Оксана і Марина Артеменко: "Якщо робили шкоду, то разом. На горіхи отримували теж разом"

3630
18 січня 2017

У спецпроекті "Подвійний зв’язок" УП.Життя разом з Київстар розповідає про життя відомих українських близнюків. Зв'язок для них - як повітря. Чому? Відповідь у наших публікаціях, стежте!

 Фото: Маргарита Кузьміна

Оксана і Марина Артеменко належать до нової когорти українських кінорежисерів і сценаристів. Їхні стрічки неодноразово ставали лауреатами українських і зарубіжних кінофестивалів. Часто сестри-двійнята працюють на майданчику разом. Так знімалися фільми "Майстер і Маргарита", "Тімка", "Абонент".

Серед режисерських робіт Оксани - короткометражки "Надія", "Ваня". "Ностальгія", "Не менше 50 кг", "Меліса", "Доки горить сірник…" - доробок Марини. Фільм "Не менше 50 кг" показували більше, ніж на 100 кінофестивалях.

Стрічка отримала відзнаку львівського "КіноЛева", брала участь в Міжнародному кінофестивалі UNICA, де була удостоєна Золотої медалі як найкращий некомерційний професійний фільм.

Незнайомі люди повсякчас плутають Марину і Оксану, адже і зовні, і за голосом розрізнити їх дуже складно.

Дівчата мають схожий стиль: джинси і прості ненав’язливі кофтинки - істинно режисерський "look". Особливої виразності зовнішності Оксани і Марини додають охайно зачесані косички.

 

Кажуть: "Насправді ми ніколи спеціально однаково не вдягаємось. Очевидно, схожі смаки нам прищепили батьки, які купували схожі речі. Вони розуміли, що виділяти одну з нас неправильно, адже ми повинні рости рівними".

Зазвичай допитливі знайомі цікавляться чи користувалися дівчата своєю схожістю в школі, складаючи, наприклад, одна за одну іспити. Проте кінорежисерки ці здогадки спростовують: якщо математика давалась обом, то складати одна за одну сенсу не було.

Якщо хімія і фізика не давалися Марині, то і Оксана мала з цими предметами проблеми. "Сенсу заміняти сестру не було, бо можна було отримати навіть гіршу оцінку"- жартує Марина.

"В дитинстві ми були сіренькими мишками, дуже спокійними, дуже правильними. Хоча, звісно, з іншого боку, те, що ми росли в приватному секторі, далося взнаки. – пригадують сестри.

- Було всього потрошку, адже життя людини складається з багатьох світів. Школа - це окремий світ, вдома - інший, з друзями - третій світ. В школі були дуже тихенькими, а вдома і з друзями, бувало, бешкетували".

 Фото з фільму "Квадрати", режисер Олег Філіпенко, оператор - Сергій Саломатін

Усі канікули проводили разом на дачі. Чи варто казати, як проходить літо дітей в селі? Без збитків не обходився ніхто, і Марина з Оксаною - не виняток.

"Пригадую, колись полізла до сусідів за шовковицею і впала в свіженькій кофтинці з огорожі прямісінько  опалу шовковицю", - згадує Оксана. "Могли, нікому не сказавши, піти на річку ловити равликів. - додає Марина. - Якщо робили шкоду, то разом. На горіхи отримували теж разом".

За характером дівчата теж абсолютно різні. Простежити ці розбіжності можна за навіть невеличкими деталями в творчій роботі.

"Коли ми вступали на сценаристику до Богдана Жолдака, він нас обох взяв на бюджет, незважаючи на те, що місць на курсі було всього п’ять. Згодом Богдан Олексійович розповів, що прочитавши наші роботи, він побачив, що ми абсолютно різні", - розповідають дівчата.

На знімальному майданчику Оксана і Марина люблять працювати разом тільки, якщо кожна виконує окремі обов’язки. Ділити одне режисерське крісло їм надзвичайно складно. Проте, результати спільної роботи сестер більш ніж вдалі.

