В чиїх руках доля "Дитячої лікарні майбутнього"

32
30 липня 2012

Я пишу цю статтю, щоб розставити усі крапки над "і" у проекті створення Всеукраїнського центру охорони здоров’я матері та дитини, який вже майже шість років ми намагаємося втілити в життя.

Багато політиків цинічно спекулюють на цьому питанні. Спочатку вони зробили все, щоб унеможливити створення цієї надзвичайно потрібної установи, а потім вдалися до безпідставних обвинувачень та використали ЗМІ, щоб сплюндрувати ідею лікарні, а також моє ім’я та ім’я мого чоловіка.

Я заявляю, що:

1. Фонд "Дитяча лікарня майбутнього" виконав взяті на себе зобов’язання щодо сприяння в будівництві лікарні.

2. Держава не виконала свою частину зобов’язань, засвідчених документально.

3. Жодної копійки бюджетних коштів не було виділено на реалізацію цього проекту.

4. Деякі великі благодійники, які публічно пообіцяли пожертвувати на створення лікарні значні кошти, не виконали зобов’язання.

5. Усі гроші, залучені з приватного сектору, використані ефективно і за цільовим призначенням. Ми закупили медичне обладнання на загальну суму 18 мільйонів 126 тисяч гривень, і воно вже допомагає рятувати життя дітей. Крім того, Фонд "Україна 3000" – один з найбільших благодійників у сфері медицини: понад 40 мільйонів гривень спрямовані фондом через медичні програми і проекти.

6. Цей проект ніколи не був "політичним". Якби ми хотіли щось зробити з метою отримання політичних дивідендів, ми обрали б значно легший проект.

7. Ця лікарня надзвичайно потрібна. Наші діти заслуговують на сучасний медичний заклад, побудований за європейськими, а не за радянськими стандартами.

Будівництво лікарні було і є справою держави. Погодьтеся, було би дивно вважати, що невеликий приватний фонд або дружина президента можуть самостійно реалізувати такий масштабний проект.

Хто не збудував лікарню?

Фонд "Дитяча лікарня майбутнього", спеціально створений Фондом "Україна 3000", не брав на себе зобов’язання побудувати лікарню. Підкреслюю, замовником будівництва і власником лікарні такого масштабу може виступати тільки держава.

Громадськість з доброї волі долучилася до цього надважливого проекту. В угодах з державою ми погодилися на розробку проектно-кошторисної документації та сприяння державі у придбанні обладнання і навчанні лікарів. Угоди були укладені з Державним управлінням справами та Клінічною лікарнею "Феофанія".

Угода між ДУС і "Феофанією"

Нещодавно Фонд оприлюднив інформаційний звіт, в якому показав, що саме мав робити Фонд, а що – держава, і дав відповідь на всі пункти своїх зобов’язань. Все, що Фонд міг зробити на даному етапі, він виконав.

А тепер парадокс, який виявився для нас найбільшою несподіванкою – благодійний фонд, створений, щоб допомагати державі в реалізації величезного проекту, на кожному кроці зустрічав протидію цієї самої держави! Декілька фактів.

У 2008 році один високопосадовець фактично унеможливив будівництво лікарні на відведеній на той час земельній ділянці, цим самим змусивши нас шукати інше місце, заново переробляти проектно-кошторисну документацію; це відкинуло реалізацію проекту на рік. У травні 2010 року замовник наказує зупинити всі роботи на ділянці. Держекспертиза проектно-кошторисної документації тривала 10 місяців замість 45 днів, відведених за законом!

 

 

Ми провели багато переговорів у різних державних інстанціях, аби зрушити проект з місця. Але факт залишається фактом: більш ніж дворічна зупинка.

Де гроші?

Найабсурдніший із закидів – нібито "розкрадені кошти". Це не відповідає дійсності і є очевидною політичною брехнею. Для нас принципово, аби кошти благодійників витрачалися в максимально відкритий спосіб. Ми завжди робили публічними всі наші звіти. Ось останній – фінансовий звіт за 2006 – 1 квартал 2012 року.

Фінансовий звіт Фонду за 2006-1 квартал 2012 року

Усі ті, хто зараз говорить про якісь "розслідування" з приводу грошей, насправді добре знають, що фінансових перевірок у Фонді було чимало, і що жодна не виявила ніяких зловживань. Ми пережили дев’ять перевірок, починаючи з 2009 року. Діяльність Фонду перевірили СБУ, податкова, прокуратура, КРУ.

