Війна й довкілля. Ліси у вогні

43
26 лютого 2015

Сьогодні, коли триває війна, дуже важко вести публічні дискусії про екологічні наслідки, які вона приносить країні. Щоденні повідомлення про загиблих військових та мирних жителів, звісно, виглядають питанням №1 сьогоднішнього дня, а довгострокові екологічні наслідки – питанням, яке можна відкласти в дальню шухляду.

Проте, достатньо уявити майбутнє бодай на день далі ніж реальне завершення бойових дій – як стане зрозумілим невтішний прогноз. 

Адже екологічна складова розтягне слід війни на довгі десятиліття. 

Група дослідників Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" розпочала вивчати такі наслідки, не очікуючи завершення війни. 

Особисто мені, як учаснику цього дослідження, прикро визнавати, що паралельно з нами не працює багато інших наукових і експертних груп. Справляється враження, що всі відкладають екологічну складову до мирного неба. Так роблять президент, міністри й волонтери. 

Проте екологічні загрози мають інші властивості аніж снаряди й міни. 

З кожним наступним днем війни, масштаби екологічних наслідків стають усе більше, а їхнє попередження чи ліквідація – усе важче уявною. Найкращий приклад – затоплення шахт, які не можливо відновити після заповнення водою. Більшість шахт у зоні АТО перебувають на різних етапах затоплення. 

Чи буде сенс думати про них, коли шахтні вони піднімуться до земної поверхні?

Нещодавно керівництво лісової галузі оприлюднило заяву про те, що пожежі, спричинені війною, нанесли державі збитки понад як на 160 мільйонів гривень, і що згоріло понад 13 тисяч гектарів лісів. Минуло більше як півроку відтоді, коли свої, значно більші цифри, озвучували ми. Чому лісники не визнають реальних масштабів збитків, ми не розуміємо. Проте все це – гарний привід почати цикл розмов про війну й довкілля із цієї теми – з лісів і заповідників.

Національний природний парк "Святі гори" після обстрілів. Фото Віктора Стороженка

Більшість людей, у які живуть в Україні, але ніколи не були на Донбасі, вважають, що це є край "труб та териконів", подібний до толкієнського Мордору. Проте насправді, це регіон, у якому природи значно більше ніж, наприклад, на Львівщині та Київщині. І безкінечно прикро, що так багато українців сьогодні їдуть на Донеччину й Луганщину за таких обставин, коли говорити про туристичну привабливість тамтешніх ландшафтів дійсно не доцільно. Хоча й не таємниця – багато бійців публікують у соцмережах фото степових краєвидів Донбасу.

Отож, повертаючись до теми нашої розмови… 

Зона АТО повністю знаходиться в межах степової кліматичної зони. Для життя людей це означає не лише ранню весну й малосніжну зиму, а й жорстке спекотне літо й потужні сухі вітри протягом значної частини теплого сезону. 

Сьогодні Донбас – найбільш заселений регіон на всю степову зон євразійського континенту. Більшість людей, що живуть тут – заселені з інших регіонів або й самі приїхали в пошуках роботи в недалекому минулому. Багато хто досі пам'ятає заселення. 

Тож мова про те, що жителі Донбасу – не степові народи. І життя в суворих кліматичних умовах для них не менш складне, ніж для поліщука, гуцула або надніпрянця. 

Щоб знизити ефект суворого клімату, у степовій зоні в минулому були посаджені досить масштабні ліси. На карті їх легко побачити, наприклад, навколо Луганська та Щастя. Великі лісові масиви пом'якшують клімат – роблять повітря вологішим, а вітри – повільніше. 

Проте в суворому кліматі сосновим лісам зростати досить важко. Тим більше тепер, коли активно відбуваються глобальні зміни клімату. У результаті констатуємо – соснові ліси степової зони України найбільш пожежнонебезпечна категорія лісів у нашій державі. Жоден інший ліс не горить у нас краще ніж цей.

Не дивно, що події АТО передусім проявились для довкілля саме в цьому напрямку.

Разом із Міжнародною благодійною організацією "Екологія-Право-Людина" (ЕПЛ) ми провели дослідження з використанням даних, визначених за матеріалами дистанційного зондування землі МODIS (NASA). Воно охопило всі випадки загорянь природної рослинності та населених пунктів у період із червня по вересень 2014 року – тоді, коли відбулась найбільша кількість пожеж. 

