Віце-президент National Geographic: Українка майже дала мені ляпаса, бо не могла знайти журнал

Український читач отримав власну україномовну версію міжнародного журналу National Geographic.

Перший номер видання з’явився у жовтні 1888-го року, а сьогодні вже видається в 39-ти країнах світу, включаючи фарсі, іврит, корейську, японську та інші.

Спершу журнал був науковим видання із мінімумом ілюстрацій, але з часом перетворився на піонера фотожурналістики в світі, який до того ж популяризує знання про природу, науку і техніку. Нині його аудиторія сягає 60 млн. читачів у різних країнах.

Вже у березні з’явився перший український номер. І хоча через проблеми із дистрибуцією та розповсюдженням його треба шукати "днем з вогнем", журнал таки вийшов і крім закордонного контенту отримав власний, український.

Про українську версію, наукові проекти та проблеми розповів виконавчий віце-президент National Geographic Терренс Б. Адамсон.

- Чому ви вважаєте, що українська версія буде успішною в Україні?

- Я відповім на ваше запитання з різних боків. Справді, друковані медіа наразі переживають непрості часи через появу нових технологій та нових засобів інформації. Але багато людей вважають, і я належу до них, що друковані видання National Geographic, ще будуть існувати дуже довго, адже багато хто все ще надають перевагу друкованим медіа.

Вони люблять тримати його в руках, відчувати його, торкатися паперу. Я думаю, що принаймні тривалий час із цим проблем не буде.

Втім, ми почали пропонувати наш контент і на інших платформах, зокрема на цифрових медіа. Взагалі ідея видання National Geographic місцевими мовами досить недавня.

Лише протягом останніх 15-ти років триває видавництво у різних країнах. І це дуже добре, бо завдяки цьому, ми збагатилися як організація, змогли поглибити свій контент. І тепер в усьому світі в нас є величезна сім’я. Ми наразі маємо 39 пар "очей і вух", які працюють на нас.

- Чому саме зараз було вирішено запустити українську версію?

- Насправді ми хотіли запустити перший україномовний номер National Geographic ще у 2007-ому році. Тоді я був у Києві в рамках експедиції із відомим дослідником Бобом Баллардом, який, по-суті, відкрив "Титанік" і який наразі займається дослідженням глибин Чорного моря.

Тож ми приїхали сюди і розпочали переговори із компанією Sanoma. На той час вона також була потенційним партнером, адже ми вже співпрацювали з нею у 8-ми країнах світу, в тому числі в Росії.

Переговори пройшли добре і ми планували розпочати випуск журналу у 2008-ому році, однак тоді розпалася українська економіка, почалася економічна і фінансова "турбулентність" всього світу і ми були змушені відкласти проект.

Минулого року, нарешті, ми відновили переговори і з цього року запустили україномовне видання.

Українські читачі цікавляться тими темами, які ми висвітлюємо у журналі National Geographic

- В Україні було чимало аналогічних проектів, які закривалися через ряд причин. Ви впевнені, що те саме не станеться із Nationa Geographic?

- В нас є чималий досвід запуску журналу в інших країнах і різними мовами. Цей досвід покаже, що ми можемо "вижити", адже ще жодного видання в жодній країні ми не закрили.

Минулого року ми запустили 4 видання місцевими мовами у маленьких країнах: Латвії, Грузії, Монголії та Ірані. Поки що ці видання не просто добре справляються, а процвітають.

Звичайно, ми розуміємо, що всяке може бути і кожна країна має свої особливості, але ми віримо в те, що наш контент, наші статті та історії, є достатньо привабливими і захоплюючими, щоб залучити широку аудиторію, і, щоб ми могли підтримувати себе і підтримувати ту зацікавленість серед українських читачів.

- В Україні можна знайти журнал російською мовою. Чим із маркетингової точки зору виправдана поява української версії?

- Це було рішення нашого місцевого партнера. Вони вирішили, що варто запустити україномовне видання саме з цього року і саме українською мовою. Ми з радістю підтримали їх у цій ініціативі.

Справді, є видання російською мовою. Українські читачі, які надають перевагу російській мові, зможуть придбати російськомовне видання і в Україні, але тоді вони не зможуть прочитати ті цікаві україномовні українські статті, які присвячені саме місцевому контенту, місцевим реаліям і місцевим особливостям.

Адже певна частина контенту є місцевою, присвячена тій чи інші країні. Для компанії-партнера це взагалі перше україномовне видання.

Все-таки система державної освіти тут україномовна, а ми, звичайно, хочемо орієнтуватися на майбутнє, рухатися в ногу з часом. Тому так важливо мати україномовне видання.

