Жінки у Раді працюють ефективніше за чоловіків. Дослідження
Такі дані навів рух ЧЕСНО під час дискусії "Підсумки 8 березня. Долаємо гендерні стереотипи у політиці, армії, ЗМІ", яка відбулася у MediaHub.
Водночас з'ясувалося, що лише 2% українців беруть до уваги стать кандидата при голосуванні на виборах.
Пересічні громадяни хотіли б бачити від 10 до 20% жінок в парламенті (нині у Верховній Раді 12% жінок).
Також дослідження програми NDI "Жінки-лідери" показало, що головними перешкодами жінок на політичному шляху є не стільки гендерні стереотипи виборців, скільки упереджене ставлення лідерів політичних партій, які висувають на ключові посади чоловіків, а не жінок.
На думку Інни Борзило, виконавчої директорки ГО "Центр UA", на сьогодні виборці звертають більше уваги на чесність кандидатів, ніж на такі речі, як стать.
"Результати дослідження надсилають чіткий сигнал, що українці готові сприймати жінку в політиці як рівноправного гравця", — підкреслила керівниця програми "Жінки-лідери" Олена Єна.
 |
| Учасники дискусії "Підсумки 8 березня. Долаємо гендерні стереотипи у політиці, армії, ЗМІ". Фото Доступ до правди, Facebook |
Вона також зазначила, що, "не зважаючи на позитивні зміни, в головах українців ще дуже багато гендерних стереотипів. І це вже питання до медіа, які продовжують продукувати ці стереотипи".
Як повідомив Інститут масової інформації, лише 1,68% від загальної кількості матеріалів в українських друкованих та інтернет-ЗМІ згадує про жінок політиків, причому половина — це матеріали про Надію Савченко.
Моніторинг показав, що у 2016 році ЗМІ стали менше залучати жінок-експерток – усього 17% від загальної кількості матеріалів (у 2015 році цей показник складав 21%, у 2014 – 20%).
"Рівень висвітлення жінок-політиків склав менше 2%, при тому, що в українській політиці активних і яскравих жінок точно не бракує. Ставлення ЗМІ до гендерного балансу породжує замкнене коло, коли медіа формують гендерні стереотипи, в яких жінки представлені на другорядних ролях", — вважає виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк.