Тиха епідемія. Як (не)лікують гепатит С в Україні

7017
28 липня 2017

– Про свій діагноз – гепатит С – я дізнався випадково, під час звичайного обстеження.

Від самого початку був налаштований на лікування, однак чим більше дізнавався про особливості моєї хвороби, тим більше меншала моя надія на одужання, – розповідає Владислав, який боровся із хворобою понад вісім років.

Історія Владислава показова, але, на жаль, не поодинока – орієнтовно один мільйон українців інфіковано вірусом гепатиту С.

До Всесвітнього дня боротьби з гепатитом "Українська правда. Життя" вирішила дізнатися про стан захворюваності на цю хворобу в Україні та перспективи її якнайкращого лікування.

ЧАС ПОЗБУВАТИСЯ СТЕРЕОТИПІВ

З мільйона інфікованих українців лише 5500 осіб у 2017 році отримували лікування.

Це мало. За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров'я, для викорінення гепатиту С в Україні до 2030 року впродовж наступних 10 років необхідно лікувати щонайменш 100 тисяч людей на рік.

28 червня Всесвітній день боротьби з гепатитом. Фото pinana_treeangle/Depositphotos

Лікар-інфекціоніст, завідуючий гепатологічним центром Сумської обласної інфекційної клінічної лікарні ім. З. Й. Красовицького Володимир Рябіченко переглядає кілька медичних карток і зачитує фактори, які могли стати джерелами хвороби:

– Цьому пацієнту переливали кров до 1991-го року, коли потенційних донорів крові ще не перевіряли на предмет інфікованості гепатитом С. Тоді про існування такої хвороби ще не було відомо взагалі.

Цей пацієнт робив татуювання, а ця пацієнтка – відвідувала манікюрний салон.

Серед переглянутих карток лікар знаходить лише одну, яка належить споживачеві ін’єкційних наркотиків.

Рябіченко каже, що ризики інфікування є усюди, і виявити причину наявності вірусу в організмі майже неможливо.

Так, до 60% споживачів ін’єкційних наркотиків мають гепатит С. Однак те, що гепатит – хвороба виключно наркозалежних і робітників комерційного сексу, – стереотип, якого вже давно час позбутися.

12000 ЧИ 400?

Вірус має властивість довгий час ніяк не проявлятися. Людина може жити з ним продовж років і не відчувати жодних симптомів.

Саме тому, каже лікар, найчастіше пацієнти звертаються вже на останніх стадіях хвороби.

– Флюорографію треба робити щороку. Було б правильно, якби тестування на гепатит С також було обов’язковим. Так у нас з’явиться можливість запобігти розвитку хвороби на початкових стадіях, – пояснює Володимир Рябіченко.

Захворювання на гепатит С має п’ять стадій, на останній у людини цироз печінки.

Олексій Загребельний дізнався про своє захворювання майже на третій стадії.

– У мене був другий фіброз, ближче до третього, – розповідає очільник громадської організації "Клуб Шанс", яка допомагає уразливим групам з лікуванням та захистом їх прав.

Олексій Загребельний дізнався про своє захворювання майже на третій стадії

Виявили у нього захворювання майже випадково – того дня його організація вперше проводила акцію до Всесвітнього дня боротьби з вірусними гепатитами і пропонувала всім пройти тест.

Це був 2012 рік. Тоді терапія коштувала приблизно 12 тисяч доларів, включала пегільований інтерферон у поєднанні з противірусним препаратом рибавірином, супроводжувалася страшними побічними ефектами, тривала рік та лише на 50% віщувала одужання.

Олексій розпочати курс такого лікування тоді не наважився.

– Я бачив, як руйнуються сім’ї, як люди продають свої квартири і машини, щоб заплатити за лікування, як вони страждають через побічні ефекти, а через рік дізнаються: гепатит все ще є, – пояснює він.

Він знав, що у світі вже тестують ефективні – генеричні – препарати, які мають ідентичний до брендових терапевтичний ефект, дозволяють уникнути побічних ефектів, та, до того ж, значно дешевші.

У травні 2016 року Олексій розпочав своє лікування за європейським протоколом.

Відповідальність за лікування поклав на себе, бо жоден український лікар призначити йому терапію не міг – лише у квітні 2017-го року вступив у силу наказ Міністерства охорони здоров’я, за яким українським медикам дозволили використовувати міжнародні протоколи лікування.

Схема, за якою лікувався я, в Україні досі не затверджена. Генерик даклатасвіру, який я придбав тоді за 400 доларів, та софосбувір, який був доступний мені в Україні, ось вклад, який я зробив у своє здоров’я.

Контрольний тест показав, що організм відповів на цю схему лікування. Через чотири тижні після початку курсу вірусу гепатиту у мене вже не було. При цьому жодних побічних ефектів я на собі не відчув, – зазначає Загребельний.

Олексій відповідальність за своє лікування поклав на себе, бо жоден український лікар призначити йому терапію не міг

ШАНС НА ПОВТОРНУ СПРОБУ

На відміну від Олексія, Владислав, якого ми цитували на початку тексту, лікувався традиційно для України: пегільованим інтерфероном з рибавірином.

