Креативна Чехія: Культурні центри Праги, досвід яких варто запозичити Україні

2742
17 серпня 2017

Словенія та Чехія – країни, чия креативна економіка нині переживає період активного розвитку. УП.Культура побувала в кількох словенських і чеських містах разом із Програмою ЄС та Східного партнерства "Культура і креативність". І тепер розповідає про найцікавіше з побаченого.

Мекка туристів з Америки та Росії, 10-мільйонна Чехія багатьом досвідченим мандрівникам здається надто банальною локацією.

Начебто весь її культурний асортимент складається зі стандартного туристичного набору музеїв і середньовічних пам’яток.

Насправді ж навіть крихітний провінційний Пільзен за кількістю й рівнем сучасних, оздоблених за останнім словом техніки культурних центрів, креативних просторів, інституцій сучасного мистецтва, галерей, театрів і кінотеатрів не поступається Києву.

Ми зібрали історії 5-ти міждисциплінарних культурних закладів з двох чеських міст, Праги й Пільзена, досвід яких може стати корисним для українських менеджерів культури. А їх відвідування буде цікавим для просунутих туристів.

Усі вони виникли "знизу", внаслідок бажання художників і активних громадян разом творити публічний простір для культури.

Усі вони на певному етапі отримали підтримку в рамках програми "Культура і креативність".

Зрештою, усі їх об’єднує практика ревіталізації – реконструкціїі занедбаних локацій індустріальної ери.

Скульптура Давида Черного "Голова Франца Кафки". Фото: iloveprg.ru

Як головний туристичний центр Центральної Європи, столиця Чехії найбільше потерпає від шаблонного сприйняття. Втім, наявність певного набору мейнстрімних туристичних пам’яток жодним чином не виключає потужного автентичного культурного життя.

Це життя вирує здебільшого за межами старовинної частини міста (Staré Město): і в колишніх промзонах, і в тихих районах на околицях центру.

Після громадянських протестів 1989-го, які чехи старшого покоління лагідно називають "наша революція", і оксамитового розлучення Чехословаччини (1993), Прага стала потужним центром розвитку альтернативної, андеграундної культури і субкультур.

І хай сьогодні альтернативне культурне життя в місті не таке бурхливе, як колись, проте активні суб’єкти культури, люди, що творять тут передові культурні інституції є переважно вихідцями з цього першого вільного покоління панків, анархістів, тусовщиків та художників.

Meetfactory

Міждисциплінарний культурний центр, назва якого є неперекладною грою слів (англійське meet – зустріч замість meat – м’ясо) й справді з’явився на території підприємства з виробництва славетної чеської шинки.

Заснував Meetfactory художник Давид Черний, один з найвідоміших у Чехії скульпторів і знаний провокатор громадського смаку – автор рухомої скульптури голови Кафки і Святого Вацлава на мертвому коні, який висить догори дриґом.

Назва міждисциплінаррелного центру є неперекладною грою слів. Фото: meetfactory.cz

Рушієм проекту була ідея Черного створити в Празі мистецьку резиденцію. Отримавши від міської влади приміщення в 2001-му, він почав готувати простір під резиденцію і майстерню.

Рік по тому, після руйнівних паводків у районі Холешовіце, де знаходився колишній м’ясопереробний комбінат, заклад перенесли в район Сміхов. На індустріальній окраїні міста його розмістили в приміщенні колишньої фабрики з виробництва скла.

Велика будівля, що й зараз перебуває в комунальній власності, наче затиснута між автодорогою і діючою залізницею. Приміщення виявилося настільки великим, що ідея мистецької резиденції трансформувалася в проект великого сучасного культурного центру, який відкрився в 2007 році після кількох етапів реконструкції.

Зараз робота центру структурована за чотирма напрямками, за які відповідають чотири організаційні відділи. Першими почали роботу художня галерея і резиденція, далі з’явилися музична й театральна програми.

Довгострокову програму відділи формують самостійно, а загальний вектор діяльності центру визначається наглядовою радою у складі Давида Черного, музиканта Давида Коллера й театральної режисерки Еліс Нелліс.

Музична програма включає 6-8 концертів незалежних чеських та закордонних виконавців на місяць. Жанри музики альтернативні й варіюються від інді до сучасної експериментальної електроніки.

