Українська правда
Життя

На чисту воду. Роман Сініцин про атестаційні будні міліції й хитрощі "Беркута"

Версія для друку Коментарі 6
29.01.2016
Галина Титиш, УП

Один зі співзасновників потужного волонтерського об'єднання "Народний тил" Роман Сініцин восени минулого року заявив, що взимку повернеться до звичного довоєнного життя.

Свою волонтерську картку, на яку півтора роки збирав гроші на допомогу фронту, він таки закрив.

Але покинути активізм не зміг – і зараз Роман очолює першу обласну атестаційну комісію, яка розглядає кандидатури співробітників міліції, котрі хочуть стати поліцейськими на Київщині.

Тепер Сініцин цілоденно волонтерить, з'ясовуючи справжні мотиви правоохоронців у їхній роботі. Разом із ним у складі атестаційної комісії з міліціонерами знайомляться двоє "копів", журналіст, два представники громадськості та переатестований кадровик МВС.

"У нас нема правоохоронних органів", – досить песимістично виправляє мене Роман у відповідь на чергове запитання, маючи на увазі, що більшість міліціонерів замість захисту людей від злочинців кришували банди.

Сініцин має підстави так говорити: проатестувавши близько восьми сотень міліціонерів різних підрозділів – від звичайних даїшників до "Беркутів" і керівників відділів по боротьбі з наркоторгівлею й організованою злочинністю – він отримав підтвердження багатьом фактам, про які раніше лише здогадувався.

Роман говорить, не називаючи імен – підписка про нерозголошення матеріалів атестації не дозволяє описати все в деталях і з прізвищами.

Це ж стосується результатів поліграфу, на який комісія відправляє добру половину міліціонерів.

"У декого загоряються червоні маркери на питаннях про тортури, вибивання показань, кришування наркотрафіку", – розповідає Роман Сініцин, сидячи у свій вихідний від атестацій день в Pizza Veteranо.

Він так впевнено перелічує питання з відповідями, які адресує міліціонерам ("на який термін можна затримувати особу", "з якого моменту людина вважається затриманою і з якого підозрюваною?"), – що здається, що переді мною не експерт зі створення і просування сайтів та відомий волонтер, а юрист чи правозахисник.

"Просто довелося перечитати купу законів – "Про поліцію", старий закон "Про міліцію", Про оперативно-розшукову діяльність", – пояснює Роман.

Є КОМІСІЇ, ДЕ ВІДСОТОК ЗВІЛЬНЕНИХ 10. У НАС – ДО 50

Аби залишитись працювати у системі МВС, міліціонери мусять пройти переатестацію. Тому до нас приходять усі – починаючи від експерта-криміналіста, закінчуючи начальником райвідділку.

Насправді, переатестація була раніше, але тоді все купувалось і ніхто нічого не перевіряв.

Тепер їх уважно тестують на загальні навички (логіка, математика) і знання законодавства. На кожному з тестів можна набрати по 60 балів, тобто загалом 120.

Якщо разом вони набрали хоча б 60 балів – мають право подавати апеляцію на рішення комісії, якщо менше – то ні.

Після тестування їх направляють на співбесіди, хоча ще можлива заочна форма її проходження. Через це багато хто намагається уникнути співбесіди – ми їх виловлюємо й викликаємо на очну ставку.

Тобто крім 30 осіб, які щодня приходять на розмову, ми ще розглядаємо до 40 справ "заочників". Листаєш ці справи: сержант поліції, патрульна поліція, хоп! – "беркут", хоп! – полковник.

"Беркути" дуже бояться атестації і пробують пролізти таким чином, але ми їх все одно викликаємо.

По регламенту нам дається 15 хвилин на розмову. Але траплялось і таке, що співбесіди тривали 2 години.

Наприклад, коли приходить полковник, який раніше був начальником райвідділку, а нині хоче бути начальником управління області.

У нього в минулому дуже ризиковані посади на кшталт УБНОН (управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків), УБОЗ (управління по боротьбі з організованою злочинністю), УБЕП (управління по боротьбі з економічною злочинністю) – на таких посадах велика ймовірність кришування схем, заробляння великих грошей.

Ми їх відправляємо на поліграф, хоча вони можуть від нього відмовитись. Однак відмова вже сама є маркером – скоріш за все, людині таки є що приховувати.

90% "Беркутів" відмовляються від детектора брехні. Усі вони розповідають, що не бачили, як били людей на Майдані, нічого не знають, нічого не чули.