Він був учасником державної цільової соціальної програми профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів, яка вперше почала діяти в Україні у 2013-му році.

Курс не спрацював, лікування припинили через неефективність – стандартна практика. Тільки через кілька років у мене з’явився шанс на повторну спробу, – розповідає Владислав.

В той час, коли чоловік вперше боровся із хворобою, у світі вже з’явився новий препарат проти гепатиту С – софосбувір. Його додали до комбінації інтерферонів з рибавірином.

В Україні ж реєструвати софосбувір не поспішали: вперше у протоколи його включили у 2015-му році. Шанси на одужання з цим препаратом зростали, однак безболісним таке лікування назвати не можна було.

З появою в українських протоколах софосбувіру Владислав наважився розпочати повторний курс лікування тривалістю три місяці. Він стрімко втрачав вагу, але зрушення відбулися. Організм почав відповідати на препарати.

Зараз, каже Владислав, говорити про це легко. Проте шлях до одужання легким не був.

РОЗУМНЕ ВИТРАЧАННЯ КОШТІВ

У 2016 році вищезгадана державна програма юридично припинила свою дію.

Однак фінансування подовжено. За словами директора політики та адвокації Всеукраїнської мережі ЛЖВ Сергія Дмитрієва у 2017 році на протидію гепатитам із держбюджету було виділено 136 мільйонів гривень, що на 10 мільйонів більше, ніж попереднього року.

Але питання наступне: наскільки розумно ці кошти витрачаються?

У національний перелік лікарських засобів, які мають закуповувати заклади і установи охорони здоров’я для лікування гепатиту С, включено три препарати: софосбувір, рибавірин та пегільований інтерферон. Хоча до модельного переліку основних лікарських засобів ВООЗ включені ефективніші ліки: даклатасвір, ледіпасвір та велпатасвір.

Світ поступово відмовляється від лікування інтерферонами. Донедавна було два їх виробника. Один із них вже відмовився від їх виробництва через появу великої кількості інноваційних препаратів.

В українському протоколі, як пояснює лікар-інфекціоніст Володимир Рябіченко, схеми лікування не збігаються із міжнародними.

Так у нас пропонують однаково лікувати перший, другий і третій генотипи гепатиту С – поєднанням софосбувіру з ледіпасвіром.

Водночас у міжнародних протоколах ледіпасвір використовується виключно для лікування першого, четвертого і п’ятого генотипів, – пояснює лікар.

Те саме стосується і поєднання софосбувіру з рибавіріном – така схема усунена з усіх міжнародних протоколів через появу більш ефективних препаратів.

Мережа ЛЖВ наразі ініціює перегляд Національного переліку ліків (номенклатур) для закупівель препаратів.

В Україні схеми лікування не збігаються із міжнародними. Фото tashatuvango/Depositphotos

Вони пропонують включити до неї два інноваційних препарати, які застосовуються у світових практиках – даклатасвір та велпатасвір.

Їх не треба комбінувати з пегільованими інтерферонами і противірусними препаратами, – пояснює експерт з правових питань Всеукраїнської мережі ЛЖВ Сергій Кондратюк.

Крім того, ці препарати можна призначати навіть не витрачаючи кошти на додаткову діагностику. Вони лікують всі генотипи, а їх ефективність сягає 94%.

Обидва мають однаковий ефект, але чим більше схем лікування є на ринку, тим більша конкуренція, а отже й нижчі ціни і доступніші ліки.

Такі препарати в комбінації з брендовим софосбувіром (через монополію) будуть коштувати не більше 23 тисяч гривень за курс, що вдвічі дешевше за інтерферонні режими, які ми маємо сьогодні.

Слід відмітити, що через відсутність патентів та ексклюзивності даних на даклатасвір Україна може відразу закуповувати генеричну версію цього нового пангенотипічного препарату, яка суттєво здешевить лікування.

Ми поцікавилися у нинішньої очільниці Міністерства охорони здоров'я Уляни Супрун щодо перспектив перегляду Національного переліку ліків та продовження програми протидії розповсюдженню гепатиту С.

Національний перелік ліків є дуже специфічним. Це довга розмова про фармакоекономіку та інше, – повідомила в. о. міністра.

Однак експертна група МОЗ у держзакупівлях вже відкинула інтерферон, і наразі ми закуповуємо більш сучасні ліки, які виробляються переважно в Штатах, або генерики, які можна привезти в Україну.

При цьому Супун уточнила, що міністерство співпрацює з громадськими, пацієнтськими і такими міжнародними організаціями як USAID і GIZ, щоб організувати діагностування і лікування пацієнтів із гепатитом С.

Щоб допомогти їм отримати доступ до сучасних ліків, які дозволяють вилікуватися за два-три місяці, – пояснила вона.

Супрун зазначила, що необхідно розробити програму діагностування на стадії, коли ще немає симптомів.

Так ми зможемо вилікувати пацієнтів ще за відсутності проявів хвороби. Бо навіть якщо лікування коштує 750-1000 доларів, ця сума неспівмірна з якістю життя і переживаннями пацієнтів.

Яна Дирявська, журналіст, спеціально для УП.Життя

powered by lun.ua

Головне на сайті