Безкоштовно і корисно. З’явилась перша українська платформа онлайн-освіти

175
16 січня 2015

Зайве говорити, що в світі неабиякою популярністю користуються відкриті освітні платформи – і аналогові "вільні університети" (як на Майдані під час Революції гідності), і онлайн лекційні платформи.

І така платформа нещодавно з’явилася в Україні – називається вона "Prometheus".

Співзасновники проекту "Prometheus" – молоді українські науковці Іван Примаченко, аспірант КНУ імені Тараса Шевченка та Олексій Молчановський, викладач з КПІ.

Вони нагадують, що центральна мета подібних ініціатив – це доступність знань, незалежно від статків або місця проживання.

Чому потрібен був саме український проект, коли існує глобальна "Coursera"?

Іван Примаченко пояснює, що потреба в українській платформі існує через масове незнання англійської мови: "На жаль, величезна кількість українців не володіють англійською, тому їм складно слухати англомовний академічний курс".

Далі Іван обігрує назву проекту та нагадує, що образ Прометея здавна використовується як символ просвітителя: "Ми вирішили, що образ Прометея, що несе світло людям, буде вдалим".

Іван Примаченко

Інший принциповий момент, на його думку – це потреба власного українського продукту: "Ми повинні робити свій продукт. Якщо будемо покладатися лише на закордонні аналоги, то в нас не буде своєї освіти. Україні потрібна власна освіта – так само, як потрібна власна армія, про що ми забували протягом останніх 25 років".

І цей підхід виправданий, тому що на українській платформі закономірно з’являтимуться онлайн-курси з тих предметів, які на умовній "Coursera" ніколи не виникнули б – наприклад, історія України чи українське право.

Нині на сайті "Prometheus" для реєстрації доступні курси:

"Історія України: від Другої світової війни до сучасності",

"Фінансовий менеджмент",

"Основи програмування",

"Розробка та аналіз алгоритмів",

"Вступ до бізнес-аналітики",

"Психологія стресу та способи боротьби з ним",

"Теорія обмежень та процеси мислення як потужний підхід до управління бізнесом",

"Комунікаційні інструменти для побудови репутації",

"Основи інформаційної безпеки" та "Захист прав споживачів: теорія та практика".

 

Співзасновники проекту кажуть, що цей перелік буде розширюватися.

Як відбувається добір тем і викладачів? Теми можуть пропонувати самі викладачі, але їх також неформально перевірять – опитають колег або студентів щодо якості лекцій.

Олексій Молчановський сам веде один із запропонованих курсів, і тому "хімію" добору бачить з обох боків: "Коли ми запускали проект, то починали працювати з людьми, котрі були готові взяти на себе таку ініціативу. Це тепер "Prometheus" більш відомий, і до нас приходять викладачі та самі пропонують свої курси".

Співзасновники освітньої платформи кажуть, що відкриті до пропозицій викладачів будь-яких галузей знань, які пропонують "hard skills", тобто академічні курси, які могли би викладатися в університетах, а не короткочасні майстер-класи.

Олексій Молчановський нагадує, що творення онлайн курсу вимагає чималих витрат часу, адже потрібно курс розробити, провести, підготувати фінальні іспити.

Іван Примаченко додає, що важливим фактором є публічність курсів – лекції викладачів може почути і побачити будь-хто, і це зупиняє тих, у кого є сумніви. Також це є одним із механізмів контролю над якістю освіти: "Відкритість – головний спосіб контролю".

Олексій Молчановський

Дуже важливою для контролю якості є також взаємодія з бізнесом.

Олексі Молчановський каже, що їх як співзасновників цікавить те, як бізнес може впливати на якість курсів проекту "Prometheus": "Комерційні компанії можуть переглядати наші курси, давати їм оцінку, пропонувати нововведення. Для нас найбільш вдалим розвитком подій буде, якщо компанії пропонуватимуть своїм кандидатам на певні посади перед початком імовірної співпраці пройти саме наші курси".

Після завершення курсу слухачі отримують сертифікат у вигляді pdf-файлу, який отримують слухачі курсів. Іван Примаченко пояснює таку аскетичність незацікавленістю в державній сертифікації: "Цінність українських державних дипломів девальвувала. В Україні значення має лише репутація певного університету, кафедри чи факультету. Так само "Prometheus" прагне репутації, а не державної сертифікації".

Плани на майбутнє, які описує Олексій Молчановський, доволі  масштабні: "Ми лишаємо за собою ініціативу спрямування розвитку проекту в бік конкретних напрямків курсів. Наша мета амбітна – розробити 150 курсів за наступні 5 років. Вони мають бути між собою пов’язані, а не бути просто комплектом дисциплін".

Проект "Prometheus", може стати платформою, на якій варто спробувати впровадити світові тренди – в українському контексті.

Хоча все таки залежить від добору курсів, викладачів і контролю якості освіти.

 Цікаво, як молодий амбітний проект зможе з цими викликами впоратися.

powered by lun.ua