Більшість зафіксованих супутником загорянь відбулись в період з 26 липня по 6 вересня на території лісів, лісосмуг і степів. Виявлені також і окремі дати, коли пожеж спалахувало особливо багато. Такими, наприклад, є 26 та 31 липня, 15 та 25 серпня, а також 5 вересня. У деякі дні відбувалось до 200 пожеж на добу

Розташування загорянь на карті дозволяє зробити висновок, що такі "піки" приурочені до днів активних бойових дій, та обстрілів сил АТО артилерією.

Усього за названий період удалось ідентифікувати близько 3.000 пожеж, що значно більше ніж у попередні роки.

 

Дослідження ЕПЛ також показало, що більшість загорянь у східних областях України відбулись саме в зоні АТО. Інтенсивність пожеж на територіях, Луганської й Донецької областей, що не входять у зону АТО, не відрізняється від середніх для даного регіону показників.

Причиною збільшення кількості пожеж у зоні АТО є збіг кількох факторів: 

– посушливий сезон, що традиційно супроводжується в регіоні збільшенням кількості загоряння сухої рослинності; 

– неможливість гасіння пожеж (розкрадена пожежна техніка, ліси й степи заміновані, постійно тривають обстріли); 

– велика кількість загорянь від вибухів; 

– а також умисні підпали в тактичних цілях.

Завдяки можливостям опрацювання космічних знімків, ми з'ясували приблизну площу пожеж.

 

Отримані нами результати є математичною моделлю, а не точними обрисами кожної з пожеж, але вони з великою вірогідністю ілюструють кількісні показники пожеж і показують, які саме ландшафти вразив вогонь. 

Ми підрахували площу територій, що сумарно була охоплена вогнем у зоні АТО протягом червня-вересня 2014 року. Загальна площа таких територій становить 297.006 гектарів, тобто 17% від усієї площі лісів, степів і полів зони АТО.

Зокрема, установлено, що вогнем пошкоджено 39.745,59 гектарів лісів, що становить 17,3% від площі лісів в межах зони АТО та 13,38% від загальної площі згарищ; 110.215,8 гектарів степів, або 23,7% від площі степів зони АТО і 37,1% згарищ; 147.044,56 га орних земель, що становить 14,08% орних земель і 49,5% згарищ. 

Загалом, природні й напівприродні території навпіл ділять площу згарищ.

Особливої уваги заслуговують масштаби пошкодження лісів, які, на відміну від згоряння полів або степу, тягнуть чималі економічні збитки. Після вогню степ лишається степом, поле – полем. А от ліс уже лісом не буде. 

У нинішніх умовах, створення нових лісів у цій зоні вкрай ускладнене. Більше половини молодих насаджень гине ще в перший рік свого життя. Це значить, що втрата лісів внаслідок пожеж у межах зони АТО практично гарантовано свідчить про неможливість відновити ці ліси в майбутньому.

Однією із задач нашого дослідження є обрахунок збитків, нанесених довкіллю війною. Саме тому відстежувати всі факти слід відразу, а не колись "потім", коли вже важко буде будь-що обрахувати. 

Перше, що вдалось обрахувати – збитки, що їх нанесено пожежами в лісах, які входять у склад заповідних територій – національного парку "Святі гори" та регіонального ландшафтного парку "Донецький кряж". Про долю заповідних територій у зоні АТО ми поговоримо в наступній статті. 

Проте, повертаючись до лісів… Будь-який користувач інтернету має можливість переглянути космічні знімки зони АТО за різні періоди. Рік тому бачимо ліс – і ось замість нього виблискує чорне згарище.

 

Озвучити зараз суму збитків, нанесених державі знищенням територій природно-заповідного фонду, досить важко. Ми спробували оцінити порядок цифр. 

Відповідно до постанови кабміну від 24 липня 2013 року №541 затверджена такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд. 

Згідно із цією постановою можна оцінити лише деякі збитки, а саме – пошкодження дерев та рослин, що мають здерев'яніле стебло, до ступеня припинення росту, знищення або пошкодження лісових культур, природного підросту та самосіву, сіянців і саджанців і які зростають на заповідних територіях. Приблизна сума збитків, нанесених лише названим заповідним територіям внаслідок згоряння лісів, становить 13.890.700.000 гривень.

Крім того, користуючись режимом окупації, відсутності контролюючих органів, різні особи розпочали використання природних ресурсів в об'єктах ПЗФ. Чимало де навколо зони АТО ведуться масові рубки лісу – звісно, це не говорячи вже про те, що відбувається в самій зоні АТО.

З іншого боку, лишається незрозумілим, чому лісова галузь занижує масштаби нанесених лісам збитків, а не завищує…

Олексій Василюк, спеціально для УП.Життя

powered by lun.ua