Лікарня майбутнього в минулому. Невдалий піар Ющенка за наші кошти?
Бюрократична тяганина навколо "Дитячої лікарні майбутнього" триває майже десять років.
Кошти на благодійний проект фонду Катерини Ющенко збирали всією країною, проте замість інноваційного медзакладу отримали самі виправдання, бо результат – ані лікарні, ані грошей.
Із зібраних 147 мільйонів гривень залишилось 55 тисяч.
Там, де вже кілька років мали лікувати важкохворих дітей, наразі лише бетонний фундамент, який пустив тріщини та поріс мохом.
Фундамент так і не збудованої лікарні починає пускати тріщини |
Що наразі відбувається на будівництві, побачити на власні очі вдалось лише з другої спроби.
Під час першого візиту охоронець компанії-забудовника "Альтіс" відмовився пускати нас без дозволу. Більше тижня фонд "Дитяча лікарня майбутнього", Державне управління справами і забудовник "Альтіс" визначались між собою, хто ж має дати дозвіл на відвідування майданчику.
Здавалось, про лікарню майбутнього тут забули.
Однак вже перший візит на майданчик показав: будівництво не виглядає таким покинутим.
У цей день в Києві випав перший сніг. Сліди від будівельної техніки біля паркану вказували на жваве життя на майданчику; за парканом теж помітно чимало машин – що доволі дивно як для будівництва, яке вже 5 років стоїть замороженим.
З'ясувалось, що тепер його використовують для складання кранових секцій компанії-забудовника.
Фото будівельного майданчику з-за паркану |
Фото з будівельного майданчику під час другого візиту |
Уся техніка, яка є на будівництві, стоїть там кілька років, якщо вірити представнику забудовника. В "Альтіс" переконують, що там "лишилися ті машини, які на момент будівництва виконували роботу". |
Цю інформацію підтвердив представник ДУС Василь Можар: мовляв, "Альтіс" охороняє територію безкоштовно, тож і техніку тимчасово залишати там може.
Рух будівельних машин на майданчику помітив і директор розташованої поруч із будівництвом обсерваторії НАН України Ярослав Яцків.
Натомість представник "Альтіса" Віталій Паладій переконує, що ніякого складу там немає, а на Академіка Заболотного, 21, "лишилися ті машини, які на момент будівництва виконували там роботу".
А ще – великі купи арматури, що, здається, уже перетворились на сміття.
Сам фундамент теж не в найкращому стані – подекуди по стінам пішли тріщини, бетон починає кришитися, а залізні сваї давно заржавіли.
Хоча ДУС та ДЛМ і тут наполягають не вірити власним очам – мовляв, будівництво "заморожене" і може стояти так роками.
"Якщо не буде змінено сам проект, то роботи, які вже були проведені на будівництві, можуть так простояти 10-20 років, це не є проблемою", – коментує представник ДУС Василь Можар.
Грудень 2015 року. Будівництво лікарні зупинилось на етапі підготовчих робіт |
Датами старту й кінця будівництва були 2009 та 2012 роки відповідно. Скільки "Дитячій лікарні майбутнього" доведеться стояти в такому "напівзамороженому" стані – ніхто не береться сказати.
Однак зараз на рахунках фонду майже не залишилось грошей.
СТАРТ І ФАЛЬСТАРТ
На початку свого президентства Ющенко вирішив створити інноваційний Всеукраїнський центр охорони здоров'я матері і дитини – "Дитячу лікарню майбутнього" – з можливістю лікувати 250 дітей одночасно.
Проект "Дитячої лікарні майбутнього", яку мали збудовати спочатку до 2009, потім до 2012 року |
У грудні 2005-го президент видав указ про створення такого центру. У вересні наступного року Катерина Ющенко зареєструвала благодійний фонд "Дитяча лікарня майбутнього", який мав залучити до створення проекту кошти благодійників та іноземних інвесторів.
Потужна рекламна кампанія завершилася телемарафоном у грудні 2006-го, під час якого пересічні українці перераховували фонду sms-ками по 5 гривень, що на той час дорівнювало 1 долару.
[L]За заявами фонду у 2006 році, на зведення лікарні потрібно було 600 мільйонів гривень, або 120 мільйонів доларів за тодішнім курсом.
Загалом було зібрано 147 мільйонів гривень із задекларованих близько 262-х.
В обмін на прихильність влади погодилися допомогти хворим дітям і олігархи.