- Раніше National Geographic робив кілька експедицій до України, в тому числі в 2007-ому році, а потім були публікації в англомовному світі. Чи планується збільшення кількості експедицій до України і поява статей у закордонних виданнях?

- Я не можу сказати, що є конкретний план підготувати статтю про Україну, наприклад, за три місяці від тепер. Однак неминучим запуском нового видання місцевою мовою є те, що з'являються ідеї написання історій про той чи інший регіон.

З'являється зацікавленість з боку наших редакторів і дослідників у тому регіоні, де запустилося нове видання.

Тому, наприклад, заступник головного редактора англомовного журналу приїхала в Україну з нагоди запуску видання в Україні, і я впевнений, що в неї вже весь зошит списаний ідеями щодо можливих цікавих історій про Україну.

- А ви досліджували, чи цікавляться українці у науці?

- Такі дослідження, напевне, робила компанія-партнер, адже все-таки це їх бізнес в Україні.

- То чим же цікавляться українці?

- На основі тих досліджень, можна сказати, що українські читачі цікавляться тими темами, які ми висвітлюємо у журналі National Geographic.

Я не хочу звужувати ці теми до якоїсь конкретної науки: біології, геології чи археології. В принципі, в National Geographic ми дуже широко розуміємо і визначаємо наш підхід до наукових та освітніх тем.

По-суті, ми пишемо у журналі про світ і все, що у ньому. І на основі тих досліджень видно, що така зацікавленість є, і саме у таких широких наукових темах, які висвітлює National Geographic.

- Які будуть "фішки" журналу?

- Поки що не можу дати відповіді на це питання, але я вже вражений першим номером National Geographic, бо наш партнер гарно попрацював і локалізував велику частину контенту. Наприклад, вони підготували кілька історій про якісь місцеві особливості, про цей регіон.

Або, наприклад, є стаття, яка присвячена диким народам Європи. Це стаття, яка була опублікована і в інших іншомовних виданнях. Утім, вони додали частинку, яка розвиває цю саму тему, але в Україні.

Я вже вражений першим номером National Geographic, бо наш партнер гарно попрацював і локалізував велику частину контенту

- У специфіці роботи українського офісу Nationa Geographic сказано, що більшість матеріалів видання будуть архівними номерами англомовного журналу. Чи можливо, що із часом буде продукуватися власний контент?

- Загалом, в нас немає жодних заперечень, аби кількість місцевого контенту збільшувалася. Співвідношення спільного контенту і місцевого визначатимуть наші партнери. В кожній країні це співвідношення різне: в одних країнах переважає місцевий контент, в інших – загальний.

В середньому – це 80% до 20%, де 20 – це локальний контент, а 80 – загальний, який є більш-менш однаковим для видання іншими мовами. Я бачу, що в Україні є зацікавленість у створенні саме локалізованого контенту, але насправді це не так просто.

По-перше, тому що це дуже дорого, по-друге, підготувати новий контент треба якісно.

Історії мають бути на тому ж рівні і тієї ж якості, що й в інших іншомовних виданнях. Щоб не було жодних розбіжностей у якості і подачі матеріалу.

- Чи плануєте ви співпрацювати з українськими авторами і розширювати штат?

- Відповідь - так. Утім, прийняттям цих рішень займатиметься партнер. Вони будуть вирішувати, який буде штатний персонал, чи краще буде працювати з позаштатними авторами, чи зі штатними, і на якій основі їм працювати із фотографами.

Але ми готові до співпраці із українськими авторами.

- Зараз є чимало скарг на систему розповсюдження журналу. Вам не вдалося домовитися із роздрібними мережами про його реалізацію?

- Днями в нас була зустріч у Києво-Могилянській академії і одна розкішна жінка підійшла до мене і майже дала мені ляпаса, ба не могла знайти україномовного номера. Відповідно, вона дуже роздратувалася через це… а я не можу ображати гарних жінок (сміється).

Нам насправді дуже шкода, що були такі проблеми із дистрибуцією. Ми самі зацікавлені в тому, щоб цей журнал потрапив до рук читачів. Я думаю, що проблема була із дистриб’юторами. Оскільки це лише перший номер, дистрибуторські компанії ще не мають відчуття попиту на цей журнал, вони до кінця ще не зрозуміли на яку кількість копій їм подавати запит, тому були такі проблеми із дистрибуцією.

- Які освітні і наукові проекти планується реалізовувати в Україні?

- У виданні є окрема сторінка, присвячена нашій програмі грантів. Там молоді дослідники і науковці можуть прочитати, що їм треба зробити, якщо в них є цікавий науковий чи освітній проект.

Вони можуть подати свої заявки на розгляд National Geographic, ми з радістю будемо готові реалізувати цікаві проекти і експедиції. В принципі, це наш досвід роботи і в інших країнах, де в нас є видання.