Операція "Мобілізація", або "Революціонери" на експорт

- Не підкажете, де записують на Київ? – питає чоловік середнього віку в центрі Львова.

- Сьогодні?

- Завтра. Сестра в реанімації, не можу покинути, бо гроші на лікування збираю. Але хоча би на добу треба в Київ поїхати, замінити когось.

Чоловік додає, що перед поїздкою хоче розшукати в Києві знайомих, "бо не на забаву їдемо. Треба щоб, раптом що, хтось звісточку передав, що такий-то загинув".

У Львові не припиняється мобілізація людей. Якщо з 21 листопада, перших днів Єромайдану, рух в столицю був доволі хаотичним і організувати великі групи було важко через брак автоперевізників, яких залякали ДАІшники, то після 30 листопада, кривавого розгону Майдану, Львів постачає "революціонерів" величезними партіями.

А 11 грудня, коли силовикам не вдалося прорватися на Майдан, на Галичині кількість охочих їхати в Київ зросла в рази. В цей день тільки зі Львова, не включаючи самостійних мандрівників-"революціонерів", організованою колоною рушило понад три тисячі осіб.

"Західняки", як і дев’ять років тому на "помаранчевій" революції, масово мігрують між своїми містами і столицею. Більшість "революціонерів" за останні три тижні побували в Києві вже по кілька разів. І попри певний песимізм щодо невиконання владою вимог Майдану, галичани надалі планують поїздки на Київ.

Михайло Костів

"Якщо треба, ми там і Новий Рік зустрінемо, і Різдво"

Тернопільська міська рада одразу після нічних подій 11 грудня провела позачергову сесію, де прийняла рішення не виконувати будь-яких "злочинних наказів влади". Після засідання більшість депутатів одразу виїхали у столицю. Просто на Майдані Незалежності в Києві вирішили провести сесію і депутати Івано-Франківської облради, куди теж рушили гуртом.

В ніч, коли силовики штурмом пробували взяти Євромайдан, соцмережі рясніли повідомленнями: "Хто найближчим часом їде до Києва?!", "Є три місця на Київ. Виїжджаю за годину-дві!".

"Вранці чоловік почав збиратися на роботу з словами: треба їхати в Київ. Я мовчала. Він вже двічі там був... Тарас перебрався у теплий одяг. Я зібрала рюкзак із змінними теплими шкарпетками і светрами... Знову страшенно переживаю, але знаю, що все буде добре, як і попередні два рази... Жінки, не тримайте чоловіків вдома, вони за своїм природнім покликанням - ЗАХИСНИКИ!", – закликала львів’янок через соцмережі Христина Гаврилів.

"Чоловік ще жодного разу там не був, бо у нас маленька дитина, але у нас була домовленість, коли ситуація стане критичною – навіть питати не буде, а одразу поїде. То ж і поїхав", – ділиться львів’янка Роксолана.

Галицькі жінки проводжають чоловіків у Київ, як на війну.

"Доброго ранку, друзі! Тернопіль не стоятиме осторонь подій, оголошено максимальну мобілізацію на Київ. Організований виїзд о 9-ій ранку від ЗОШ №3. Їхатиме багато працівників міської ради та усі небайдужі тернополяни. О 7.45 у всіх церквах передзвін, а о 8 годині ввімкнуть сирени тривоги!", – сповіщали на світанку координатори тернопільського Євромайдану.

"План дій львівського Євромайдану на сьогодні: ВСІ НА КИЇВ! Зараз ми потрібні там – захищати Майдан, допомагати нашим людям, перемагати. Не зволікайте. Кидайте всі свої справи", – закликала фейсбук-сторінка львівського Євромайдану.

Автобуси зі Львова третій тиждень в одинадцятій годині вечора відправляються від обласної ради. Але вже від обіду біля відділу звернення громадян, де триває запис "революціонерів", гуртується чимало люду.

"Ми хочемо виїхати раніше, щоб приїхати до ночі і нести нічну варту на Майдані", – розповідає 72-річний львів’янин міцної статури Михайло Костів.