фасад будівлі центру донедавна був площиною для реалізації великомасштабних проектів за межами стріт-арту. Фото: meetfactory.cz

У фокусі театральної програми – сучасна проза й експериментальні міждисциплінарні проекти, часто із залученням візуальних митців, музикантів і не-акторів.

Серце проекту, галерейний простір, який донедавна включав 3 майданчики (нині 2), став, за твердженням організаторів, місцем для зустрічі локальної художньої сцени з міжнародною.

Галерея MeetFactory приймає оригінальні кураторські проекти, галерея Kostka проводить індивідуальні виставки окремих художників, а простір Wall Gallery – фактично, бічний фасад будівлі центру – донедавна був площиною для реалізації великомасштабних проектів за межами стріт-арту.    

Міжнародна художня резиденція, з якої все починалося, є найбільшою програмою такого роду в Чехії. У центрі відкрили 15 студій-майстерень, в яких щороку працюють понад 30 художників, музикантів, театральних режисерів і письменників. У тому-таки крилі будівлі розташовані приміщення для проживання і побутових потреб гостей резиденції.

Заснований понад 15 років тому на приватні кошти авторитетного скульптора, нині Meetfactory отримує комбіноване фінансування. Крім підтримки в рамках програми "Креативна Європа", центр заробляє на продажі квитків (вхід на музичні й театральні події коштує 200-300 крон або 7-12 євро) і здачі в оренду приміщень для дизайнерів, графіків та інших творчих працівників.

Галерея MeetFactory приймає оригінальні кураторські проекти. Фото: meetfactory.cz

Крім того, в кожному відділі діє своя фандрайз-команда, що шукає додаткові джерела фінансування. Наприклад, у випадку резиденції регулярну підтримку програмі надають посольство США в Чехії та різноманітні культурні центри, такі як Ґете-інститут чи Французький інститут.

Крім чотирьох сталих напрямів роботи, MeetFactory відкритий для інших міждисциплінарних і освітніх проектів, орієнтованих на нові формати у сфері сучасного мистецтва.

Карлінські Казарми

Неформальний культурний центр у будівлі армійських казарм з величезним плацом майже в центрі столиці? В Празі можливо навіть це.

Зведені в 1840-му казарми, що займають цілий квартал у празькому районі Карлін, на момент побудови були найбільшою спорудою в місті. Під час війни тут розташувався штаб Вермахту; згодом будівлю закріпили за одним з департаментів поліції.

Казарми займають цілий квартал у празькому районы Карлін. Фото з ФБ-сторінки Kasarna Karlin

Відколи в 1990-ті в Чехії скасували військовий призов, казарми почали занепадати в буквальному сенсі слова. Муніципалітет безуспішно намагався продати занедбану будівлю, але пропозицію в 500 млн чеських крон, що надійшла в 2013 році, відхилив. Казарми ще три роки відлякували перехожих старим, сипким фасадом.

На початку 2017-го із ситуації знайшли тимчасовий вихід. Поки Міністерство Оборони, на балансі якого перебувають казарми, готується провести реконструкцію комплексу й перевідкрити його як Палац Юстиції, споруду на 3 роки віддали в оренду групі художників, що спеціалізуються на некомерційній ревіталізації занедбаних об’єктів.

Команда з кількох чоловік на чолі з Матеєм Велеком добре відома в Празі: у 2013-му вона перетворила на культурний простір закинуту вантажну станцію, де рік потому провели Празьке бієнале.

І хоча культурний простір на вокзалі протримався недовго, художники не зрадили ідеї рівнодоступного публічного простору, яка й стала домінантою їхнього нового проекту. Конкретні втілення – театр, літній кінотеатр, дві галереї і кілька мобільних барів – з’явилися вже як закономірні проекції цієї ідеї.  

"Ми хочемо створити публічну локацію, до якої кожен матиме доступ. Ми не хочемо, щоб вона була надто розкішною чи дорогою", – розповідав Велек, що називає себе продакшн-менеджером проекту, напередодні відкриття культурного хабу в червні цього року.

Театр, літній кінотеатр, дві галереї і кілька мобільних барів з’явилися як закономірні проекції ідеї рівнодоступного публічного простору. Фото з ФБ-сторінки Kasarna Karlin

Проект наочно демонструє: некомерційна ревіталізація можлива. Щоб підкреслити неформальність і загальнодоступність простору, казарму оформили за хіпстерським лекалом: меблі з піддонів, невеликий город у дерев’яних кадках.

