Bloom Twins: Від Броварів до Лондона - одне фото в Facebook

У спецпроекті "Подвійний зв’язок" УП.Життя разом з Київстар розповідає про життя відомих українських близнюків. Зв'язок для них - як повітря. Чому? Відповідь у наших публікаціях, стежте!

Британський гурт з України. Так про себе говорять Аня і Соня Купрієнко – вокалістки відомого бенду Bloom Twins. Їхня історія майже фантастична. П'ятнадцятирічні дівчата з Броварів їдуть до Лондону і за три роки творчої роботи стають популярними, встигнувши, між іншим, з’їздити в тур з легендарними Duran Duran.

"Нам дуже пощастило", - щиро зізнаються дівчата. Визначну роль в їхній долі відіграли соціальні мережі (Facebook), де на фото симпатичних близнючок звернула увагу Олена Чубуклєєва, модель, продюсер, басист української рок-групи "Sister Siren", й почувши їхню музику і проникливий вокал, запропонувала їхати в Британію, переконуючи, що там на них чекають величезні перспективи.

І не помилилася. В результаті, за кордоном про нестандартний дует сьогодні знають набагато більше, аніж в рідній Україні.

"Ми завжди хотіли співати і були пов’язані з музикою. Однак насправді ніколи серйозно не задумувалися про співочу кар’єру. Я, наприклад, хотіла піти в політехнічний інститут, – розповідає Анна, - а Соня – займатися класичною музикою. Ми навіть не могли собі уявити, що опинимося там, де є зараз".

Тим не менше, зіркове майбутнє дівчат стало цілком закономірним продовженням їхньої пристрасної дитячої любові до музики. За словами сестер, до трьох років вони не розмовляли, а тільки співали.

Та й у підлітковому віці ситуація особливо не помінялася. Тож не витримуючи 24-ох годин співів, гри на фортепіано й інших інструментах, мама і тато відправили доньок в музичну школу.

Співати в близнючок виходило просто і це їм надзвичайно подобалося, адже в атмосфері творчості вони зростали із самого народження. Розповідають: "Наші мама й тато теж музиканти, виступають в гурті. Тому ми часто прокидалися під пісні The Beatles. Музика завжди була і буде в нашому житті".

Малими близнючки часом жартували зі своїми знайомими, видаючи себе одна за одну. Якось в дитячому таборі вони пожартували з хлопцем, закоханим в Соню.

"Він настільки був закоханий, що постійно повторював, яка вона нереальна і унікальна. На той час ми дійсно прагнули відрізнятися одна від одної. Я, наприклад, любила носити сонцезахисні окуляри, була занадто крута. - сміється Аня. - І ми вирішили помінятися. Соня одягнулася в мій одяг. Однак цей хлопець навіть нічого не запідозрив".

Цікаво, що прихильникам теж спочатку було досить складно розрізняти співачок. Проте, за словами самих виконавиць, після відвідування концерту зробити це можна дуже швидко. І за тембром голосу, і за манерою триматися на сцені Аня і Соня дійсно відрізняються.

Розподіл обов’язків в гурті завжди відбувається природно. "Музика - не та сфера, в якій можна тиснути або ж зобов’язувати когось до чогось. Все відбувається без примусу, а з чистої творчості. – вважають співачки. – Звісно, є речі, з яких ми любимо починати роботу над піснею. Взаєморозуміння і підсвідомий "близнючий" зв'язок добре відомий учасницям Bloom Twins.

Приміром, дівчата можуть одночасно почати говорити одне речення або співати пісню, яку не виконували вже декілька днів. "Люди часто жартують, що ми з сестрою на якійсь особливій хвилі", - сміється Соня.

Зазвичай першою створюється інструментальна частина, електронний звук, потім записуються голоси. Однак на заключному етапі ми можемо абсолютно змінити музику. Головне - бачити в кожній пісні щось нове".

Тож Аня і Соня повсякчас експериментують, прагнучи виявляти в музичному мистецтві нові надзвичайні грані. "Якось виникла ідея кардинально поміняти ролі в бенді. Наприклад, щоб гітарист співав, одна з нас грала на гітарі, а інша - на барабанах.

Адже набагато цікавіше створювати те, чого ніколи пробував раніше. В результаті творити виходить по-справжньому і по-новому", - розповідають близнючки.

Співачки зізнаються, що інколи сперечаються щодо поглядів на творчість. Незважаючи на те, що дівчатам подобається однакова музика, з кожним роком їхні смаки змінюються, зацікавлює щось нове й інколи кардинально інше.

За словами виконавець, це позитивно впливає на творчість. "Так можна створити пісню, яка буде хорошою з абсолютно різних сторін. Кожна з нас додає щось своє, і це робить музику набагато цікавішою".

