Кришечки розбрату. Правда і кривда протезування

Ініціатива благодійного фонду ОВЕС (абревіатура зі слів "освіта", "виховання", "екологія" і "спорт") зі збору пластикових кришечок "Добро жменями" – викликала неоднозначну реакцію в кількох громадських організацій, а також у Держслужби у справах ветеранів та медіа.

"Українська правда. Життя" зібрала претензії, що лунали на адресу фонду, аби перевірити їх на об'єктивність. З боку фонду зауваження коментувала Наталія Тарасова, PR-менеджер фонду і керівник проекту "Добро жменями".

Для зручності ми сформулювали претензії у тези та постарались зібрати аргументи "за" і "проти".

Теза 1. "ОВЕС безпідставно заявляв, що кришечки – сировина для протезів"

Держслужба України у справах ветеранів війни та учасників АТО оприлюднила заяву про те, що пластикові кришки, які збирають по всій Україні – це лише метод безкоштовного збору сировини для переробки.

І ні про які протези мови не йдеться: "Мабуть, організатори акції чогось не розуміють. Сучасні протези не можуть бути зроблені з поліетилену. Було б краще, якби гроші від переробки цих кришечок спрямовувались на допомогу конкретним постраждалим бійцям".

Директорка БФ ОВЕС Тетяна Руденко (фото "Рівне Вечірнє") і pr-менеджер Наталія Тарасова (фото "Факти")

PR-менеджер БФ ОВЕС Наталія Тарасова пояснила, що на початку діяльності ініціатори проекту справді думали, що пластик використовується на протези.

Так, наприклад, 2 липня 2015 року директорка фонду Тетяна Руденко у сюжеті "UA:Першого" заявила: "Частина з цього переробленого на гранули пластику іде саме на виготовлення деталей протезів. Там є пластикові деталі". Те ж саме вона повторила на прес-конференції за 17 серпня 2015 року.

Однак дуже швидко у фонді з'ясували власну помилку. Тарасова запевняє, що з серпня-2015 усім повідомляли, що пластик здається підприємствам-переробникам – а за це отримуються гроші, які й будуть витрачатися на протези.

Теза 2. "Фонд міг використовувати гроші не на закупівлю протезів"

У матеріалі "Української правди. Життя" від 3 лютого повідомлялося, що за весь час акції на виручені кошти вдалось профінансувати 120 тисяч гривень для протезу Сергія Тимощука, та ще 58 тисяч гривень для протезу іншого бійця.

Інформаційний менеджер Українського форуму благодійників Леся Ярошенко вказує на те, що 120 тисяч були перераховані на приватну картку, і жодних гарантій, що вони були витрачені саме на протез, нема.

Олег Савчук, завідуючий відділенням ендоскопічної хірургії Волинської обласної клінічної лікарні, який супроводжував Сергія Тимощука до Польщі на протезування, повідомив, що сам звернувся до фонду ОВЕС з проханням про допомогу для Сергія і підтвердив, що фонд перерахував гроші на картку бійця, посилаючись на пораду бухгалтера.

Сергій Тимощук, якому протез ставили у Польщі. Фото з сайту БФ ОВЕС

Платіжне доручення про перерахунок коштів Тимощуку

Усього на протезування Тимощука витратили 8 тисяч євро. Цю інформацію надав польський протезист Лешек Клошевскі.

Другий протезований фондом ОВЕС – Роман Дідера, – повідомив, що клініку обирав сам, а фонд оплатив рахунки (у цьому випадку протез замовляли за кордоном, а встановлювали у Києві).

Наталія Тарасова так пояснила переказ грошей на приватний картковий рахунок бійця: "Ні, це не порада бухгалтера. Законодавство не забороняє перераховувати у такий спосіб. Це були кошти, які ми могли просто взяти і віддати бійцю.

У всіх на той момент вже були готові візи, тож треба було їхати і ставити людині протез. Чого чекати? Щоб перераховувати на польський рахунок, і ще й у Польщі заплатити податки?"

