Заповідники лишили без грошей – екологи
Для заповідників і національних парків, які знаходяться у підпорядкуванні Держлісагенства у Законі України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" видатків не перебачено.
У підпорядкуванні Держагенства лісових ресурсів України знаходиться 5 природних заповідників: "Дніпровсько-Орільський", "Медобори", "Поліський", "Черемський" та "Ялтинський"– це території із найвищим статусом заповідності та низка національних природних парків: "Білоозерський", "Галицький", "Гомільшанські Ліси", "Сколівські Бескиди", "Шацькийта" інші.
Загалом, у Держагенстві функціонує близько півтора десятка заповідних територій із високим заповідним режимом національного рівня.
Торік з Держбюджету на існування всіх цих досить великих за площею заповідних територій було виділено 53,0055 мільйонів гривень.
"Раніше ці кошти надходили до заповідних територій за окремою статтею видатків "1901080 – збереження природно-заповідного фонду", тобто заповідники і національні парки мали гарантії фінансування, - розказує редактор головний видання "Станіславський Натураліст" Андрій Заморока. - Використати ці кошти на якісь інші цілі було неможливо. Готуючи бюджет на 2012-й рік, уряд всіляко намагався скоротити видатки, зрештою, стосовно Держагенства лісових ресурсів, врізав їх, майже, на 100 мільйонів – з 751,7146 млн. грн. у 2011-му до 657,2173 млн. грн. у 2012-му. Цікаво, що фінансування керівного апарату (код 1901010) збільшено майже на 1,5 млн. грн".
У фінансовій документації на 2012-й рік для об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) зазначений вже зовсім інший код видатків та кредитування "1901060 – ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів у лісовому фонді". Тобто на загальних підставах разом із такими господарськими суб’єктами, як Держлісгоспи.
"Що ж це означає для заповідних територій в теперішніх реаліях? В ідеалі, заповідники і національні парки мали б отримати фінансування у повній мірі. Але тепер, коли об’єкти ПЗФ втратили свою фінансову автономність в межах Держлісагенства, виникає небезпека, що "спільні" фінанси підуть не на охорону природи, а на латання боргових дірок у якомусь збитковому Держлісгоспі", - розказує Андрій Заморока.
Серйозне занепокоєння екологів викликає те, що за таких умов фінансування національні парки, замість того, щоб охороняти, змушуватимуть рубати ліс та розводити мисливську фауну, щоб хоча якось покрити дефіцит бюджету. Ще гірший сценарій – це залежність від волі чиновників, коли, задля збереження фінансування, адміністраціям об’єктів ПЗФ доведеться поступатися земельними ділянками під чиновницькі дачні комплекси. Хіба хто відмовиться від дачі на березі Світязю, поруч Ялти чи може десь біля Синевиру?..
Екологи впевнені, що у такому становищі неминучою є деградація природи на заповідних територіях.
"Лісівники нерідко вихваляються високою "часткою заповідності" лісів, адже 15% від їх площі входить у заповідники, національні парки і заказники. – пояснює заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк. – Проте насправді вишукують проріхи в законодавстві, щоб вирубати заповідні ліси під вивіскою санітарних рубок. Що ж буде тепер? Схоже, самі рубки і організація полювань тепер будуть фінансуватися за ті кошти, за які до цього року мала вестись боротьба з рубками і полюваннями".
Екологічні організації звернулись до президента України та Уряду з вимогою щодо невідкладного внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік".
На їх думку, ситуацію виправити можна лише відновивши статтю витрат "1901080 – збереження природно-заповідного фонду", відокремивши її від "1901060 – ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів у лісовому фонді".
Українська правда. Життя