Депутати Миколаївської обласної ради звернулися до Кабінету Міністрів і Міністерства освіти і науки з вимогою виключити зі шкільної програми й підручника "Українська література" для 8 класу казку Євгена Дударя "Червона Шапочка".

Відповідне звернення депутати прийняли на сесії 23 квітня, повідомляють "Українські новини".

"На наш погляд, цей твір не що інше, як пропаганда чванства, брутальності, неосвіченості. Учні будуть засвоювати поведінку Червоної Шапочки, позитивної героїні Шарля Перро, на основі повністю нівельованого твору Євгена Дударя, сприймаючи приклад чергового розтління підростаючого покоління як нормальне явище", - сказано в зверненні.

Депутати облради вважають, що така інтерпретація казки суперечать загальноприйнятим моральним нормам і нехтує правилами пристойності.

Як повідомляє агентство, Луганська обласна рада 17 квітня звернулася до Верховної Ради й Кабінету Міністрів із проханням перевірити рівень моралі в шкільних підручниках з української літератури для 8 класу.

Нижче наводимо стислий виклад твору "Червоної Шапочки" Євгена Дударя, який був взятий з сайту "Українська література".

Український гумор і сатира

Євген Дудар

"Червона Шапочка"

В одному селі жила гарненька дівчина Червона Шапочка. Нижня частина її була у вичовганих джинсах, верхня - в розписаному незрозумілими гаслами балахоні. На голові була червона шапочка - подарунок бабусі на шістнадцятиріччя. Тому так її і звали.

Якось мама дала Червоній Шапочці пиріг, вина й звеліла віднести бабусі.

Відійшла дівчина подалі, сіла під кущ, випила вино, з'їла пиріг, дістала з потайної кишені цигарку і запалила... Смалить собі та й наспівує: "Ах, з-та красная рябина...".

Аж тут з-за кущів Вовк -страшенний, здоровенний. Як гаркне: "Ага, попалася, Червона Шапочко! Зараз тебе з'їм!".

Червона Шапочка озирнулась, швиркнула через напомаджену губу, дихнула на Вовка перегаром, що той ледь не очманів. А тоді схопила його за вуха, скочила на нього верхи і звеліла їхати.

Аж уранці під'їхала до бабусиної хати. Кинула: "Чао предкам!" тоді попередила, що коли маман питатиме, де вона була, то щоб бабуся сказала, що в неї.

"Дай щось пошамати!", -сказала Червона Шапочка.

Коли бабуся відмовила, що нічого немає, бо хворіла, дівчина кинула: "Ну тоді гони бабки. Пошлю Вовка, зараз принесе!".

Бабуся тремтячими руками розв'язала вузлика й подала Червоній Шапочці свою пенсію, говорячи, що більше немає.

"Тоді я тебе з'їм!", - налякала Червона Шапочка.

А повз хату в цей час проходив мисливець. Побачив загнаного Вовка, почув схлипування бабусі й ускочив у світлицю:

"Хто тут бабусю ображає?".

Червона Шапочка криво посміхнулася й сказала, щоб не втручався у родинні справи, бо напише скаргу, що він убив Вовка, обікрав бабушенцію і приставав до неї...

Мисливець, хоч і був сміливий, а тут затрусився. Згадав дружину, дочок, та й позадкував до виходу.

Що далі було - ніхто не знає. Тільки під полудень з хати вийшла Червона Шапочка з вузликом на спині. І зникла в лісі, десь там блукає й досі. Хто побачить - сповістіть хоч її маму, бо побивається за своїм чадом неповнолітнім.