Ще жоден співробітник обласного чи київського "Беркуту" не дав показів, не вказав на загальнодоступних відео на себе чи своїх колег. Усі як один кажуть, що "був на лікарняному", або "сидів в автобусі/дежурці".

Таке враження, що весь "Беркут" сидів у дежурці.

Вони усі дуже хочуть потрапити в КОРД – поліцейський спецназ, але не потраплять без атестації. Ми таких співробітників звільняємо.

Ми не пропустили жодного з них. Адже співробітник "Беркуту", який не звільнився відразу після побиття студентів у листопаді 2013 та подій зими 2013-14 років – злочинець.

Є така стаття в законодавстві – "неповідомлення про злочин, приховування злочину".

Навіть якщо він сидів в автобусі чи дежурці, він був свідком злочинів – викрадення людей, катування – і нічого не зробив, аби їх зупинити. А після зміни влади не дає показів у прокуратурі.

Тим більше, що усі київські роти брали участь у подіях 18-19 лютого 2014 року. Є приклади, коли хтось на відео ловить руку колеги від замаху дубинкою, чи відпускає мітингувальників – але при цьому вони не дають показів.

Це таке збите в купу ОПГ. І вони хочуть пройти в КОРД. Я не хочу, аби такі люди служили в поліції. Хай йдуть працювати в охоронні агентства, водіями.

Майже усі співробітники "Беркута", які приходили до нас на атестацію, мали корочки УБД (учасника бойових дій – авт.). Я теж бачив їх на передовій, невелика частина була під Дебальцево, під Слов'янськом, коли там було гаряче. Але в переважній більшості – стояли в жовтій зоні на блокпостах, заробляли там бабло, ще й кошмарили військових та волонтерів.

Заочно ми можемо пропустити, наприклад, дівчину, яка закінчила Академію МВС і рік працює криміналістом, якщо у неї нормальний бал на тестуванні. Але таких не більше 5% .

Є певні критерії, на які ми орієнтуємось під час атестації – готовність до змін, чесність, мотивація.

Навпроти кожного критерію ставиться оцінка. Якщо приходить даїшник з 15-річним стажем і каже, що ніколи не бачив і не чув про хабарі, хіба лише в газетах про таке читав – то він не проходить по критерію "чесності".

- Брали хабарі?- Брав канєшно. Начальнік заставляв. Зарплата маленька...- А зараз шо?- Ну після Майдану не беру- А чого так?- Бо лучше стало. З кожним днем стає все лучше...Обласне ДАІ#атестаційнібудні

Опубліковано Roman Sinicyn 5 січня 2016 р.

Як показує мій досвід атестації, порядних в МВС не більше 5%, розумних більше, але вони використовують кмітливість не так, як треба.

МВС – це ієрархічна система завозу бабла наверх, яка вибудовувалась роками. Розумні в ній вибудовували складні схеми по зароблянню грошей. Зараз є якесь намагання все це поміняти, але я все одно досить скептичний.

Моя комісія "зарубала" добру половину "мєнтів", але є такі, які пропускали всіх. Адже загалом комісій – 18 (10 київських, 4 обласних, 2 апеляційних, 2 атестують міліціонерів з центрального апарату); наша – лише одна з них.

- Хто є джерелом влади в Україні?- Центральний апарат- ?- Конституція- ?- Аааа. Верховна рада#атестаційнібудні

Опубліковано Roman Sinicyn 18 січня 2016 р.

Взагалі за результатами співбесіди і тестування ми можемо людину звільнити, підвищити, понизити чи залишити на займаній посаді.

Тому у спробах уникнути атестації міліціонери дуже винахідливі. Хтось з них перевівся у Державну службу охорони. Це госпрозрахункова організація, яка займається охороною банків, офісів, квартир. З іншого боку – це міліція. І ми її чомусь не атестуємо.

За останні місяці туди перевелись сотні людей з ДАІ. При чому не завжди це звичайні даїшники, а начальник ДАІ області чи його заступник.

БІЛЬШІСТЬ З ТИХ, ХТО ПРИХОДИТЬ НА АТЕСТАЦІЮ, НЕ РОЗУМІЄ, НАВІЩО ВСЕ ЦЕ РОБИТЬСЯ

Багато хто під час атестації давить на жалість– мама хвора, кімната в гуртожитку, дитина-інвалід, 2 роки до пенсії залишилось. Дивишся його справу, а він – страшний корупціонер!

Звідки ми знаємо, хто він? За день до співбесіди у нас є списки. Ми шукаємо всю інформацію у відкритих джерелах. Наприклад, приходить чоловік і каже, що він бідний, як церковна миша. А ми знаходимо профайл його жінки в однокласниках, а там BMW Х5 – "Ой, це я забув, мені друзі дали поїздити".

