Втомлені сонцем. Нова ймовірна реальність для всіх

28
30 листопада 2015

Коротка зима без снігу і спекотне літо – реальність, до якої радять адаптуватися українські гідрометеорологи.

Клімат України змінився за останні 50 років у зв'язку з глобальним потеплінням. Якщо ситуація на планеті не зміниться, до кінця цього століття температура підвищиться іще на 3,5-6 градусів за Цельсієм.

Аби зупинити потепління, сьогодні розпочалася Конференція Рамкової Конвенції ООН з питань зміни клімату. Цьогорічна подія стане історичною: представники 198 країн підпишуть на заході нову Кліматичну угоду, яку іще називають "планом дій для порятунку планети".

Конференція проходитиме у виставковому центрі Париж-Ле Бурже з 30 листопада по 11 грудня.

*   *   *

Жан-Рене Брюнетьєр, керівник Ініціативи "Будівлі та енергетична ефективність" при кафедрі клімату університету у Парижі, запрошує в одну з аудиторій. З кишені його піджака видно градусник для вимірювання кімнатної температури. Він носить його усюди, аби показувати, наскільки нераціонально люди витрачають енергію.

Жан-Рене Брюнетьєр, керівник Ініціативи "Будівлі та енергетична ефективність" при кафедрі клімату університету у Парижі. Фото автора

"Я був у Києві кілька років тому. Це була зима, в готелі було дуже гаряче, регулятора температури немає. Я відкрив вікно, аби знизити температуру. Провітрив кімнату і підігрів місцевих пташок", – усміхається Жан-Рене.

Градусник дослідника показує, що у кімнаті 26 градусів тепла, при нормі 19. Навіть тут, на кафедрі клімату, витрачають куди більше енергії, аніж треба.

Проблема нераціональної витрати енергії – глобальна, відтак вирішити її можна лише усім разом.

Вчений пояснює, що зміни клімату спричинені викидами вуглекислих газів в атмосферу через людську діяльність. Понад двадцять років цим питанням займаються понад дві тисячі дослідників в рамках міжнародної організації IPCC (Intergovernmental Panel on Climate Change) – Міжурядова група експертів зі зміни клімату. Організація навіть нагороджена Нобелівською премією Миру у 2007 році.

Група створена у 1988 році Світовою метеорологічною організацією і Програмою з проблем навколишнього середовища Організації Об'єднаних Націй для оцінки наукової інформації, що стосується зміни клімату і формулювання реальних стратегій реагування на ці зміни.

Саме ці дані – основа для плану адаптації, який зараз розроблятимуть на конференції у Парижі.

Згідно з останніми дослідженнями, рівень океанів підніметься через танення льодовиків, маленькі острови невдовзі підуть під воду. Інші наслідки: велика кількість екстремальних погодних явищ. Нас чекає засуха, торнадо, повені, цунамі. Ще одна небезпека – окислення океанів, яке змінить біологічні режими під водою.

Якщо ситуація на планеті не зміниться, до кінця цього століття температура на Землі підвиситься у середньому на 3,5-6 градусів за Цельсієм – і це буде фатальним для низки біологічних видів.

"В наших руках доля наших дітей, це не перебільшення. Якщо найближчим часом температура зросте на 2 градуси, процеси глобального потепління стануть незворотними. Ми сподіваємося, що зустріч у Парижі стане моментом істини, де підпишуть вимогами щодо зменшення кількості викидів вуглецю.

Якщо хочемо дістатися кліматичного балансу, треба відійти від моделі викопного палива. Країни повинні зобов'язатися відмовитися використовувати виключно викопне паливо", – каже Ніколя Юло, радник президента Франції з екологічних питань.

Ніколя Юло, радник президента Франції з екологічних питань. Фото www.huffingtonpost.fr

Коротка зима – довге літо

До Міжурядової групи експертів зі зміни клімату входять двоє українців – це представники Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України. Дані інституту використовують для прогнозів зміни температури.

"Цього року ми мали найтеплішу зиму за весь період спостережень. В Києві остання дата заморозків – 22 лютого. Вперше за всю весну не було не те, що морозів, а й заморозків. Раніше заморозки траплялися й у червні", – розтлумачує результати змін клімату в Україні Віра Балабух, завідувачка відділом синоптичної метеорології Українського гідрометеорологічного інституту.

Взимку підвищилася мінімальна температура, зима стала комфортна, зникли тривалі тріскучі морози. Справжня зима – з морозами та снігом – триває не три місяці, а тільки три тижні.

Підвищення температури призводить до того, що опади взимку випадають здебільшого у вигляді дощу та мокрого снігу, стає інтенсивним явище наливання мокрого снігу.