До облради час від часу під’їжджають приватні авто і набирають пасажирів – беруть 100 гривень з особи. Хоча бензин компенсовує координаційний штаб Євромайдану при Львівській обласній раді.

Михайло Мураль

"Мої донька і син уже поїхали попередньою машиною, а я чекаю наступну. Мусимо їхати - продемонструвати нашу силу, міць і відвагу. Бо зараз або ми, або вони – третього не дано. Якщо ми покинемо Майдан, то завтра почнуться репресії", – додає Костів.

Чоловік каже, що вже дуже шкодував, коли покинув Майдан після вихідних 9 грудня і через малу кількість людей силовики спробували розігнати мирний протест. "Якщо треба, ми там Новий Рік зустрінемо і Різдво" – рішучо підсумовує пенсіонер.

"Я їду перший раз. До того не виходило. Лишив родину вдома, але жінка сама казала: треба їхати, щоб діти наші діти жили в європейській державі! Де планую ночувати? Там видно буде. На Майдані всі наші, знайдемося", – каже 34-річний офіційно безробітній львів’янин Юрій Качур. Чоловік уже познайомився з паном Михайлом, вони вже разом чекали на авто.

Теж вже з сумкою стояв біля облради львів’янин Віктор Сусак. На Майдан їде не вперше. Постійно сидіти в Києві не може – паралельно викладає в університеті. "Читаю блок лекцій і назад в Київ. Там чергую в медичній бригаді, хоч сам і не медик", – розповідає доцент Львівського університету імені Івана Франка.

Доцент переконаний, що розслаблятися рано, бо загроза розгону залишається. "Процесуально достатньо КДМА звернутися в суд, мовляв, барикади перешкоджають руху швидких чи пожежних машин, і все", – пояснює викладач.

"Битися не зможу, але готовий прибирати сміття, чистити бульбу, що-небудь допомогти. Якась поміч від мене буде. Раніше поїхати не міг, бо погано почувався", – розповідає ще один пенсіонер 72-річного віку, худорлявий Іван Борис. При повній параді – в синтетичній куртці з жовто-синьою стрічкою на лацкані та в старій норковій шапці він чекав, хто візьме його до Києва безкоштовно. "Сто гривень, то для мене задорого", – бідкався чоловік.

Відбір як в армію

Один з координаторів львівського штабу Андрій Корнат, що відповідає за організовані виїзди в Київ, пояснив: безкоштовно не беруть, щоб уникнути випадкових людей. Більше того, всі, хто їде організованою групою, автоматично стають добровольцями Майдану і кожному дають якусь роботу.

"Всіх одразу завантажують функціоналом. Хто йде в медичну частину, хто в технічну, організаційну чи інформаційну тощо. Ми жорстко ставимо питання по людям. Бо штаб – це не автотранспортне підприємство з перевезення людей на Майдан. У нас немає завдання робити масовку. Штаб забезпечує людьми структурні підрозділи Євромайдану", – пояснює Корнат.

На Львівщині існує 29-ть таких штабів. Усі вони мають забезпечити людьми чотирнадцять сотень Євромайдану (сотня – це підрозділ в самообороні Єромайдану, до неї належить 100-150 осіб). Загалом, це близько двох тисяч осіб "Вимога до добровольців – не молодше 21-року, стареньких теж не беремо", – додає Корнат.

Якщо людина їде вдруге в Київ, то за дорогу не платить. "Тобто якщо він уже був у сотні, виконував завдання, то він уже мобілізований і належить до структури. І якщо сотник його повторно рекомендує на вахту, то гроші за дорогу може не платити", – пояснив Корнат.

Загалом зі Львова лише організованими колонами щодня рушає в середньому 500-700 осіб. В пікові дні та після штурму – 1,5 - 3 тисячі осіб.

Іван Борис

З парт на мітинг

"Нам сказала вчителька, що до кінця тижня в школу можемо не ходити, бо вчителі їдуть на Майдан", – розповіла сусідська львівська школярка, прийшовши раніше з уроків додому.

Освітяни Львівщини дійсно масово "підірвалися" через події в Києві. Навіть в дитсадках деякі виховательки відпрошувалися з роботи, щоб їхати в Київ.

