Освітяни виступили проти об’єднання мови та літератури у школі

Ідея інтеграції україноцентричних дисциплін є нищенням національної системи мовно-літературної освіти, йдеться у відкритому зверненні представників науково-педагогічної спільноти та громадськості до міністра освіти Лілії Гриневич, повідомляє osvita.ua.

Звернення підписали понад 1100 освітян.

"Глибоко переконані, що під час гібридної війни, спрямованої на підрив української державності та деморалізацію нашої спільноти, інтегрувати чи об’єднувати (себто в будь-якому випадку, скорочувати) ідеологічно важливі україноцентричні предмети, що мають стати надійним фундаментом національної безпеки України, категорично не можна!", – йдеться у зверненні.

[L]Автори зазначають, що предмети "українська мова", "українська" та "зарубіжна література" формують світогляд особистості, її картину світу.

"Усі три предмети є вельми важливими у вихованні української молодої генерації третього тисячоліття. Так, оволодіння державною мовою на належному рівні сприяє вирішенню питання об’єднання країни й позбавляє ворога, що використовував мовну карту як привід для війни, потужного засобу маніпуляції масовою свідомістю наших громадян.

Для вирішення питання вкрай важливо мати самостійний мовний курс із достатньою кількістю навчальних годин", – йдеться у заяві.

На думку освітян, вивчення української літератури окремим предметом та у взаємозв’язку з курсом української мови, посилює дієвість останнього в оволодінні учнів мовленнєвими навичками, грамотністю, творчим та аналітичним мисленням.

Предмет "зарубіжна література" не тільки розширює обрії володіння рідною мовою, але й дає можливість через "інше" ("чужу культуру") глибше пізнати "своє" ("рідну культуру"), побачити й осмислити її світовий контекст.

Освітяни вважають, що дея інтеграції україноцентричних дисциплін нищить національну системи мовно-літературної освіти. Фото pressmaster/Depositphotos

"Будь-який варіант об’єднання шкільних предметів, на наше глибоке переконання, є недоцільним, оскільки призведе до погіршення якості мовно-літературної освіти, втрати цілої низки життєво важливих компетентностей учнів та зведе нанівець потужний потенціал цієї тріади у вирішенні суспільно важливих і вкрай актуальних для України завдань", – наголосили автори звернення.

Нагадаємо, раніше йшлося про ініціативу поєднати предмети "українська мова", "українська література" і "зарубіжна література" без скорочення кількості годин.

Основна мета – на основі літературних текстів, і не тільки літературних, написаних/перекладених українською мовою, розвинути в учня вміння висловлювати свою думку українською мовою і обґрунтовувати її (усно чи письмово).

Таку ідею фахівці висунули, оскільки склалося враження, що шкільні програми націлені на підготовку професійних філологів, для яких суть життя – робити фонетичний аналіз слова, чітко визначати підрядні умови і мети, підкреслювати непрямий додаток у реченні і визначати художні засоби тексту.