14 поширених помилок при наданні першої меддопомоги

В 2017 році Всесвітній день надання першої медичної допомоги припадає на 9 вересня.

Ініціаторами його проведення виступають міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

Основне завдання при наданні першої медичної допомоги полягає в тому, щоб шляхом проведення необхідних найпростіших медичних заходів врятувати життя потерпілому, зменшити його страждання і попередити розвитку можливих ускладнень.

Фото:Ginasanders/Depositphotos

Ситуації, що вимагають надання екстреної медичної допомоги виникають, як правило, несподівано. В основному це відбувається в умовах дефіциту часу і під час відсутності людей зі спеціальним медичною освітою. У цих випадках важливо не піддаватися паніці, діяти швидко й рішуче, тому що в такі моменти дорога кожна секунда.

Важливо також у такій ситуації не нашкодити. Фахівці Центру сімейної медицини та і видання I-medic зібрали 14 найпоширеніших помилок, котрих ми допускаємось при першій медичній допомозі.

Вони створюють шар, який заважає кисню дістатися до рани.

Через це вона не гоїтиметься і біль посилиться.

Краще охолодити обпечене місце.

Якщо опік невеликий, його можна підставити під холодну воду.

При значному пошкодженні обробити прохолодною водою, накласти стерильну пов'язку (без вати) і звернутися до травматолога.

Спиртовий склад цих засобів сприяє створенню хімічного опіку, який довго гоїтиметься і може залишити рубець.

Для дезінфекції використовуйте перекис водню, а зверху накладіть марлеву пов'язку.

Пам'ятаєте зиму? Коли від холоду ми починаємо якомога сильніше розтирати побілілі вуха, пальці, щоки.

Однак робити цього не можна!

Коли ми так робимо, починається спазм судин, погіршується кровообіг і судини стають ламкими.

Розтираючи обмороження, ми наносимо шкірі мікротравми.

Якщо ми відморозили вуха, пальці чи щоки, потрібно піти з морозу і поступово відігрітися.

Нехай тіло саме "відтане" в теплому приміщенні.

Ми можемо йому допомогти, зігріваючись зсередини.

Не алкоголем, звичайно, а гарячим чаєм, краще солодким.

При підвищенні температури погіршується терморегуляція. Гарячому тілу стає холодно, так як збільшується різниця температури тіла і кімнати. Це викликає відчуття ознобу.

Одразу хочеться закутатись і обійняти грілку. Але цим ми не даємо тілу охолонути і знизити температуру.

У разі підвищення температури потрібно розкритися, прикласти до лоба холодну мокру хустку і випити жарознижуюче.

Якщо хтось при нас поперхнувся, ми пропонуємо поплескати людину по спині.

Але це може лише погіршити ситуацію.

Найкращий варіант в такому випадку – попросити людину покашляти.

Якщо плескати по спині, предмет, яким подавився потерпілий, може просунутися ще глибше в дихальні шляхи.

Вивихи, розтяжки чи удари супроводжує набряк.

Тепла грілка лише посилить спухлість і больові відчуття.

Варто обмежити рухи, прикласти лід і дістатися до травмпункту.

Це не допоможе зупинити кровотечу, а змінить її напрямок – кров піде в носоглотку. Може навіть піти в шлунок і викликати блювоту з кров'ю.

Треба сісти прямо, злегка нахилившись вперед.

У ніздрі помістити тампон з перекисом водню, а на перенісся покласти щось холодне.

Спирт дійсно діє як "анестетик", однак небезпечно.

Не відчуваючи болю при травмах, людина робить зайві рухи, посилюючи свої травми.

До того ж, багато знеболювальних та інших препаратів несумісні з алкоголем.

Марганцівка, звичайно, вбиває інфекцію, але використовувати її потрібно обережно, адже це скупчення мікрокристаликів.

Вони розчиняються у воді не до кінця, лише при кип'ятінні.