Теза 3. "Держава й так виділяє гроші на протезування"

Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників АТО, критикуючи ініціативу "Добро жменями", наголошує:

"В Україні всі бійці, які під час бойових дій втратили кінцівки, протезуються БЕЗКОШТОВНО на гроші, які виділяються державою. Державним коштом передбачено у тому числі протезування за кордоном (якщо його неможливо зробити в Україні, постанова Кабміну №518)".

Лікар Олег Савчук, який віз бійця до Польщі, розповів, що Сергію раніше вже робили протез в Україні, але ходити на ньому він не міг. Саме тому через волонтерів почали шукати вихід з ситуації.

Роман Дідера, якого теж протезували за кошти, зібрані фондом, до держустанов звертався, але реальну пропозицію від Держслужби ветеранів отримав вже після того, як йому почали встановлювати протези за кошти благодійників.

Романові Дідері потрібні були ендопротези обох тазокульшових суглобів. Фото з сайту фонду ОВЕС

Платіжне доручення про перерахунок коштів Дідері

Захистом прав людей з інвалідністю у сфері протезування займаються члени громадської організації "Підмога. Інфо". Її керівник Олексій Краснощоков зазначив, що в Україні такі операції роблять й імпорт ендопротезів можна замовити. Інша біда, що програма МОЗом не фінансується. Тому, якщо благодійники справді оплатили Романові операцію, то це плюс.

Водночас, фонд ОВЕС звернувся до Держслужби за роз’ясненнями з приводу критики і домовився про співпрацю.

"Ми дійшли нормальної згоди. Пункт 5 і 7 постанови Кабміну №518 про протезування чітко визначають, що якщо не вистачає закладених державою коштів на протезування, можуть використовуватися гроші фізичних або юридичних осіб, отримані з джерел, не заборонених законодавством. Тобто такі, як гроші з пластику", – розповідає Наталія Тарасова.

ОВЕС і Держслужба, за словами Тарасової, домовились координувати свої дії щодо допомоги бійцям, щоб не дублювати роботу один одного. Фонд долучатиметься тоді, коли Держслужба звертатиметься з такими потребами.

Теза 4. "Процедура відбору бійців, яким фонд ставить протези, непрозора"

Леся Ярошенко з форуму благодійників згадує: "Спочатку казали, що звернулись у міністерства і складають список та номінують. Потім уже наче не формують списків. Постійно змінюються версії".

Заява про формування списку справді звучала з уст директорки фонду Тетяни Руденко, у тому числі на вже згадуваній прес-конференції 17 серпня 2015 року (00:24:33). Але там же вона повідомляла, що люди й самі можуть звертатися.

Наталія Тарасова уточнила, що фонд дійсно розіслав запити і отримав відповіді зі статистичними даними – скільки є бійців-ампутантів, що потребують протезування. Але у процесі реалізації проекту допомагати почали тим, хто до них звертався сам. Так було з Тимощуком і Дідерою.

"Держслужба веде облік. Там близько 400 осіб (на момент розмови – авт.), з яких до 200 вже відпротезовано. За кордоном дуже мало – близько 11. Але є ситуації, коли людині для повної функціональності не вистачає якоїсь комплектуючої, і вони у таких випадках починають шукати, до кого звернутись. А тут є реальний фінансовий інструмент", – розповіла Тарасова.

Представниця фонду також уточнила, що співпраця з Держслужбою не закріплена жодним договором: "У них це не передбачено. У таких випадках вони можуть просто звертатись. І якщо у нас на той момент вистачатиме коштів, то ми їх перерахуємо на спецрахунок Держслужби саме на протезування конкретному бійцю", – пояснила Тарасова.

Теза 5. "Фонд лобіює інтереси протезиста, котрому постачає клієнтів"

На прес-конференції 17 серпня голова фонду ОВЕС Тетяна Руденко заявляла про те, що звернулася до протезистів у цілій низці країн. При цьому розповіла про домовленості з польським протезистом, який в Україні зніме мірки, потім у Польщі замовить і зробить протези, а потім знову в Україні встановлюватиме їх потребуючим.