Згодом частина з них відмовилася від попередніх обіцянок конкретних сум та заяв про підтримку лікарні, нарікаючи на кризу, явний провал проекту, наміри фінансувати якусь конкретну ділянку робіт чи вкладати кошти поетапно.
У 2007 році Катерина Ющенко заявила про початок будівництва лікарні за рік та анонсувала його завершення вже у 2009-му.
Несподівано з'ясувалося, що відведена для лікарні територія непридатна для будівництва через необхідність вирубки лісу. Нову локацію обрали в радіусі охоронної зони обсерваторії НАН України, а термін завершення будівництва перенесли на 2012 рік.
Жовтим позначена територія, на якій мала зводитися "Дитяча лікарня майбутнього", червоним – попередня локація, помаранчевим – клініка "Феофанія", зеленим – обсерваторія |
Коли Ярослав Яцків, керівник обсерваторії, дізнався про початок будівництва, він звернувся до Президії Академії наук з проханням заборонити роботи, як такі, що нашкодять спостереженням на високоточній техніці. У відповідь до обсерваторії завітала Катерина Ющенко з безапеляційним аргументом: "Усе заради дітей".
У 2009 році будівництво нарешті розпочали, проте вже за рік всі роботи були припинені. Офіційна причина – відсутність дозволу кабміну на зведення будівлі. Дозвіл у фонду був лише на проведення інженерних робіт.
З того часу на будівництві мало що зрушило з місця, окрім фундаменту в буквальному сенсі.
Ситуація із будівництвом лікарні гротескна, логіку в ній шукати важко.
Керівництво фонду "ДЛМ", після чергових змін у локаціях і дедлайнах будівництва та його замороження, спробувало виправдати свій неефективний менеджмент – "палками в колеса" від держави.
Мовляв, замовником проекту є Державне управління справами (ДУС), а отже, держава має шукати та виділяти кошти. Роль фонду, що зібрав 147 мільйонів гривень серед українських громадян – лише домовитись з підрядниками та відправити лікарів на стажування за кордон.
А за саму лікарню, що мала б носити однакову із фондом назву, – вони аж ніяк не відповідають.
Справа в тому, що під час закладання капсули у фундамент лікарні у березні 2006 року про державне фінансування мова взагалі не йшла. Так само, як і протягом проведення промо-туру чи телемарафону для збору коштів.
Але у 2007 році між благодійним фондом "Дитяча лікарня майбутнього" та ДУС було підписано договір. Тоді Катерина Ющенко сказала, що цей договір чітко розмежовує сфери відповідальності фонду й держави.
"Згідно з цією угодою, Державне управління справами здійснює процес будівництва. Фонд "Дитяча Лікарня майбутнього" відповідає за проектування лікарні, затверджує її медичне завдання, оснащує лікарню та навчає фахівців, які у ній працюватимуть", – пояснила тодішня перша леді.
Сьогодні голова фонду "ДЛМ" Олександр Максимчук ображено каже: "Жодної копійки на цей проект з державного бюджету не було витрачено".
Більше того, фонд профінансував підготовчі роботи на будівництві, хоча в його обов'язки це не входило.
Начальник управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства ДУС Василь Можар причину нефінансування цього проекту пояснює браком грошей – держава вже фінансує будівництво нового комплексу "Охматдиту", і лише після його запуску зможе взятись за "Лікарню майбутнього".
"У держави немає можливості паралельно фінансувати два таких проекти", – каже Можар.
КУДИ ПІШЛИ ЗІБРАНІ ГРОШІ. "NOVO" ЗАМІСТЬ ЛІКАРНІ МАЙБУТНЬОГО
Наразі на рахунку фонду залишилось 55 тисяч гривень.
Згідно зі звітом фонду, на проектні, підготовчі й інженерні роботи на будівництві "Дитячої лікарні майбутнього" було витрачено близько 60 мільйонів гривень (за курсом 7,6 грн за долар). Тобто, більше третини зібраних коштів поховані у зародках фундаменту. Того самого, що пішов тріщинами і заростає мохом.
Однак навіть після замороження будівництва – власне, сам фонд свою діяльність заморожувати не збирався.
На адміністративні витрати до 2014 року включно пішли 7,8 мільйонів гривень. Щороку фонд використовував на самообслуговування майже мільйон гривень.
Керівництво фонду запевняє, що цю статтю витрат значно урізали після припинення будівництва. Якщо у 2007-2010 роках у фонді працювало 15-20 людей, то зараз залишилося лише п'ятеро з доволі скромними зарплатами.