"Пригадуєте, як було торік: сніг танув, налипав на дахи та дерева і ламав їх? Це дуже небезпечно і має подекуди невтішні наслідки. Відсутність снігового покриву взимку призводить до того, що річки мають менше живлення. Влітку натомість зростає максимальна температура і збільшується випаровування, зростає посушливість. Через це багато районів відчуває нестачу води", – каже Віра Балабух.

Підвищення температури призводить до того, що опади взимку випадають здебільшого у вигляді дощу та мокрого снігу, стає інтенсивним явище наливання мокрого снігу. Фото U.S. Geological Survey

В Україні зміни клімату аналізують від 1960-х років в Українському гідрометеорологічному інституті. В 70-х роках провести такі дослідження було значно складніше, середню добову температуру потрібно було рахувати на дерев'яних рахівницях.

Інформацію інституту використовують будівельники, житлово-комунальне, лісове, сільське господарство. Розрахунки товщини електрокабеля теж потребують даних кліматичних умов. Навіть для будівництва ГЕС інститут може надати корисні дані про кліматичні умови.

Зміни клімату обумовлюють зміну водних ресурсів країни. Від температурного режиму та кількості опадів залежить повноводність наших річок.

Роль України

Для України це – не просто обов'язок як члена рамкової конвенції ООН, брати участь у конференції, а й унікальний шанс задекларувати свою готовність переходу на альтернативні джерела енергії – і, врешті, відмовитися від енергетичної залежності.

Серед питань, що викликають найбільший інтерес, – яким буде внесок України до світової Кліматичної угоди?

У рамках підготовки наш уряд розробив проект очікуваного національно-визначеного внеску (ОНВВ) України, його погодили й затвердили на державному рівні, та подали на розгляд Секретаріату ООН. Для розробки ОНВВ України залучили низку національних експертів в рамках відповідних міжнародних проектів ПРООН, КлімаІст та Агентства США з міжнародного розвитку.

Наталя Гозак, координатор кліматичних проектів WWF в Україні, пояснює: зараз Україна пропонує скоротити викиди парникових газів на 40-55% від рівня 1990 року.

"Але ж насправді після 1990 року наша економіка настільки впала, що таке "скорочення" означає фактичне підвищення викидів на 6% або й 41% від рівня 2012 року (в залежності від обраної опції внеску)! Держслужбовці пояснюють це складною економічною ситуацією та необхідністю післявоєнної відбудови економіки – оскільки досі не приймають той факт, що розвиток економіки не обов'язково має означати зростання викидів.

Енергоефективність та альтернативні джерела енергетики тільки зменшують залежність від імпортного газу", – каже Наталя Гозак.

Тобто, номінально Україна обіцяє суттєво скоротити кількість викидів, а на ділі – нічого робити для цього вже не треба.

У Мінекології запевняють, що зазначений цільовий показник є обґрунтованим, враховуючи військово-політичну ситуацію в країні, а також необхідність відновлення економіки та підвищення рівня життя.

"Я – за нульовий рівень викидів, але цей план узгоджується низкою державних структур і ґрунтується на низці досліджень зокрема й економічних. Ми розробили 5 сценаріїв наших дій, де завжди залишатиметься можливість скорочувати кількість викидів залежно від того, як стабілізуватиметься ситуації в країні", – пояснює Владислав Вежнін, директор Департаменту кліматичної політики Мінекології.

Цікаво, що єдине зауваження, яке отримала Україна щодо розробленого ОНВВ – від Росії, стосувалося воно Криму. Мовляв, Крим це їхня територія. У міністерстві написали офіційний лист, де підкреслили приналежність Криму Україні.

Час адаптуватися

На конференції у Парижі не тільки підготують нову кліматичну політику, а й зобов'яжуть країни розробити плани адаптації до змін клімату. Усі держави повинні будуть підписати зобов'язання про розробку цих планів, а розвинені держави виділятимуть кошти на заходи із адаптації у малозабезпечених країнах.

"Цей фактор може мати позитивний бік для українців, оскільки збільшується період урожайності. Наше літо розпочинається на два-три тижні раніше і закінчується пізніше. За оцінками кліматичних моделей, цей період збільшуватиметься.

Треба зміщувати терміни посіву озимих культур, до прикладу. У кількох областях вже говорять про збір двох урожаїв на рік. Збільшується також час для рекреації та відпочинку.

Українцям буде над чим працювати", – підсумовує Віра Балабух.

Мар'яна Вербовська, спеціально для УП.Життя

powered by lun.ua