Вона уточнювала, що цей польський майстер робить дуже великі знижки і фактично протезує за собівартістю (00:29:25).

По центру протезист Лешек Клошевскі. Фото з газети "Факти"

Лікар Олег Савчук контактує з протезистом Лешеком Клошевським другий рік поспіль і возить до нього бійців: "ОВЕС не має з ним жодних домовленостей. Майстер завжди наголошує, що хоче мати учня в Україні. Він каже це мені вже 2 роки, я їм про це сказав, і всім кажу", – зазначає він.

"Українська правда.Життя" поспілкувалась з протезистом Клошевським. Він вже мав з 10 українських пацієнтів. Усі – від різних фондів та організацій.

Також протезист повідомив, що отримав пропозицію роботи в Одесі – від місцевих волонтерів, і зараз працює над бізнес-планом цього проекту.

Наталія Тарасова запевняє: "Немає такого, щоб ми просували інтереси якогось протезиста". З її слів, фонд посилався на співпрацю з Клошевським, бо знали про нього з самого початку і були поінформовані про те, що він планує і які ціни пропонує.

Теза 6. "Фонд непрозоро звітує про діяльність"

Зауваження щодо методів звітування, які використовує фонд, звучали у публікації на Lb.ua: "У общественности есть основания подозревать, что ОВЕС всё это время обманывал своих жертводателей. Отчеты своевременно не предоставлялись, квитанций с печатями от приемщиков-переработчиков сырья никто не видел".

Наталія Тарасова запевняє, що особисто пише звіти фонду і публікує їх на сайті, однак недавно ОВЕС оновлював сайт і злетіло датування:

"Я можу відкрити переписку з програмістом, який за три дні до цього почав удосконалювати нам сайт. Він переробляє, а я йому в цей час пишу: "Андрію, ти там переставив статті, збилися дати. А він каже: "Наташ, ну це мені треба в кожну статтю зайти і вручну проставити ту дату, коли вона була опублікована". Мені ж в голову не прийшло, що через два дні хтось зробить скріншот з цього і напише, ніби я щойно виставила звіти", – каже вона.

Інформаційний менеджер Українського форуму благодійників Леся Ярошенко. Фото www.blagodiynist.info

Інформаційний менеджер Українського форуму благодійників Леся Ярошенко уточнює, що законодавство вимагає від благодійних фондів звітувати раз на рік, але благодійники з власної ініціативи звітують частіше – публічно. Це називається "творчим" звітом. Найкраще, коли роблять це щомісяця.

"Які звіти від мене вимагаються? – обурюється Тарасова. – Про використані кошти? У нас використання коштів два рази було. Один раз 120 тисяч у 2015 році і один раз вже в цьому році на 57 з половиною тисяч. У першому випадку виставлена навіть копія платіжного доручення, хоча наш бухгалтер казала, що під розстрілом не готова його виставляти".

Бухгалтер Українського форуму благодійників Юлія Демочкіна проаналізувала звіт про діяльність фонду за 01.07.15-30.12.15. Її основне зауваження полягає у тому, що фонд, звітуючи про кілограми зібраного пластику, не вказує ціни і суми коштів.

Тарасова ж переконана, що ОВЕС все робить правильно: "Коли б ви отримали грошима, то ви б і звітували грошима. А коли ви отримали пластиком, ви звітуєте чим? Пластиком! Кілограмами пластику, що ми і зробили".

Вона уточнює, що фонд готовий "творчо" звітувати не частіше, ніж раз на півроку. Головна перешкода – брак часу і рук: лише дві людини курують всеукраїнську кампанію по збору кришечок.

Зазначимо, що на питання, чи Український форум благодійників моніторив інші волонтерські рухи на кшталт "Фролівки", "Крил Фенікса", "Народного тилу", "Мілітарного порталу" тощо і чи добре звітують вони, Леся Ярошенко відповіла, що на це здатний тільки аудитор, якого ініціатива запустить у свою бухгалтерію.

