Привид Полтергейст чи новий корупційний скандал у Шевченка?

Нещодавно в одному з найпрестижніших вузів України прогримів корупційний скандал. Принаймні, так його охрестили громадськість і ЗМІ.

З'ясувалося, що на факультеті психології КНУ імені Шевченка в студентів вимагають "накривати столи" для викладачів. Закінчилося це тим, що шанованого психолога, по сумісництву декана факультету, звільнили після внутрішнього розслідування.

З одного боку, це дуже показово – за корупцію викладачів факультету звільнено декана. А з іншого, залишилося без відповіді питання про корупцію на інших факультетах.

Ні для кого не було секретом, що подібні випадки є й там. Проте, тут спрацював принцип "не кажи "злодій", поки за руку не вхопив".

Привид Полтергейст на юрфаці?

Проте не минуло й двох місяців, як до "Української правди" звернулися вже нові обурені студенти, які розповіли про "дива" вступної кампанії до одного із флагманів національної юридичної школи – магістратури юрфаку КНУ імені Шевченка.

З розповіді студентів складається враження, що закони здорового глузду тут не діють. Адже при вступі в магістратуру на денне відділення "трієчники" складають іспити краще за відмінників.

Зокрема, 27 людей, які мають середній бал нижчий за 75 – "трієчники" за старою системою – написали на відмінно, 90-95 балів; 2 "трієчників" склало іспит на добре; 6 "трієчників" підтвердило свою оцінку, і 14 не склали іспиту.

І висновок тут трохи дивує: більшість "трієчників" складають іспит на відмінно.

Проте зовсім інша ситуація з відмінниками.

Так, лише 25 відмінників підтвердили свою оцінку; 37 відмінників склали іспит на добре – 75-85 балів; 47 осіб, які мають середній бал вищий за 90 – відмінники – написали іспит на задовільно, 60-70 балів; а 28 відмінників взагалі не склали іспиту.

Як результат – більшість відмінників складають іспит на трійку.

Виникає питання: як же пояснити такий феномен?

Цікаво було поспілкуватися з деякими найбільш совісними викладачами. Відповідь на питання про те, чим можна пояснити таку різницю у балах, коливалася від "Результати не коментую" до "А ви що, не бачите?" Цим, власне, розмова і завершувалася. Відкрито давати коментарі пресі вони відмовилися.

Дехто з викладачів пояснює таку ситуацію банальним списуванням, і в жодному разі не корупційними діями.

Декан юридичного факультету Іван Гриценко пояснює це так, немовби студенти-"трієчники" на письмовому іспиті просто показали себе краще. Крім того, він не заперечує, що такі дивні результати стануть "предметом для роздумів на майбутнє".

Проте самі студенти запевняють, що списати не було можливості.

Максим Середа – відмінник, який завалив тест: "Тест був спрямований не на перевірку того, що людина дійсно орієнтується в праві. Він вимагав чіткого знання кожного слова чи коми в нормативних актах. А загалом було десь 10 варіантів відповідей. Тобто такі тести, які спрямовані на те, щоб завалити.

Крім того, варіант, що можна списати, неправдивий. Як мені розповіли мої однокурсники – списати було нереально. Сам я не пробував. Хлопці за дві години змогли знайти відповіді в інтернеті лише на два питання із двадцяти, які давалися в тесті. Та й списати в когось було теж нереально –точних відповідей ніхто не знав".

За словами хлопця, під час проведення апеляції, багато студентів не впізнавали свої роботи.

"Дехто зі студентів казав, що роботи не їхні. Справа в тому, що коли нам видали роботи – вони були не підшиті – підпис був тільки на першій сторінці, а сам тест на іншому листі. Тобто, по ідеї, будь-яку роботу можна було замінити, залишивши тільки титульну сторінку з підписами. Тому, думаю, з "трієчниками" так і зробили", – сказав Максим.

На фото видно, що ніякого захисту від підміни тесті немає

Цю інформацію підтвердила й Анна Ющенко, яка так само вступала на магістратуру юридичного факультету Київського університету:

"Коли була апеляційна комісія, я просила в її членів, щоб вони надали мені тест. Проблема в тому, що його навіть не дають потримати в руках, а показують із рук викладача. Сфотографувати чи скопіювати його просто нереально. На думку приходить тільки один, цілком логічний висновок – члени приймальної комісії не хочуть надавати тест, бо всі тоді зможуть пересвідчитися в його цілковитій абсурдності".

Крім того, Аня також розповіла про "завальний" характер тесту. На її думку, його мета – погіршити результат тим, хто дійсно знає предмет, і махінаціями "протягнути" своїх людей.