"У нас пройшли збори в педагогічних колективах, в кожному з них утворені комітети національного спротиву. Освітяни підтримують акцію спротиву у Львові, ходять на місцевий Майдан, але більшість просяться виїхати до Києва і стояти там хоча би кілька днів", – розповідає голова львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки Марія Яцейко.

Виїхати усі не можуть. Бо, як пояснює Яцейко, зараз кінець семестру в університетах і чверті в школах. "Тож хтось когось замінює, а вивільнені вчителі їдуть. Навчальний процес не зупинений! Нема такого, щоб дітей звільняли від уроків", – переконує голова профспілки.

Протягом тижня освітяни відправили зі Львова 12 автобусів, дорогу оплачували з коштів профспілки. Хто залишився вдома, після третьої години йшли на місцевий Майдан. "Було вирішено скоротити великі перерви, щоб на двадцять хвилин раніше уроки закінчувалися. Дітей на Майдан не брали. Якщо хтось хоче з батьків, то нехай веде сам. Ми за це відповідальності на себе не беремо", – пояснила Яцейко.

Разом з вчителями на львівському Майдані чимало студентів – масового виїзду серед них не спостерігається. Голова студентської профспілки ЛНУ ім. І.Франка Михайло Мураль пояснив, що організований виїзд ускладнюють іменні квитки на потяги. Їхати автобусами теж проблематично – координаційний штаб облради відмовляє через вік, там не беруть до 21-го року.

"Студенти часто їдуть самостійно. Та й якщо везти їх організовано великою групою, треба брати за них відповідальність. До 1 грудня ми таку відповідальність брали, коли перевезли потягами близько 450 осіб, проїзд їм компенсували. Тоді було де таку кількість поселити, а зараз немає. Тому не хочемо брати цієї відповідальності. Зрештою, студенти свою місію виконали, вони запалили іскру Майдану", – каже Мураль.

Андрій Корнат теж виступає категорично проти мобілізації серед юних "революціонерів": "У нас завдання забезпечити порядок та безпеку, грубо кажучи, діти тут нам не потрібні. Студенти хай вчаться. В час штурму треба, щоб на місцях були ті, хто здатен встояти. Прикриватися студентами, робити з них тілесних захист, ніхто не буде. Це не Крути".

Попри певний песимізм щодо майбутнього Майдану, мовляв, Янукович не звертає на нього увагу і вимоги виконувати не планує, львів’яни не розслабляються. Від обласної ради в понеділок-вівторок, 16-17 грудня, за даними Корната, в Київ поїхало по шістсот осіб.

"Революціонери"-самостійники

Відбуваються і самостійні "вилазки" львів'ян до столиці. 32-річний львів’янин Роман Куницький, який тримав оборону на Майдані в ніч штурму, і зараз вже втретє своїм ходом виїхав на Київ, пояснює: "На щастя, у мене така робота, що можу працювати дистанційно. Тому мушу їхати замість тих, кого не відпускають, адже тільки люди розслабляться і їх різко поменшає на Майдані, влада може традиційно почати зачистку".

Він переконаний: "Євромайдан себе не вичерпає, поки влада не виконає хоча би одну вимогу. В нас люди вперті, вони будуть стояти хоча б тому, що стільки вже вистояли. Назад ходу немає".

"Була на Майдані останній раз у неділю, 15 грудня. Увечері вже відчувалася і втома, і нерозуміння того, що буде далі. Але тільки опинилася вдома і на роботі - одразу виникло бажання повертатись, тому, що на Майдані залишилося багато людей, тих, хто найбільше вірить у нашу спільну перемогу і готовий за неї боротися до кінця", – ділиться відчуттями львів’янка Олена Кулигіна.

Через день після повернення додому вона знову купила квиток на поїзд до Києва: "Я бачила на Майдані прекрасну самоорганізацію, творчий і розумний підхід, віру, витривалість, мужність і людяність наших чоловіків та жінок. Дуже хочеться, щоби ці люди ніколи не пожаліли про цей час, ці зусилля. Ми маємо бути підтримкою одне для одного, щоби щось в цій країні врешті змінити. Для мене це важливо. Саме тому я їду туди знову".