Чому слідом за стресом приходить хвороба: пояснюють експерти

І це ніякий не "закон підлості". Чому так відбувається, мають пояснення експерти.

Про це пише The Huffington Post.

Як пояснює психолог Марк Шон із Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, цей феномен часто називають "ефектом розслаблення". Людина захворює, або у неї відбувається загострення хронічної недуги не під час стресового періоду, а вже після його завершення.

Наука пов'язує розслаблення людини після стресу зі сплесками фізичного болю та іншими негараздами зі здоров'ям. Так було підраховано, що більшість панічних атак стаються з людьми у вихідні дні. А під час дослідження, проведеного в 2015-му році на Тайвані, вчені виявили, що під час вікендів до відділень невідкладної допомоги надходить більше пацієнтів із виразкою шлунку чи 12-персної кишки, ніж у будні.

У 2014-му році вчені з Медичного коледжу Альберта Ейнштейна в Нью-Йорку залучили до дослідження добровольців, які страждали на мігрені. Учасники мали протягом 3 місяців вести електронний щоденник, занотовуючи свої відчуття.

З'ясувалося, що рівень стресу піддослідних ніяк не впливав на частоту нападів мігрені. Зате послаблення рівня відчуття стресу було пов’язане з головним болем, що починався в наступні 6-18 годин.[L]

Зі слів Шона, подібний "ефект розслаблення" можна побачити також у людей, хворих на астму, аутоімунні недуги, в тих, хто має хронічні проблеми з травленням або шкірою (псоріаз, екзему).

У період гострого стресу організм виробляє гормони, які поможуть йому протистояти небезпеці – глюкокортікоїди, катехоламіни та адреналін.

Як пояснює нейробіолог та психіатр із Медичного центру Університету Огайо, глюкокортикоїди, наприклад, можуть реактивувати латентні вірусні інфекції, такі як герпес 1-го типу та вірус Епштейна-Барр. Проте їхні симптоми – "простудні" вавки, відчуття втоми, гарячка, набряклість гланд та біль у горлі – проявляються за кілька днів, тобто коли стрес уже минув.

Крім цього, стресові гормони роблять людину менш чутливою до болю від хронічних хвороб, коли ж рівень кортизолу знижується, може відбуватися його загострення.

"Емоційний стрес та стрес фізичний викликають однакову реакцію-запалення, відкриваючи двері для хвороби або ефекту розслаблення", - каже Шон.

Існує багато рецептів того, як поводитися у стресових ситуаціях. Але експерти радять звернути увагу й на пост-стресовий період – зі слів психолога, "критичне вікно" – це три дні. Важливо, щоби організм, зокрема імунна система не виходила зі стану стресу надто різко.

Так само, як після інтенсивного тренування тіло мусить "охолонути", воно мусить поволі оговтатися й від стресу, говорить Шон. Психолог радить одночасно і фізичну, і психологічну стимуляцію – біг або кількахвилинне ходіння сходами по кілька разів на день, розв’язування математичних задач, кросвордів чи паззлів, гру в шахи з увімкненим таймером.

Як відомо, дієтологи вирізняють окремий вид опуклого живота – стресовий.