Якщо витрати на косметичний ремонт покрили за рахунок гранту від Креативної Європи, то мінімальні кошти на поточну роботу надходять завдяки роботі бару, продажу квитків та оренді зали (чи то пак плацу – усі заходи відбуваються просто неба) під вистави й концерти.

Як і в аналогічних закладах, відвідати концерт можна за 200-300 крон; вхід у літній кінотеатр коштує 70 крон. Відвідування галерей безкоштовне.

Центр сучасного мистецтва DOX

У 1901 році архітектор Антонін Жижка збудував машинобудівне підприємство для компанії Rossemann and Kühnemann в празькому районі Холешовіце. Після серії розбудов завод націоналізували – у часи Чехословаччини тут розмістилося державне підприємство Zukov.

У 2008 році DOX був номінований на премію Міса ван дер Рое у сфері сучасної архітектури

У 2002-му напівзанедбаний комплекс придбав чеський бізнесмен Леош Валка з твердим бажанням відкрити тут один з найбільших центрів сучасного мистецтва в країні.

У Центрі підкреслюють, що Валка не є олігархом і позиціонують директора центру як малого підприємця у сфері будівництва й реконструкцій, що зумів розгледіти потенціал індустріального комплексу в Холешвіце для сучасної галереї. Втім, його капіталу не вистачало для реалізації проекту, й він запросив ще двох інвесторів-бізнесменів.

Перетворення старого підприємства на багатофункціональний простір, здійснене  архітектором Іваном Крупа, отримало міжнародне визнання. У 2008 році DOX був номінований на премію Міса ван дер Рое у сфері сучасної архітектури, що вручається на рівні ЄС.

Престижний Атлас світової архітектури ХХ століття включив реконструкцію до 1000 найкращих архітектурних проектів останніх десяти років. Понад 3000-метровий виставковий простір доповнюють кафе, книгарня та крамниця дизайнерських речей.

Головною сферою діяльності центру є міжнародні та національні виставки сучасного мистецтва. Фото: Креативна Європа

Головною сферою діяльності команди центру є міжнародні та національні виставки сучасного мистецтва. Паралельна програма включає конференції, панельні дискусії, кінопокази, інтерактивні воркшопи й публічні хепенінги. Важливою компонентою є освітні програми для молодших і середніх щколярів, спрямовані на розвиток критичного мислення.    

Назва DOX походить від грецького "докса", що, серед іншого, означає "гадка" або "стереотип". Відповідно DOX відрізняється від аналогічних інституцій (поєднання галерейного простору "kunsthalle" з мультифункціональним культурним центром) тим, що тут віддають перевагу проектам, які пропонують критичну рефлексію на поточні соціальні проблеми на перетині з "не-художніми" сферами й дисциплінами, такими як психологія, філософія, історія, політологія тощо.

Діяльність центру спрямована на те, щоб візуальні й перформативні мистецтва, література та інші дисципліни "стимулювали формування критичного погляду на так звану реальність сучасного світу".

Експозиція виставки "Big Bang Data" в центрі Dox. Фото: Креативна Європа

Про те, що критична рефлексія є наріжним каменем концепції закладу, свідчить і його офіційний девіз: "Сьогодні, коли дедалі більше людей мислять загрозливо подібно, найбільшою цінністю мистецтва може стати його здатність підважувати, бодай на мить, нашу повсякденну картину світу".

DOX розташований у Холешовіце, динамічному районі Праги, що переживає активну трансформацію. Близькість до центру міста, будівельний бум та інтерес до екс-промислового району з боку художників, архітекторів і креативних підприємців роблять Холешовіце ідеальним кандидатом на статус нового мистецького центру  Праги на кшталт Сохо в Нью-Йорку та Доклендс у Лондоні.

У другій частині статті читайте про заклади культури чеського Пільзена, культурної столиці Євросоюзу-2015.

Ольга Папаш, УП.Культура

Фото обкладинки: meetfactory.cz

Титульне зображення на сторінці – гігантський дирижабль на даху центру Dox. Фото: prague.eu

powered by lun.ua

Головне на сайті