Як приклад доброго звітування, вона навела організацію "Соціальне партнерство". Тут є аудиторські і річні фінансові звіти – за 2014 рік. Але по кожному проекту фонд показує динаміку, скільки зібрав грошей станом на конкретну дату.

Теза 7. "Українців зробили безкоштовними збирачами сміття"

На сайті Держслужби у справах ветеранів читаємо: "Збираючи пластикові кришечки, громадяни допомагають переробним підприємствам безкоштовно отримувати сировину".

Сумніви про те, що невідомо за яку суму кришечки здаються конкретним переробникам і чому саме їм, лунали також на Lb.ua, "Точно", "Наш город+", "Vlasti.net" тощо.

Зокрема, ОВЕС критикують за те, що анонсувалася ціна 10 гривень за кілограм пластику, а на сайті є накладна, де ціна нижча – 6,9 і 3,95 грн.

Також незрозумілою називали співпрацю з конкретними переробниками – якщо пластикову сировину будь-де купують за такі ж гроші.

Наталія Тарасова відкидає звинувачення і стверджує, що усього фонд уклав угоди про співпрацюю із сімома переробниками.

"Покажіть мені організацію, яка, крім актів прийому-передачі, виставить накладні? Я таких не бачила, чесно вам кажу. Це бухгалтерські документи, які не викладаються в інтернет".

Далі Тарасова каже, що на вимогу фонд готовий показати накладні в офісі.

"Якщо переробник дасть іншу ціну, бо ціна на пластик буде змінюватись, що будуть вимагати від мене особисто? Окей, я скажу: "Ой, ви знаєте, ціна впала – вона стала 6 гривень. Що мені завтра скажуть? "Вона спеціально кладе на рахунок 6, а 4 – собі в кишеню". Це буде перше, що я почую. І це буде найелементарнішй негатив, який я створю сама собі.

Навпаки, мова йшла про те, що не повинно бути монополіста і залежності від одного переробника. Так вийшло, що за останні півроку основний обсяг брав на себе "Бровари Вторма". Але вони відкриті до цього, вони хочуть, щоб звучала їхня назва. Це для них елемент піару.

Фото БФ ОВЕС

Пункт вторсировини є так само посередником і потім кудись передає зібране. Він же ж на різниці заробляє. А тут мова йде про те, що ні ви, ні я копійчину не отримуємо. Ми віддаємо пластик на благодійність, а тепер ми вимагаємо: я тобі віддав сміття – дай мені звіт!"

На зауваження щодо витрат на логістику, фонд заявляє, що їм кришечки безкоштовно перевозить фірма "Міст-Експрес", а випадки, коли сировину транспортували за реальні гроші – поодинокі.

У ОВЕСі переконані, що за умови оплати перевезення пластику кампанія втрачає сенс.

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКУ

Репутація – основний капітал для будь-якого фонду. І недовіра до одного кидає тінь на усі інші.

Леся Ярошенко з Українського форуму благодійників рекомендує – якщо з’явилися якісь підозри до діяльності фонду – попросити у фахівців про безкоштовний внутрішній аудит або пройти податкову перевірку, навіть якщо обіг коштів невеликий.

"Провести цю перевірку варто хоча б заради того, що це іміджевий проект. Є в людей питання – запускайте у свою бухгалтерію аудитора. Проект безпрецедентний, до нього дуже велика увага. Оскільки багато людей беруть в ньому участь і багато в кого є запитання – на них треба відповідати і відповідати якісно", – додає Ярошенко.

Наталія Тарасова говорить, що причина чвар – брак ресурсів: "Ми просто на собі, удвох, як могли витягли цей проект. Що вийшло – те вийшло".

"Є питання до нас – хай будуть. Але звинувачення я відкидаю. По документах все чисто і все відкрито. І все так, як слід", – запевняє вона.

Софія Кочмар, Василина Думан, спеціально для УП.Життя