Наприклад, українська комедійна короткометражна стрічка "Абонент" була  включена до програми Short Film Corner Каннського кінофестивалю 2014 року, а також до програми 25-го відкритого російського кінофестивалю Кінотавр.

А нещодавно Оксана і Марина мали змогу випробувати себе в якості акторок у фільмі "Моя бабуся Фані Каплан".

 Фото: Дмитро Томашпольский

Коли Марині і Оксані було близько 5 років, стався цікавий випадок, що яскраво вказав на майбутнє мисткинь. Вдома в сестер стояв мультиплікатор для діафільмів. Однак плівок для нього було всього дві.

Тому, коли дівчатам набридло їх повсякчас переглядати, вони вирішили створити власний фільм. "Ми знайшли якусь плівку, вирізали з неї стрічечку, на якій червоним олівцем  намалювали різні яблучка, зайчиків і таке інше.

Проте побачили своє творіння нам так і не вдалося, олівець стерся, і таким чином ми зіпсували мультиплікатор. Мабуть, це була перша наша спроба творити кіно".

 Фото: Стас Семашко

Схильність до творчості проявлялася в Оксани і Марини ще з юнацьких років. Дівчата жили в приватному секторі і  регулярно влаштовували з іншими дітьми масові концерти. "Це була самобутня творчість. Ми танцювали під мелодії музичних листівок.

Тоді мало хто займався в музичній школі чи якихось гуртках, тож це був своєрідний народний борщагівський фольклор", - сміються.

В дитинстві одним з найулюбленіших фільмів дівчат "Король повітря". Як і будь-які тінейджери тих часів, вони дивилися серіали на кшталт "Беверлі-Гіллз, 90210" чи "Дика троянда".

Звичайно ж, переглянули всім відому класику на зразок фільмів "Чужі", "П’ятий елемент", а також "Полтергейст", після якого довго боялися заснути. "Інколи, переглядаючи фільми, якими захоплювався в дитинстві, розчаровуєшся.

Дивишся на них з погляду режисера, і розумієш, що там нудно, а там можна було зробити краще.Тому деякі стрічки ми вирішили не переглядати", - зізнаються дівчата.

 

Натхнення мисткині черпають всюди. Інколи це може бути людина, замітка, картина, фотографія, а часом - просто красива локація, під яку хочеться придумати історію.  "Інколи надихають чужі фільми. В кожного сценарію окрема історія виникнення", - кажуть кінорежисерки.

Як і більшість режисерів і сценаристів, Оксана і Марина мають певні творчі плани і мрії. Обидві бажають зняти в своєму фільмі Джареда Лето. "Дуже хотілося б попрацювати з Іваном Миколайчуком, якби це було можливо", - зізнаються сестри.

"В мене є мрія екранізувати свій сценарій "Крила" про людину, яка могла бачити крила. Ця історія дуже близька мені", - ділиться Марина. "А мені хочеться просто творити, постійно бути в процесі. Якщо буде можливість, ідея завжди знайдеться", - каже Оксана.  

Хоча за вдачею сестри досить різні, про те, що означає розуміти одна одну з півслова, вони знають не з чуток.

"Є така гра, - вона, до речі, показна у фільмі Квентіна Тарантіно "Безславні виродки", - коли на папірці пишуть ім’я персонажа, клеять тобі на лоба, і ти маєш з підказок партнера зрозуміти, про кого йдеться. Інколи в таких іграх нам вистачає якогось натяку, і все стає зрозумілим", - кажуть дівчата.

 Фото: Стас Семашко

Однак це і не дивно, адже Марина і Оксана ніколи надовго не розлучалися. Навіть зараз мешкають в одному будинку і погано уявляють собі життя без сестринського плеча поруч.

Не мати зв’язку з рідною людиною тривалий час надзвичайно складно. Особливо, якщо вона перебуває за сотні або й тисячі кілометрів. 

Будьте ближче, незважаючи на кордони. Спілкуйтесь з друзями та рідними по всьому світу з вигідними тарифами від Київстар.

powered by lun.ua