Як працюватиме Український інститут книги: команда, завдання та перепони

— 19 вересня 2017, 14:40

Директорка Українського інституту книги Тетяна Терен представила айдентику, структуру та членів команди.

Логотип Українського інституту книги створили Марія Норазян та Ілля Павлов у харківській студії "Grafprom".

"Цей зелений колір є символом оновлення, оживлення та початку чогось нового", – каже Тетяна Терен.

Логотип Українського інституту книги

Про початковий етап створення розповіла авторка ідеї, президент ГО "Форум видавців у Львові" Олександра Коваль:

"Ідею українського інституту книги ми почали обговорювати у 2005 році. Дивилися за діяльністю Польського інституту книжки, який був створений незадовго перед тим і досягнув великого прогресу. І нам здалося, що це дуже правильний шлях – мати координуючий центр, який би об’єднав кілька вертикалей (книговидання, популяризацію читання і систему освіти). Бо не залучаючи хоча б одну з цих ланок мало що вдасться зробити.

Ми розробили програму підтримки і розвитку читання, яка не була прийнята. Саме тому, що не змогли розібратися, хто то її буде реалізовувати – Міністерство освіти чи культури, але найбільше претендував Державний комітет телебачення й радіомовлення. Ну і зрештою вони між собою не поділили цю почесну місію і нічого не створили.

А потім за Януковича про це й мови не було. Згодом Микола Княжицький каже, що подав би законопроект на Інститут книжки. Ну от так все й почалося".

У листопаді 2015 року був поданий законопроект, взимку 2016 року його було ухвалено. Тоді ж в лютому його підписав Президент України.

Тетяна Терен, екс-редакторка УП.Культура, у липні очолила Український інститут книги. Фото: Ната Коваль

Тепер розроблено структуру Інституту книги.

Окрім стандартних для державної установи відділів (адміністрації, бухгалтерського обліку та звітності і т.д.), в Український інститут книги ввійшли:

  • Відділ міжнародних відносин;
  • Відділ книговидання та книгорозповсюдження;
  • Відділ промоції та організації подій. Його очолила Анастасія Герасимова:

"Ми розпочнемо велику промо-кампанію читання. Треба розповісти не лише в Києві, Львові, Харкові, Одесі (де відбувається культурне життя), а й у регіонах, поїхати в міста, в містечка, в села.

Анастасія Герасимова очолила відділ промоції та організації подій Інституту книги. Фото: Ната Коваль

Тому що ми не хочемо здаватися інституцією, яка займатиметься якимись дуже високими матеріями. Ми звісно всі дуже полюбляєм літературу, але є література масова. Коли людина читає книжки взагалі, то це прекрасно. А вже потім вона має рости і обирати собі ту літературу, яка їй більше до вподоби.

Інститут книги своєю діяльністю, пропонуючи якісь варіанти, може допомогти ширшій українській аудиторії читачів".

Ярина Цимбал (на фото - зліва) очолила експертний відділ Інституту. Фото: Ната Коваль
  • Експертний відділ (його керівницею стала Ярина Цимбал, яка розпочне роботу з програми "Українська книга");
  • Відділ співпраці з бібліотеками та оцифрування очолив Ростислав Семків (протягом кількох місяців він виконував обов'язки директора Українського інституту книги), який працюватиме над проектом "Цифрова бібліотека":

"Нам потрібен наш проект "Гутенберг", щоб ми могли побачити в мережі видання "Енеїди" (1798, 1809 і 1842 року), подивитися газету "Діло", почитати кращі тексти український сучасних письменників. І щоб це все було сконцентровано на одному ресурсі – наша максимальна мета у програмі.

Хоча тут варто рухатись далі. І якщо все розвиватиметься за нашим планом, то це буде ще більш мультимедійний сайт і ми зможемо, окрім оригіналів, бачити ще додаткові коментарі до нього (літературознавців чи істориків). Це "мета-максимум" і ми починаємо до неї рухатись".

Ростислав Семків очолив відділ співпраці з бібліотеками та оцифрування. Фото: Дмитро Ларін

Заступницею директорки з розвитку від 1 жовтня буде Анастасія Левкова, котра 10 років працювала арт-менеджером мережі книгарень "Є".

Анастасія Левкова від 1 жовтня - заступниця директорки Інституту книги

Серед перешкод для успішної роботи Інституту книги Тетяна Терен називає низькі зарплатні, відсутність приміщення та недосконале законодавство.

[L]"710-та Постанова у 2016 році частково була перемогою, адже закріплювала офіційну участь України на Франкфуртському ярмарку та Венеційській бієнале. Водночас ця постанова є великим обмеженням, бо в нашій статутній діяльності зазначено, що ми презентуємо українську книжку та авторів на міжнародному ринку, – говорить Терен.

– Але, окрім Франкфурта, ми не можемо закласти в бюджетні запити участь України ні в Болоньї, ні в Лондоні, ні у Вільнюсі, ні у Варшаві. На тих основних майданчиках, де у нас має бути діяльність Інституту книги. Тому зміни у цій постанові є нашим пріоритетом. Інакше міжнародну діяльність не сильно зможемо розширити".

Аби не залежати виключно від державного фінансування, Інститут книги шукатиме партнерів на реалізацію окремих проектів.

Підготувала Діана Квасневська, спеціально для УП.Культура

Реклама:

Головне сьогодні