Кожна людина має темні моменти життя, але реакція на них здатна багато змінити. На будь-яку річ можна дивитися з різних сторін. Склянка або наполовину повна, або наполовину пуста. Музика - найкраща терапія. Вона дає силу пройти те, що складно пережити самотужки. Музика - це мова, якою говорять всі".

Bloom Twins є представником нового стилю музики - dark pop. "Ми просто писали пісні, а згодом зрозуміли, що таке визначення якнайкраще їх характеризує. "Pop", тому що голоси і музика мелодичні, "dark" означає темний електронний звук, бас. Це, як переживати негативні емоції, однак передавати їх через позитив.

Найчастіше натхнення Bloom Twins черпають із самого мистецтва. За словами Ані, творити пісні їй допомагає сама музика: "Я помітила, що слухаю музику кожну секунду, коли мовчу. Коли я одна, то або граю, або слухаю музику, або знаходжу нових артистів, проникаюся їхніми піснями".

"Я теж надихаюся музикою. – додає Соня. - Однак останнім часом захоплююся ще літературою й іншими видами мистецтва. Танці, малярство, музика, писемна творчість, поезія - дуже приємно помічати, наскільки різні види мистецтва взаємопов'язані".

Одна одну близнючки теж надихають, в першу чергу, у зв’язку з різницею в характерах і творчих поглядах. "Говорять, що головний наш суперник - людина в дзеркалі. А у нас їх двоє: одна в дзеркалі, і ще одна поруч, дуже схожа. Це надихає працювати і творити щось на грані своїх можливостей", - зізнаються сестри.

Дівчатам досить рано довелося подорослішати. Уже в 15 років вони переїхали в іншу країну, майже не знаючи мови. Батьки дівчат, свідомо відпустили близнючок в Лондон, адже прекрасно розуміли, що такий шанс не можна було втрачати.

Тож провівши трохи часу з доньками в Лондоні, мама зі спокійною душею залишила юних і щасливих Аню і Соню підкорювати туманний Альбіон.

Як не як, а звикати до нового місця, людей і способу життя було не легко. Підтримка одна одної надзвичайно допомогла їм пережити той складний період. "Те, що нам було легше вдвох - це факт. Ми думали, що знаємо англійську, адже готуючись до переїзду ходили на мовні курси.

Однак, коли приїхали в Лондон, все забулося. Звичайно підтримка одна одної допомагала, дуже важливо було мати близьку людину поруч".

Всі три роки батьки Ані і Соні залишалися в Україні і вболівали за успіхи доньок з рідних Броварів. "Ми постійно зідзвонюємося з мамою і татом, і дуже раді, що вони нас підтримують. Їхня віра допомагає нам щодня", - діляться дівчата.

У 2016 році гурт Bloom Twins виступив з сольним концертом в Україні. Вже цією весною виконавиці знову завітають до Києва. Про українську аудиторію Аня і Соня говорять з надзвичайним захопленням і ностальгією.

"Ми виступали на одній сцені з Duran Duran в Італії і Британії, однак концерт в Україні приніс нам не менше, а навіть більше позитивних емоцій. Як не крути - вдома найкраще. Глядачі тут найдружелюбніші і найприєприємніші. Тож ми вже не можемо дочекатися концерту на батьківщині".

З Україною дівчат пов’язують не тільки батьки, друзі і прихильники. Душу сестер повсякчас гріють теплі спогади про дитинство в Броварах. Зокрема, про музичну школу. "В музичній школі мені дуже подобалося, там я і відпочивала, і працювала. Дуже любила відвідувати клас, де всі духові інструменти збиралися в один день і грали. Ми намагалися імпровізувати.

І хоча це не завжди виходило, було дуже весело. Щоразу після уроків ми пили чай з цукерками. А інколи з подругою ходили в пустий зал і без світла грали на фортепіано. Нам здавалося, що коли не бачиш клавіш, граєш краще. І ми справді були праві.

Це як малярство. Художники-абстракціоністи не думають про те, що вони малюють, а переносять на полотно відчуття. Те ж саме з музикою. Коли ми приходили грати туди наосліп, виходило набагато цікавіше, зачіпало більше", - пригадує Соня.

Звісно, дівчата наразі можуть похвалитися чудовими, як для артистів їхнього віку, досягненнями: розділяли сцену з світовими супер-зірками, отримали прихильність впливових співаків і композиторів. Однак досі мріють: "Хочеться, щоб люди не просто знали про нашу музику, а асоціювали її з найкращими моментами свого життя". Тож побажаємо їм удачі!

Будьте ближче, незважаючи на кордони. Спілкуйтесь з друзями та рідними по всьому світу з вигідними тарифами від Київстар.