На наше прохання надати звіти про заробітну плату працівників, ми отримали інформацію лише за останній місяць. Наприклад, директор фонду Олександр Максимчук отримує лише 3 тисячі гривень.
Згідно зі звітом фонду, у 2011-2014 роках 35 мільйонів гривень було витрачено на закупівлю медичного обладнання для Інституту акушерства, педіатрії і гінекології та дитячого відділення Інституту раку.
"Окрім того, ми організували стажування більше 130 лікарів у кращих клініках США та Європи. Для прикладу, стажування за кордоном пройшли 14 фахівців з Охматдиту", – додає Олександ Максимчук.
Загалом на організацію й участь у виставках, конференціях, презентаціях, громадських слуханнях і навчаннях Фонд за весь час свого існування витратив майже 470 тисяч гривень.
Також за 9 років було сплачено 4,5 мільйона гривень податків, пояснюють у фонді.
Проте "головним" вкладенням коштів, які збирала вся країна, став Центр медичних інновацій "Novo".
Відповідно до звіту фонду, кошти витрачено в рамках благодійних програм "Від лікарні до лікарні" та "Інноваційний розвиток української медицини".
МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР "NOVO"
За словами Максимчука, після багатьох років допомоги іншим медзакладам, фонд вирішив вкласти залишок коштів у автономний проект.
Цей заклад працює вже більше року на базі Львівської міської лікарні. Максимчук каже, що на приведення до ладу приміщення та закупівлю надсучасного медичного обладнання фонд виділив близько 60 мільйонів гривень.
Медичний центр "Novo" зареєстрований як недержавна неприбуткова медична установа. Виручені від діяльності центру кошти йдуть на заробітну плату медичному персоналу (25 лікарів) та утримання техніки, решта – на благочинність.
Лікарня безкоштовно обслуговує кілька категорій дітей: важких реанімаційних та ургентних хворих дітей і неповнолітніх дітей загиблих учасників АТО.
Проте за рік безкоштовну допомогу отримали лише 5% пацієнтів.
"Центр надав послуги понад 4,5 тисячам пацієнтам. За благодійними програмами пройшли обстеження 221 пацієнт", – зазначає у коментарі для УП Наталія Климович, директор "Novo".
Звіти про благодійну діяльність центру є на сайті установи.
Медичний центр Novo у Львові. Фото www.novo.lviv.ua |
Сам Максимчук пояснює, що центр "Novo" працює за моделлю, за якою діють багато лікарень в Італії, Німеччині, Америці.
"Ми апріорі не можемо отримувати прибуток. Усі кошти цієї установи йдуть виключно на її утримання та благодійність. Наразі ми єдина така клініка в Україні", – пояснює Максимчук.
На запитання, чому "NOVO" вирішили створити саме у Львові, голова фонду відповідає, що Львівська міська комунальна дитяча клінічна лікарня стала переможцем з-поміж 26-ти медзакладів у конкурсному відборі програми "Від лікарні до лікарні".
Проте благодійників проекту не попереджали про плани відкласти проект "ДЛМ" та переключитися на клініку у Львові – фонд вирішив не узгоджувати свої рішення з ними.
Кошти на "Novo" виділялися без громадського обговорення та особливого розголосу.
Як стверджує Максимчук, рішення приймалось колегіально членами фондів "ДЛМ" та "Україна 3000".
НОВІ ПЛАНИ НА ДОБУДОВУ: ДЕРЖАВНИЙ ІНВЕСТ-ПРОЕКТ
За оцінками фонду, на добудову "Лікарні майбутнього" необхідно 150-160 мільйонів доларів.
"Проблемою може бути те, що через 10 років зміниться відношення до медицини, зміняться технології, і треба буде перепроектувати повністю об'єкт", – коментує ситуацію Василь Можар.
В ДУСі розповідають, що пропонують вкладати кошти у проект лікарні всім інвесторам, які до них звертаються.
"Ми зараз працюємо над тим, щоб сформувати державний інвест-проект "Дитяча лікарня майбутнього", і на 2017 рік подати такий пакет у Мінекономіки, щоб він почав працювати з 2017 року", – додає Можар.
Втім, у наміри продовжувати будівництво за першої ж нагоди слабо віриться.
Якби це було правдою, за станом "замороженого" будівництва принаймні хтось би стежив.
Марина Овчиннікова, Вікторія Савчук, Олеся Біда, Саміра Аббасова, спеціально для УП.Життя
Текст написаний випускниками школи громадянської журналістики "Української правди", яка працює за підтримки посольства США в Україні