Тест

Очі війни. Дружини, матері і сестри знялися у фотосесії для бійців АТО

Взимку Іван Кравчишин закінчив роботу над монтажем свого фільму "Політ золотої мушки". Звільнившись, вирішив зняти матеріал для документального фільму про військові дії.

Але опинившись на передовій – в Станиці Луганській, Щасті, Пісках, Широкіному і Мар'їнці, він зрозумів, що його завдання "побудувати місток" між миром та війною.

"Я не гнався за сенсаціями, і не знімав гарячі військові дії - для цього у нас є "новинарі", які з цим успішно справляються - я знімав "очі війни" – на переходах, в окопах, в перервах між артобстрілами, - росповідає режисер. - Різне можна побачити в "тих очах", але мене вразило, що "ті очі" найбільше потребують нашої з вами уваги. Мені інколи було навіть соромно підглядати через об’єктив камери, як вони жадібно вдивляються у фотографії своїх рідних, що зберігають в телефонах. Я зрозумів що знімати потрібно не їх, а нас".

Так він вирішив, що буде знімати українських жінок, матерів, сестер, доньок - чоловіки яких, брати, сини, зараз воюють. Концепція зйомки дуже проста - жінки дивляться в екран, без слів, тільки очі до очей.

Через фейсбук режисер Іван Кравчишин знайшов стиліста Домну Дику, яка і допомогла йому реалізувати проект.

Героїнь він також шукав через фейсбук. Першою героїнею стала мама артилериста, який зараз служить під Дебальцевим. Зйомки проходили у Львові у Шевченківському гаю.

Фотосесія - це лише частина проекту. Режисер також планує знімати відеоновели.

"На даний момент відзнято відео до першої новели. Ведеться завершальна робота над монтажем, комп’ютерною графікою та написанням музичного супроводу. За тиждень, два, зробимо презентацію", - обіцяє режисер.

В наступних новелах будуть задіяні не тільки жінки в мирних інтер’єрах.

"Ми плануємо поїхати знову на передову і там знайти дівчат, що воюють і спробувати розповісти їх історію", - говорить автор.

"Українська правда. Життя"