Один розповідав, що живе у батьківській хаті без ремонту. Ми знаходимо дім з басейном у Вишеньках Київської області. "Ваше? На поліграфі підете?" – "Ні, не піду". Підводиться й виходить.

Є ще форма для звернення громадян через неї будь-хто може повідомити інформацію про міліціонера, який бив затриманих чи вимагав хабаря за закриття справи. Ми отримуємо багато таких даних.

Можемо про все дізнатись за номером кримінальної справи, яку повідомляють через цю форму звернення.

Можемо зв'язатись з людиною й уточнити деталі. Тоді на співбесіді ми питаємо напряму:

– Коли ви застосовували фізичну силу до затриманого?
– Ніколи.
– А на поліграф підете?
– Ні.
– А такого-то пам'ятаєте, такий випадок? – І він починає "пливти".

Форма для звернення громадян – через неї будь-хто може повідомити інформацію про міліціонера, який бив затриманих чи вимагав хабаря за закриття справи

Трапляється таке, що людина абсолютно нічого не знає про те, чим мала б займатись. Питаємо: "Ти ж опер, як же ти працюєш?"

– Та я вожу начальника райвідділу.
– А чого ти на посаді опера?
– Та на таку записали, а насправді я ніколи на ній не був.

Дуже багато людей займають номінальні посади, а роблять зовсім іншу роботу. Або просто числяться – їх табелюють, може, зарплату комусь іншому віддають.

На цих професійних питаннях – їх задають копи, які з нами в комісії – багато людей одразу відсіюються.

Слідчий не знає КПК. Якщо це опер УБНОНа, питаємо про наркотрафік, про справи, у розкритті яких він брав участь. От, нам починають розповідати, як вони когось ловили. По цьому теж можна зрозуміти, як вони працювали.

Один розповідав, як він ловив організовану злочинну групу, яка крала метал по колгоспах.

"Що за група? Малолетки. Чого "організована злочинна"? Бо їх троє було. Вони на мотоциклі той метал возили. Хто організатор? Ну, той, що на мотоциклі..."

А є такі, які розслідували резонансні справи й ловили маніяків.

У них очі горять, коли вони все це розказують. Таких зазвичай зовсім мало, як правило – неодружені чи розлучені, живуть десь в гуртожитках і ночують на роботі. Один такий розказував, як за півтора роки він розкрив справу з 12 епізодів вбивств і зґвалтувань.

Були слідчі, які ловили організовані групи по викраденню автомобілів (до 30 епізодів).

Більшість із тих, хто приходить на атестацію – не розуміє, навіщо все це робиться.

Коли питаєш, навіщо потрібна реформа, – відповідають, що так, потрібна, бо даватимуть бензин і форму. І довіра населення буде більша, ну й, зарплата.

Зараз погіршилась криміногенна ситуація – збільшуються випадки викрадення машин, розбої. Мені здається, що в цьому є велика заслуга "мєнтів", бо в своїй більшості вони або це кришували, або самі цим займались.

Ми не можемо нічого розголошувати, і навіть співбесіднику не можемо сказати висновок поліграфіста.

Але були такі, які зізнавались на поліграфі у вчиненні важких злочинів – зґвалтуванні, торгівлі зброєю, наркотиками, побитті, тортурах. Ясно, що ми їх звільняємо. Але вони мають право йти на апеляцію. І ті, в кого сума балів дозволяє це зробити, справді йдуть на апеляцію.

25-30% з усіх, кого ми атестували – жінки. Здебільшого вони займаються документами, базами даних. Жінок-оперів майже нема.

Є такі, які просто числяться там – запитуєш щось по роботі, а вона не знає абсолютно нічого.

#атестаційнібудні #такибенефісМіліціонер з КПП- Підстави для зупинки транспортного засобу?- Не знаю. Вони самі зупиняються.

Опубліковано Olga Khudetska 21 січня 2016 р.

Взагалі з цими академіями МВС величезна проблема – там нічому не вчать. Особливо, якщо її закінчили заочно. Питаємо людину, яка рік тому закінчила академію: "Яка тема вашої дипломної роботи?" Не пам'ятає. "Ну хоч в якій сфері? Кримінальне право? Цивільне?.." Не пам'ятає взагалі.

Можна ще багато дізнатись, проаналізувавши саму кар'єру людини. У нас цим займається кадровик з центрального апарату, який може пояснити, що й чому так сталось.