Дуже прикро, що більшість перевірок відбувалася на запити народних депутатів. Людей, які могли б внести зміни в законодавство, аби пришвидшити будівництво лікарні, чи внести зміни в бюджет, аби виділити кошти на її створення. Замість цього вони тільки гальмували цей процес.

Кошторисна вартість Всеукраїнського центру охорони здоров’я матері і дитини, за висновком експертизи, складає 1 мільярд 306 мільйонів гривень. В цю суму входять будівельно-монтажні роботи (571,5 мільйони гривень) та закупівля обладнання (531,6 мільйони гривень). Тобто, медичний заклад світового рівня, який би поклав початок системним реформам в українській медицині і врятував би тисячі життів, коштує в три з половиною рази менше, аніж реконструкція "Олімпійського".

Державна експертиза "Дитячої лікарні майбутнього"

З кінця 2006 року на рахунок Благодійного фонду "Дитяча лікарня майбутнього" від фізичних та юридичних осіб надійшло 98 348 226,90 гривень. Я вдячна усім, хто долучився до цього проекту. Але хочу сказати, що частка благодійників – фізичних осіб складає 6% від усієї суми. 94% дали великі корпорації і заможні люди. Представники цих підприємств та осіб входять до Опікунської ради проекту і дуже добре знають, як Фонд розпоряджався цими коштами.

На жаль, деякі з найбільших "донорів" лише пропіарилися на проголошенні великої пожертви, яку так і не внесли.

Коли ми остаточно зрозуміли, що будівництво лікарні затягується, то підрахували, скільки коштів переказали невеликі благодійники, додали нараховані на них відсотки і закупили медичне обладнання у Національний інститут раку та Інститут педіатрії, акушерства і гінекології на суму понад 18 мільйонів гривень. Підкреслюю, що в цю суму не входять адмінвитрати і податки.

 

Деякі з цих приладів з’явилися в Україні вперше. Сьогодні устаткування вже працює, воно застраховане і знаходиться на балансі Фонду "Дитяча лікарня майбутнього". А коли побудують Всеукраїнський центр, апаратура "переїде" туди.

Проект чи "Прожект?"

Вдалий старт у 2006 році і загальна підтримка сповнили нас великим оптимізмом. Ми вірили, що створення такої лікарні згуртує все суспільство. Тому й оголосили оптимістичні терміни, при тому, що в усьому світі створення таких масштабних об’єктів триває в середньому 7-12 років.

Фонд зробив колосальну роботу. Тільки розробка проектної документації стала надзвичайно важким та тривалим процесом. Наш архітектурний проект – унікальний; він неодноразово перемагав у різних конкурсах і змусив говорити про себе в усьому світі. Він розроблений компанією BDPGroupe6, яка була утворена британськими і французькими архітекторами спеціально під реалізацію цього проекту. Вони були відібрані поважним міжнародним журі шляхом безпрецедентного за ступенем відкритості і прозорості конкурсу.

Сьогодні багато хто не розуміє чи не хоче розуміти, що мається на увазі під поняттям "проект Центру". Це не "прожект", як кажуть деякі. Це – документ, за яким проводиться будівництво. Це схеми, креслення, плани. Це багаторічна робота десятків фахівців з різних країн, найкращих міжнародних консультантів та експертів. Проект – це 8 томів з 9 додатками документації. Він повністю завершений і готовий до початку будівництва.

 

Реалізуючи проект, ми повною мірою відчули, як бюрократична машина може гальмувати найпотрібніші починання. Фонд "Дитяча лікарня майбутнього" пройшов всі щаблі бюрократичної тяганини та отримав 211(!) дозволів, рішень, погоджень, протоколів, експертних висновків та інших документів, необхідних для будівництва. Уявіть собі – виявляється, сьогодні, у ХХІ столітті, створення медичного об’єкту в Україні базується на законодавчих нормах 70-х, 50-х і навіть 40-х років. Або на перешкоді будівництва стає... рішення Ради народних комісарів 1945 року!

Де лікарня?

У 2009 році, у зв’язку з відсутністю бюджетного фінансування, замовник (ДУС) звернувся з проханням забезпечити інженерну підготовку земельної ділянки до будівництва (за рахунок благодійних коштів). Узгодивши це з Опікунською радою, ми взяли на себе це додаткове зобов’язання. У серпні 2009 року на майданчику почалися будівельні роботи.