Дивним також стало те, що один із викладачів юридичного факультету, який слідкував за тим, щоби студенти не списували, сказав, що "не впевнений, що я би міг стати магістром". Тобто, людина з досвідом викладання й ученим ступенем із правознавства – не була впевнена у своїй здатності скласти тест.

Проте, здається, таку впевненість мали люди, які вчилися на трійку. Адже як показує статистика, трійка – запорука успіху.

Втручання "Божої" руки?

Самі ж студенти між собою такі дивні результати "трієчників" охрестили "втручанням Божої руки". Як вони розповіли, їхні колишні однокурсники радили їм просто заспокоїтися, не піднімати шуму через вступ – і знайти й собі якусь "Божу руку" в університеті.

За дивним чи не дуже дивним збігом обставин, після моніторингу прізвищ "трієчників", які отримали найвищий бал при вступі в магістратуру, з'ясувалося, що прізвища й по-батькові деяких із них – співпадають із прізвищами й іменами прокурорів, суддів, або ж працівників Адміністрації президента.

Самі ж студенти, які за дивних обставин "пролетіли", називають це не випадковістю, а саме втручанням цієї "Божої руки".

Випадковість (?) №1: Козлов Андрій Ігорович, який мав середній бал менше 70 балів, отримав на іспиті 95 балів. Серед працівників АП знаходимо Козлова Ігоря Миколайовича.

Випадковість (?) №2: Семеняка Марина Володимирівна теж після чотирьох років навчання не на відмінно отримала п'ятірку при вступі на омріяну магістратуру. Тут збіг стався з регіоналом, головою Яготинської райради Семенякою Володимиром, який має дочку Марину якраз 1991 року народження.

Коли журналіст "Української правди" спробувала поговорити з Мариною про те, як вона готувалася, чи багато часу витратила, щоб "досягти" таких результатів, дівчина просто кинула слухавку. Ба навіть більше – згодом взагалі вимкнула телефон.

Нові технології чи засіб фальсифікацій?

За словами студентів, "скандальний" тест складався наступним чином: кожному студенту видавалась надрукована робота, що складалась із трьох аркушів формату А-3, зігнутих посередині.

Один з аркушів – це титульна сторінка, на якій студентом вказується його прізвище, ім'я та по-батькові, номер розписки та підпис. На двох інших аркушах із тестовими питаннями категорично заборонено робити будь-які виправлення чи помітки, ставити підписи чи щось інше, окрім обведення кружечком правильної відповіді; усього 20 питань.

Пояснювали це так: мовляв, роботи перевіряє комп'ютер, і якщо будуть якісь помітки на аркуші – комп'ютер не зможе прочитати цей аркуш, і відповіді не будуть зараховані.

Те саме написано й у Регламенті проведення фахових випробувань на юридичному факультеті.

Така система викликає великі сумніви, оскільки навряд чи сканеру – чи швидше комп'ютеру – так просто розпізнати кружечки на відповідному варіанті відповіді.

Декан факультету не зміг прокоментувати цю інформацію.

Декан факультету Іван Гриценко

Експерти б'ють на сполох

На думку експертів, якщо будь-яке тестування проведене нормально, то логіка розподілу прирівнюється розподілу Гауса.

Простіше кажучи, кількість середніх оцінок – найбільша, найменше завжди дуже низьких і дуже високих результатів. Якщо подивитися на схему, яка показує очікувані оцінки за Гаусом, та реальні оцінки за результатами тесту на юридичному факультеті, то відразу видно дисонанс.

Різницю розподілу експерти пов'язують зі стороннім втручанням у результати тестів.

Крім того, як зазначив у коментарі "Українській правді" викладач Києво-Могилянської академії, експерт із тестових технологій, за європейськими стандарти для об'єктивності й надійності в тесті повинно бути не менше ста питань. У тесті ж на вступ у магістратуру юрфаку – їх лише 20.

Наприклад, для підтвердження кваліфікації юриста в США тестування проводиться протягом трьох днів – 200 питань до обіду й ще 200 питань після обіду, завтра знов.

Крім того, кількість неправильних відповідей по кожному питанню, зазвичай, не може бути більше 4 у гуманітарних сферах, і 5 у природничих. А в наших, вище згаданих тестах, їх було близько 15. Експерт назвав це абсурдом, це перевищує розумові здібності найгеніальнішої людини.

* * *

Навіть якщо чудо-таки сталося, і "трієчники" справді взялися за розум і підготувалися до вступних тестів – виникає питання з якістю оцінювання протягом попередніх чотирьох років навчання.

Чому відмінники так провально написали тест? Може тому, що їм завищували оцінки під час навчання?

Чи тому, що не все так зрозуміло під час вступу на магістратуру?

Катерина Аврамчук, спеціально для УП. Життя