Після повного розчинення розчин марганцівки ще потрібно пропустити через хороший фільтр, наприклад, через кілька шарів марлі.

А потрапивши на слизову шлунку, кристал марганцівки може викликати серйозний хімічний опік.

Не треба витрачати час і хімікати – для очищення шлунку досить випити 3-5 склянок простої теплої води і викликати блювоту.

У жодному разі не можна вирівнювати переламану кінцівку для накладання шини.

Її потрібно фіксувати найкомфортнішому для постраждалого положенні.

І їхати до лікарні.

Кінцівка, як правило, при цьому напівзігнута.

Якщо людина серйозно постраждала у ДТП чи впала з висоти, то переносити її можна лише тоді, коли є пряма загроза життю. Наприклад, поруч горить машина чи небезпечно нахилилось дерево і може впасти на потерпілого.

Тоді краще перенести людину на щиті чи будь-якій іншій плоскій поверхні.

В інших випадках людину краще не чіпати і дочекатися бригаду "швидкої".

Якщо людина потрапила в автомобільну катастрофу, поки їде "швидка", потрібно вимкнути акумулятор аварійного транспорту, щоб від випадкової іскри не спалахнув розлитий бензин.

Відгородити місце ДТП.

Зупинити кровотечу, якщо є, і до прибуття лікарів психологічно підтримувати постраждалого.

Іноді глибокий поріз, який не є надто небезпечним для життя, джгутують.

Це може призвести до того, що по приїзді у лікарню медики не зможуть врятувати кінцівку.

Джгут можна накладати лише на артеріальну кровотечу.

Як це визначити?

По-перше, венозна кров за кольором темніша за артеріальну.

По-друге, тиск під яким виходить кров. Якщо "б'є фонтаном" – артеріальна.

Венозну кровотечу – навіть дуже рясну – краще зупиняти тугою пов’язкою.

Пам'ятайте також, що на шию джгут накладається лише через руку.

Перед накладанням джгута треба притиснути артерію, дочекатися зупинки кровотечі, а вже потім приладнати на місце джгут.

І якнайшвидше в лікарню.

Люди часто впевнені у тому, що коли у людини стався напад епілепсії – необхідно розтиснути їй зуби і вставити між ними що-небудь.

Причина – нібито епілептик може відкусити собі язика.

Однак при нападі усі м’язи – у тонусі, включаючи язик.

Він напружений, тому не вивалиться з рота і не потрапить між зубів.

Максимум – людина прикусить кінчик.

При нападі епілепсії треба стати на коліна біля голови епілептика і намагатися притримати голову, щоб не було ударів об землю.

Вони набагато небезпечніші гіпотетичного прокушеного язика.

А коли судоми закінчаться – акуратно поверніть людину набік. Це означає, що настала друга фаза – сон.

Він може тривати недовго, але в такому стані м’язи розслаблені, тому існує можливість задихнутися від западання язика.

Коли ви бачите нерухому людину, яка лежить, треба потрясти її за плече і голосно запитати: "Вам погано?".

Немає відповіді – негайно визначайте наявність пульсу (найзручніше це робити на сонних артеріях) і дихання (піднести своє вухо до рота потерпілого).

Ці процедури не повинні займати більше 10 секунд.

Далі – одразу викликайте "швидку", навіть якщо пульс є, але людина непритомна.

Якщо пульс або дихання є, реанімацію проводити не треба.

Залишіть потерпілого в спокої, періодично перевіряйте пульс і дихання, і дочекатися медичної допомоги.

Немає дихання і пульсу – починайте реанімацію.

Лише не забувайте закинути голову потерпілому. Тільки пам'ятайте, що коли є підозра на перелом шиї, можна лише висунути вперед нижню щелепу.

Для порятунку частота натискань на нижню частину грудини повинна бути близько 100 в хвилину.

Якщо не вмієте або не хочете проводити штучне дихання, робіть компресії, повітря все одно потраплятиме у легені.