Але у травні 2010 року надійшло розпорядження зупинити всі роботи до отримання дозволу на будівництво. Державна експертиза розтягнулася на 10 місяців. А після отримання позитивного висновку проектно-кошторисна документація була передана на затвердження в Кабмін, де вона наразі й перебуває. Коштів на будівництво Центру в бюджеті України не передбачено.

Тим часом прискореними темпами йде реконструкція НДСЛ "Охматдит". Ми погоджуємося з тим, що "Охматдиту" необхідні додаткові ліжка та обладнання. Але ми всі мусимо розуміти, що один корпус на невеличкому клаптику землі у центрі міста, без можливості подальшого розширення, не дає відповіді на всі потреби дитячої медицини в Україні.

Чому вже готовий проект лікарні на території Феофанії, розроблений за останніми світовими стандартами, був проігнорований? На будівництво нового корпусу "Охматдиту" з бюджету виділили кошти значно більші, аніж експертна вартість "Дитячої лікарні майбутнього". Чи не тому, що умови будівництва "Дитячої лікарні майбутнього" були визначені договорами і мали відбуватися прозоро?

Восени 2011 року керівники Фонду звернулися з листом до прем’єр-Міністра Азарова, де розповіли про переваги проекту Всеукраїнського центру і запропонували об’єднати Центр і новий корпус "Охматдиту" в один загальнонаціональний проект. Ми дуже вдячні Миколі Яновичу, який побачив усі переваги Центру і розглядає можливість збудувати його.

 

Тому запитання "де лікарня?", яке досить часто задають мені – треба задавати державі.

Що треба робити, аби побудувати Лікарню Майбутнього?

Нормою у світі є одна сучасна дитяча лікарня з відділенням онкогематології на 10 мільйонів населення. Тож таких лікарень в Україні має бути щонайменше 4. Тоді як сьогодні маємо лише "Охматдит".

Сьогодні Україна має можливість у стислий термін отримати два високотехнологічні медичні центри. Адже все готово для подальшого будівництва "Дитячої лікарні майбутнього". Земельна ділянка підготовлена, проектно-кошторисна документація отримала позитивний висновок експертизи, обладнання закуповується та вже працює, кошти збережені, жодна копійка не витрачалася і не буде витрачатися не за цільовим призначенням.

Для того, щоб справа зрушилася, потрібно лише кілька кроків.

У першу чергу, замовник – Клінічна лікарня "Феофанія" (у складі Державного управління справами) має винести на затвердження Кабінету міністрів проектно-кошторисну документацію Центру та здійснити заходи щодо фінансування будівництва і отримання відповідних дозволів на будівництво. (Відповідно до Договору про співпрацю та постанови Кабінету міністрів, текст якої є на сайті www.likarnya.org.ua).

Друге – замовник повинен: а) організувати та здійснити будівництво споруд Центру; б) провести закупівлю медичного обладнання; і в) здійснити підбір та працевлаштування персоналу Центру.

Зі свого боку, Фонд "Дитяча лікарня майбутнього" готовий передати до збудованої лікарні медичне обладнання, яке наразі працює в ІПАГ НАМН України та Національному інституті раку. Також Фонд надалі сприятиме стажуванню українських лікарів.

Все це ми готові зробити, як тільки держава зможе забезпечити будівництво. До речі, ефективність у будівництві вона вже продемонструвала на прикладі швидкого зведення стадіонів та аеропортів. Лікарні українцям потрібні точно не менше.

Я особисто не ухиляюся від моральної відповідальності за цей проект. Ми щиро намагалися допомогти країні у побудові лікарні світового рівня. І робили це так, як роблять у світі: прозоро, із залученням коштів донорів та держави, з кращою технікою та лікарями.

Я дуже хочу вірити, що всі ті добродії, які витрачають стільки часу на критику, знайдуть час на те, аби з’ясувати, в чому РЕАЛЬНА проблема проекту та допомогти в її вирішенні.

Сподіваюся, що цей проект очиститься від штучних політичних нашарувань та почне динамічно реалізовуватися, що "Дитяча лікарня майбутнього" буде збудована. Адже це дуже потрібно Україні!

powered by lun.ua