"Тут – якась службова невідповідність, тут його хтось тягнув, тут – забашляв, бо його понизили".

Для нас це незрозуміло, а він читає усі ці схеми як відкриту історію.

Наприклад, людина працює в Ірпінському райвідділі, має звання капітана. Але дуже хоче стати майором.

Він за гроші на місяць переводиться в центральний апарат на посаду старшого слідчого, яка передбачає, що на ній працює саме майор, отримує свою зірочку достроково. Переводиться в ірпінський райвідділ, але знову росте в кар'єрі. І таких схем багато.

У нас була жінка – мама 3 дітей. Вона півроку працювала – хоп, знову декрет. Пішла капітаном, вийшла майором.

Посиділа ще 4 роки в декреті, рік попрацювала – вже підполковник. Толком нічого не робила, бо вона фактично весь час у декреті, на роботі якісь папери носила – а вийде на пенсію в чині полковника.

Роман Сініцин публікує деякі діалоги з атестацій на своїй сторінці у Facebook з хештегом #‎атестаційнібудні 

Але є й зовсім інші історії.

Наприклад, до нас приходив полковник-атошник з "Соколу" – спілкувався з нами англійською на нормальному рівні.

Ми його відправили задля цікавості на поліграф, а він ще так тішився, мовляв, "я так давно хотів". Прийшов з поліграфа чистий – все ідеально. Він просто дуже вмотивований.

Була ще дівчинка-кадровик, яка під обстрілами вивезла особові справи з одного з РВВС Донецька прямо під носом у сєпарів. Просто вкрала їх, погрузила в машини й вивезла в центр.

Є люди, про яких я думаю: "Що він робить в поліції?.." Наприклад, програмісти, які можуть поза системою МВС отримувати в десятки разів більше. Але ж ні – вони фанати своєї справи.

Була дівчина з вищою освітою соціолога Університету Шевченка. А в МВС працює якимсь оператором баз даних. Запитуємо: "Ким ви хочете працювати за 5 років?" Дівчина ледь не плаче і розповідає, що все життя хотіла працювати з дітьми у відділі по роботі з проблемними малолітніми, але начальство ніколи її туди не пускало.

Є багато учасників реальних бойових дій, які відомі по боях на фронті, які наловили немало сєпарів.

Але це все ж рідкість. Майже всі до нас приходять з корочками УБД, однак коли питаєш, де вони були – розказують, що були в 2015 році в Краматорську.

- У вас не прохідний бал. 20 і 22 з 60. Аргументуйте чому Ви повинні залишитись у Національній поліції?- Ну як я натяну...

Опубліковано Roman Sinicyn 18 січня 2016 р.


Evgeny Grisevich _ 03.02.2016 08:48
Респект Роману і Ко
Ivan Ivan:
Хто сказав, що власник BMW Х5 та дому з басейном не може бути прописаний у гуртожитку, та мати хвору маму (на яку, до речі, записані та будівля та авто). Сказано ж - дивимось ДОКУМЕНТИ.
Ivan Ivan _ 31.01.2016 15:51
Nacionalist lviv:
1000000000000000000000000000%
Ivan Ivan _ 31.01.2016 15:50
""Багато хто під час атестації давить на жалість– мама хвора, кімната в гуртожитку, дитина-інвалід, 2 роки до пенсії залишилось. Дивишся його справу, а він – страшний корупціонер!"""" Далі я навіть не став читати цю майдауноБРЕДЯТИНУ!!!! Кімната в гуртожитку в страшного корупціонера!!!!!!!!! Кого ці видристки майдаунські люструють??? Знову людям очі замилюють залишаючи на службі в міліції дійсно корупціонерів які КЛАЛИ на цю атестаціюа з участкового з кімнатою в гуртожитку роблять СТРАШНОГО КОРУПЦІОНЕРА
Nacionalist lviv _ 30.01.2016 14:13
Цілком адекватна стаття, я їх відслідковую. Проте, шановний Романе, якщо не викините нах...рін т.зв. ментовський генералітет (а саме він є розсадником корупції та неадекватності) нічого з Вашої переатестації не буде (народну мудрість ніхто невідміняв про те, що риба гниє з голови). То ж скажіть скільки генералів Ви переатестували. Думаю жодного... дасте відповідь правдиву?
Ілона Громлюк, Олександра Бучко, Анна Мельцаєва, Олексій Матюхін

Віртуальний простір. Православний університет як модний хаб

АВТОРИЗАЦІЯ
Для авторизації використовуйте ті самі ім'я і пароль, що і для коментування публікацій на "Українській правді".


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter   Вконтакте