас-кларнет, валторна, ударні й вокал.

Поки що валторна звучить тільки у "Вавилоні", але Назар хоче зіграти ще й у "Йові": "Музиканти в Україні вимушені займатися музичною проституцією: грають там, де їм платять. З NOVA OPERA ситуація інша: після декількох репетицій я зрозумів, що це моє".

Троїцький називає міф про Вавилон дуже сильним і таким, що дуже резонує із сучасністю:

"Ми не просто так вирішили зробити саме оперу-цирк. Міф про Вавилон – це казка, невдалий проект, а з іншого боку це велика мрія побудувати таку амбіційну річ, як вежа. Ми вирішили зробити свою вавилонську вежу: поєднати протилежні речі, оперу і цирк. Вавилон – це наша недовіра один до одного, це той самий Брекзіт. Цирк часто сприймають як низьке мистецтво, але ж акробати знаходяться на межі, а відчути межу в опері дуже важливо".

 

Уперше глядачі побачили "Вавилон" минулої осені, однак це був радше ескіз, кажуть автори. Справжня прем'єра опери-цирку запланована на березень 2017-го.

ОБЛИЧЧЯ "НОВОЇ ОПЕРИ"

Нині формація NOVA OPERA – це дев’ятеро людей. Серед солістів Мар’яна Головко та Анна Марич (сопрано); Руслан Кірш та Андрій Кошман – баритон; Євген Рахманін – бас. Серед музикантів віолончелістка Жанна Марчинська, на ударних грає Андрій Надольський. За роялем сам Ілля Разумейко, а Роман Григорів диригує і грає на контрабасі.

Кожен учасник паралельно працює в театрах, оркестрах чи своїх проектах. Тому найактивніші репетиції – перед виступами. Нині композитори хочуть, щоб учасники збирались повним складом хоча б раз на тиждень. Навіть не для репетицій, а спілкування, щоб не втрачати духовного зв’язку.

Євген Рахманін каже, що по-своєму описує важливість таких зустрічей: "Майже весь наш музичний матеріал народжується й може існувати лише в колективному виконанні. Композитори пропонують спробувати нам нові способи "звуковидобування", імпровізації.

Автори мають якесь "бачення" звуку, і коли ми співаємо чи граємо, вони кажуть, підходить це чи ні. Якщо так, то закріпляємо.

У нас немає буквальної прив'язки до драматургії. Часто це інтуїтивне, емоційне сприйняття. Звук, фактура чи  імпровізація може передавати певний стан, що гармонійно вписується в драматургію".

 

В "Йові" учасники, хоча й виходять на сцену, але перебувають не в самому процесі, а ніби ззовні. Вони спостерігають і розповідають, але не грають роль, розповідають виконавці. В "Вавилоні" ж більше театральних елементів, хоча ролі в солістів узагальнені.

За словами Андрія Кошмана, NOVA OPERA робить шоу, які поєднують академічну музику із потужним рок-саундом: "IYOV" вимагає витривалості, більше енергії, ніж потрібно для виконання провідних баритонових партій у класичних операх.

У сон-опері "НепрОсті", як на мене, головне не заснути або вчасно прокинутися (сміється). Ця музика медитативна й виключає потужну динаміку, але вимагає зібраності.

А от опера-цирк "BABYLON", яку ми покажемо київській публіці в березні, потребує швидкої зміни вокальних технік, адже вона найбільш динамічна та контрастна із цих вистав".

Чи потрібен якийсь бекграунд, щоб сприймати твори NOVA OPERA? Євген стверджує, що все залежить від готовності людини сприймати музику загалом, від бажання пропускати через себе емоції та сенси.

За його словами, музику NOVA OPERA можна розкладати на частини, складати разом сюжет і звук, драматургію і композицію. Але одночасно з тим, можна запустити в себе музику: "Мені здається, що музика Нової опери має сприйматися, швидше, емоційно на підсвідомому рівні, ніж інтелектуально".

 

Один з найулюбленіших періодів музикантів – гастролі. Формацію добре сприймають закордоном. У Польщі були справжні аншлаги: в зал на 400 осіб прийшло вдвічі більше людей. Глядачі стояли в проходах, сиділи під сценою.

У Гданську Новій опері аплодували стоячи. Потім глядачі сказали, що для місцевої публіки це не характерно.

"За моїми внутрішніми відчуттями, закордоном нас сприймають краще. В Києві нам теж аплодували і всі були в захваті, але не відчувалося такої енергетичної та емоційної віддачі", – згадує гастролі Євген.

Перед кожним виступом учасники стають у коло і читають разом "Отче наш". "Що може краще налаштувати емоційний та духовний зв'язок між нами, ніж молитва?", – пояснює Євген Рахманін.

НОВІ ПРОЕКТИ

Створивши за рік три проекти, композитори вже почали працювати над новим. Тепер планують оперу-жах "Гамлет" за Шекспіром, яку пишуть на замовлення Ростислава Держипільського з Івано-Франківського драматичного театру.

На створення опери-жаху надихнула не тема, а локація – приміщення театру, розповідає Роман Григорів. Постановку хочуть представити в підвалі. Там висока стеля та хороша вентиляція. Саме вона стане головною музичною "особою", як препарований рояль у "Йові". А зомбі-хор пронизуватиме всю оперу.

У Копенгагені композитори планують поставити перформанс "Карнавал" для датської піаністки Елізабет Нільсен, але без вокалу. Вже зараз гастрольний графік розплановано до 2018 року, який має розпочатися п’ятьма виступами формації у Нью-Йорку на фестивалі сучасної опери "Prototype".

Наступним проектом для Гогольfest стане опера "Ковчег". Концепцію майбутньої прем’єри формулює Троїцький: "Одна з форм Апокаліпсису – потоп. Можна сприймати його не буквально, а як образ потопу в цій трешевій інформації. Як не ввійти в тотальну фрустрацію і знайти ковчег, тобто місце спасіння?

У момент творчості людина стає вільною, долає свої страхи і це додає свіжого повітря в простір створення. Наші проекти – це теж ковчег. Ми створюємо їх з надією на те, що зерна проростуть і буде новий світ".

Оксана Семенік, спеціально для УП.Культура 

powered by lun.ua

Головне на сайті